ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
29 липня 2016 року 08:15 справа №826/27863/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної служби України з надзвичайних ситуацій
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - відповідач, ДСНС України), в якому просить: 1) визнати протиправними дій відповідача щодо неналежного розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи; 2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи у розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/27863/15, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 22 червня 2016 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; за спільним клопотанням представників сторін на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до наказу по особовому складу апарату ДСНС України від 15 липня 2014 року №360 "Про виплату одноразової грошової допомоги" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" та рішення Комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 16 червня 2014 року (протокол №6) ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 82 992,00 грн. шляхом їх перерахування на рахунок НОМЕР_1 у відділенні №10026/0159 АТ "Державний ощадний банк України" міста Києва та Київської області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277.
Не погоджуючись із розрахунком суми одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із листом від 07 липня 2015 року, у якому просив провести перерахунок і виплатити йому одноразову грошову допомогу з урахуванням всіх видів грошового забезпечення.
Листом від 15 липня 2015 року №02-10422/201 ДСНС України повідомила позивача про правомірність визначення суми одноразової грошової допомоги виходячи з сум посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
Позивач посилається на неправомірне застосування позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", так як нарахування одноразової грошової допомоги повинно бути проведене на підстав норм постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294.
Відповідач проти позову заперечив з підстав правомірності нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, згідно наказу по особовому складу апарату ДСНС України від 15 липня 2014 року №360.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив внутрішню службу в МНС України на посаді головного фахівця відділу медико-біологічного захисту та медицини катастроф медичного управління апарату Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та має звання підполковника служби цивільного захисту.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0079215 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності строком до 01 квітня 2016 року.
Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 16 червня 2014 №1124 травма та її наслідки ОСОБА_1 пов'язані з виконання службових обов'язків, а захворювання, які визначені в довідці від 14 грудня 2005 №152, виданим ЦЛЕК МНС України, пов'язані з проходженням служби.
16 травня 2014 року позивач звернувся до ДСНС України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням ІІІ групи інвалідності, додавши до заяви необхідний пакет документів, за наслідками розгляду якого, ДСНС України прийнято рішення щодо призначення йому одноразової грошової допомоги.
Відповідно до довідки від 23 травня 2014 року №26-2-7/92, розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку займав складався з посадового окладу - 1200,00 грн.; оклад за військовим званням 130,00 грн.; надбавка за вислугу років 399,00 грн., всього 1729,00 грн.
На підставі протоколу засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного від 16 червня 2014 року №6, позивачу встановлено виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 82 992,00 грн., як інваліду ІІІ групи.
Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (далі по тексту - Положення).
Відповідно до пункту 3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.
Статтею 115 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Так, згідно з частиною другою статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
За положеннями частини третьої цієї статті 118 Кодексу цивільного захисту України у всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.
Таким чином, Кодексом цивільного захисту України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, однак не встановлено сам порядок виплати такої одноразової грошової допомоги, так як не встановлено, із яких видів оплати праці повинен обраховуватися розмір цієї допомоги, а лише передбачено частиною другою статті 125 Кодексу, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень статті 118 Кодексу цивільного захисту України, статус яких регулюється цим Кодексом, постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі:
60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Відповідно до положень пункту 3 Порядку розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги повинен розраховуватися виходячи саме з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою відповідно до вказаного Порядку.
Крім того, суд зазначає, що при визначенні нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до даних правовідносин, необхідно враховувати те, яким саме нормативно-правовим актом визначено правовий статус особи, яка претендує на отримання одноразової грошової допомоги.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 є особою, статус якої визначено саме положеннями Кодексу цивільного захисту України, а тому на нього не розповсюджується дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а отже підстави для врахування положень цього закону під час нарахування грошової допомоги відсутні.
Щодо посилань позивача на неправомірність нарахування одноразової грошової допомоги за Порядком, так як розрахунок мав бути проведений на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294, суд керується наступним.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 та Порядок видані одним і тим самим органом та мають однакову юридичну силу, тому при вирішенні даної колізії норм права, суд виходить із принципу переваги спеціального законодавства над загальним.
Оскільки Порядком регулюються відносини по відношенню до осіб, статус яких визначено Кодексом цивільного захисту України, до кола яких належить позивач, то застосуванню підлягають норми саме цього Порядку як спеціальні по відношенню до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання позивачу розміру одноразової грошової допомоги виходячи із посадового окладу позивача на час звільнення на підставі норм пункту 3 Порядку згідно поданих ОСОБА_1 документів, є правомірним.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ДСНС України щодо неналежного розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги нормативно не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість свої дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Кузьменко
Судді Р.О. Арсірій
О.П. Огурцов