27 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 474/161/16-а
Категорія: 2 Головуючий в 1 інстанції: Тихоненко М.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.
Стас Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Врадіївської районної ради Миколаївської області на постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Врадіївської районної ради Миколаївської області, Цибульського Валер'яна Миколайовича про визнання протиправною та скасування відмови щодо неможливості збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування,-
У лютому 2015р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати відмову голови Врадіївської районної ради Миколаївської області Цибульського В.М.,№С-42-1 від 25 січня 2015р. щодо неможливості збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців з дня звільнення, відповідно до ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевої ради» та зобов'язати Врадіївську районну раду Миколаївської області призначити ОСОБА_3, виплату у розмірі середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців з 3 грудня 2015р., з дня звільнення, відповідно до ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевої ради».
Постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016р. позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову заступника голови Врадіївської районної ради Миколаївської області Цибульського В.М. від 25.01.2016р. № С-42-1 про неможливість збереження та виплату ОСОБА_3 середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців.
Зобов'язано Врадіївську районну раду Миколаївської області здійснювати виплату ОСОБА_3 середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді заступника голови Врадіївської районної ради Миколаївської області на період працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до ч.2 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», починаючи з 4.12.2015р.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині виплати середньої заробітної плати у межах сплати платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто із Врадіївської районної ради Миколаївської області на користь ОСОБА_3 - 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20коп. судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за ОСОБА_3, як колишнім заступником голови райради та колишнім депутатом цієї ради, зберігається середній заробіток раніше займаної посади, але не більше шести місяців, у разі неможливості працевлаштування на попередній посаді.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд не застосував ті норми матеріального права, які підлягали застосуванню та порушив норми процесуального права і не надав належну оцінку доказам, які додані до матеріалів справи.
За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовної заяви, з наступних підстав.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у жовтні 2010р. ОСОБА_3 був обраний депутатом Врадіївської районної ради Миколаївської області УІ скликання.
Розпорядженням Президента України №509/2014-рп від 9.04.2014р. ОСОБА_3 призначений головою районної державної адміністрації Миколаївської області та приступив до виконання службових обов'язків з 11 квітня 2014р.
Розпорядженням Президента України №1102/2014-рп від 7.10.2014р. ОСОБА_3 звільнений з посади голови районної державної адміністрації Миколаївської області та розпорядженням Голови районної державної адміністрації №170-рк від 14.10.2014р. (а.с.33) його повноваження як голови райдержадміністрації припинено.
Під час виконання обов'язків голови Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_3 повноваження депутата районної ради не склав.
Після звільнення з посади голови райдержадміністрації, рішенням позачергової сесії Врадіївської районної ради №2 від 14.10.2014р. позивача обрано заступником голови Врадіївської районної ради та з 15.10.2014р. він приступив до виконання своїх службових обов'язків.
25 жовтня 2015р. ОСОБА_3, повторно був обраний депутатом Врадіївської районної ради Миколаївської області.
Рішенням першої сесії Врадіївської районної ради №6 від 1.12.2015р. «Про обрання заступника голови районної ради», ОСОБА_3 був звільнений з посади заступника голови Врадіївської районної ради (у зв'язку з припиненням повноважень) з 3 грудня 2015р.
Цього ж дня, ОСОБА_3 звернувся до Врадіївської районної ради Миколаївської області із заявою про виплату йому середньої заробітної плати на підставі ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» на протязі 6 місяців.
Листом Врадіївської районної ради Миколаївської області №С-42-1 від 25 січня 2016р. позивачу повідомлено про неможливість збереження за ним середньої заробітної плати відповідно до вимог ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».
Перевіряючи правомірність відмови Врадіївської районної ради Миколаївської області у збережені та виплаті ОСОБА_3 середньої заробітної плати відповідно до вимог ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», а також наявність підстав для її отримання, судова колегія виходить з наступного.
Статтею 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі,організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Отже, вищенаведеною нормою закону визначені гарантії депутатів місцевих рад на отримання ними середньої заробітної плати, у разі неможливості працевлаштування на попередню посаду до переходу на виборну, та порядок її виплати.
Підставою для виплати середньої заробітної плати є припинення трудового договору, відповідно до законодавства, у зв'язку із переходом на постійну роботу на виборну посаду у відповідну раду.
Так, п.5 ст. 36 Кодексу законів про працю передбачено, що підставою для припинення трудового договору в тому числі є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Статтею 8 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
Статтею 9 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:
1) порушення ними Конституції України ( 254к/96-ВР) і законів України;
2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3) визнання судом недієздатним;
4) виїзду на проживання в іншу країну;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6) порушення вимог несумісності;
8) висловлення недовіри двома третинами від складу відповідної ради;
9) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі: 1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної
адміністрації; 2) подання Прем'єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу; 3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради; 4) з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України; 5)з ініціативи Президента України. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються також у разі їх смерті. У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.
Як вбачається з матеріалів справи з жовтня 2010р. ОСОБА_3, був обраний депутатом Врадіївської районної ради Миколаївської області та не складаючи повноважень депутата, в період з 11 квітня 2014р. по 14 жовтня 2014р. перебував на посаді голови районної державної адміністрації Миколаївської області.
Судовою колегією також встановлено, що Розпорядженням Президента України №1102/2014-рп від 7.10.2014р. ОСОБА_3, звільнений з посади голови районної державної адміністрації Миколаївської області, не з підстав обрання його на посаду заступника голови Врадіївської районної ради, а з інших.
Враховуючи наведене судова колегія вважає, що оскільки ОСОБА_3 звільнений з посади Голови районної державної адміністрації не у зв'язку з переходом на постійну роботу у відповідну раду, підстав для застосування до позивача вимог ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» не має, а тому і відсутні підстави для виплати йому середньої заробітної плати у зв'язку з неможливістю подальшого працевлаштування.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для виплати середньої заробітної плати у зв'язку з неможливістю працевлаштування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Врадіївської районної ради Миколаївської області - задовольнити.
Постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Врадіївської районної ради Миколаївської області, Цибульського Валер'яна Миколайовича про визнання протиправною та скасування відмови щодо неможливості збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О.Турецької
Л.В.Стас