Справа: № 825/525/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В., Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
01 серпня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Грибан І.О., Лічевецького І.О., секретаря Кузик М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним Рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційною скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив військову службу в повітряно десантних військах СРСР.
16.01.1987 року виконуючи бойове завдання в Демократичній Республіці Афганістан на посаді старшини парашутно-десантної роти Позивач отримав контузію.
Як вбачається з Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 23.03.2006 № 194, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 52) встановлено, що мінно-взривна травма, струс головного мозку (контузія) Позивача, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 825/1807/15-а, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року встановлено, що 20 лютого 2007 року ОСОБА_1 пройшов медико-соціального експертизу, за результатами якої йому визначено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується Довідкою Сер. МСЕ-ЧНВ № 026881. В подальшому Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0111233 від 23.05.2013.
А як вбачається з Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.01.2016 серії АВА № 018687 Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.53).
14.01.2016 Позивачем на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату направлено Заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
До заяви Позивачем додано пакет документів, а саме копію довідки МСЕК; копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 20.05.1988 року №152; копію витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 23.03.2006 року №194; копію військового квитка; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; карткові реквізити; копію Постанови Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року у справі №К/800/40725/15 та супровідного листа. (а.с.54-55).
Листом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2016 № 311 Заяву Позивача з доданими до неї документами надіслано на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.56).
Листом Департамента фінансів Міністерства оборони України від 24 лютого 2016 року вих. №248/3/6/1551/818 повідомлено Позивача про відсутність підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності (а.с.58).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (надалі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, яким визначено та Розділом ІІ якого, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ (надалі - Закон № 2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підп. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
При цьому, абз. 9 п. 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
На підставі наведеного, у питаннях соціального захисту військовослужбовці прикордонних військ колишнього СРСР (у даному випадку Прикордонних військ КДБ СРСР) прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.
Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду України №21-135а15 від 21 квітня 2015 року у справі за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону №2011-ХІІ колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження. Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14).
А як вбачається з Постанови Верховного Суду України №21-563а14 від 10 березня 2015 року у справі за позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування пункту протоколу засідання комісії Міноборони та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право Позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, тобто, в даному випадку, саме з моменту встановлення 12.01.2016 ІІ групи інвалідності.
Згідно з п. б) частини першої ст. 162 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (надалі - Порядок №975), одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Згідно з п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, відповідно до положень вищенаведеного нормативно-правового акта, рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовців приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.
Згідно з Наказом Міністерства оборони України від 12.04.2007 № 168, у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Голова комісії (заступник Міністра оборони України) забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань, у зв'язку з чим пропозиції зазначеної комісії у формі протоколу засідання, затвердженого Міністром оборони України, і є рішенням розпорядника коштів.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 01.08.2016 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Грибан І.О.
Лічевецький І.О.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Лічевецький І.О.
Грибан І.О.