ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 липня 2016 року № 826/27150/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП"
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києва
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 р.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 р. № 0001722202 (форма «В1»); від 27.04.2015 р. №0001742202 (форма «П»); від 27.04.2015 р. №0001712202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001752202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001732202 (форма «В4»); від 20.08.2015 р. №0000272204 (форма «У»).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено Контролюючим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, які аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" (код ЄДРПОУ 32765648), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт від 06.04.2015р. за №1562/26-58-22-02-18/32765648 (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлені наступні порушення: пп. 14,1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненням), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15999687,00 грн., в тому числі - 2012 рік - 12400338,00 грн. (IV квартал 2012 року - 12400338,00 грн.), - 2013 рік-3599349,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 890354,00 грн., в тому числі по періодам: 2014 рік - 890354,00 грн.; п.190.1 ст.190 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.10 п.201.12 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 14333904,00 грн., в тому числі по періодах: липень 2012 р. - 739977,00 грн.; серпень 2012 р. - 583333,00 грн.; жовтень 2012 р. - 3621712,00 грн.; листопад 2012 р. - 3876706,00 грн.; грудень 2012 р. - 3035144,00 грн.; січень 2013 р. - 2442661,00 грн.; травень 2013 р. - 34371,00 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному (ряд. 23 Декларації) на загальну суму 1 343839,00 грн., в тому числі по періодах: лютий 2013р. - 363078,00 грн.; квітень 2012р. - 980761,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на загальну суму 98962,00 грн., в тому числі по періодах: - грудень 2014 р. - 98962,00 грн.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 року: №0001712202 збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17917380,00 грн., у т.ч. основного зобов'язання 14333904,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 3583476,00 грн.; №0001752202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 19999609,00 грн., у т.ч. основного зобов'язання 15999687 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 3999922,00 грн.; №0000272204 про нарахування грошового зобов'язання за платежем пеня у сфері ЗЕД у розмірі 2075104,09 грн.; №0001742202 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 890354,00 грн.; №0001722202 про зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1343839,00 грн.; № 0001732202 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 98962,00 гривень.
Не погоджуючись з податковими повідомлення-рішенням Позивачем подано Скаргу до ГУ ДФС у місті Києві, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у місті Києві прийнято рішення від 10.07.2015 р. №10682/10/26-15-10-05-35, згідно із яким скаргу ТОВ «СПР-ГРУП» від 12.05.2015 р. №1205-15/1 задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.04.2015 р. №0000272204 (форма «У») про нарахування грошового зобов'язання за платежем пеня у сфері ЗЕД у розмірі 228958,33 грн., в іншій частині залишено без змін, також залишено без змін всі інші податкові повідомлення-рішення.
З урахуванням рішення ГУ ДФС у місті Києві від 10.07.2015 р. №10682/10/26-15-10-05-35 Контролюючим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 р. №0000412204 (форма «У») про нарахування грошового зобов'язання за платежем пеня у сфері ЗЕД у розмірі 1 846 145,76 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомлення-рішенням та Рішенням ГУ ДФС у місті Києві Позивачем подано Скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення №14198/10/26-15-10-05-35 від 15.09.2015 р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ГУ ДФС у місті Києві, а скаргу Позивача без задоволення.
Позивач вважає дії Відповідача необґрунтованими, висновки Акту перевірки безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи та податкові повідомлення-рішення неправомірними, а тому звернувся до Суду із відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.
В частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 р. № 0001722202 (форма «В1»); від 27.04.2015 р. №0001742202 (форма «П»); від 27.04.2015 р. №0001712202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001752202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001732202 (форма «В4»), Суд зазначає наступне.
Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «СПР-ГРУП» безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, витрати на придбання послуг з реконструкції каналізаційних споруд, придбання електротехнічного обладнання та будівельних матеріалів по взаємовідносинах з ТОВ «МАРИТЕН», ТОВ «МЕГА ПРОМ», ТОВ «ЛАНТІКОМ», ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС» та ТОВ «ЛОНГ ВЕСТ» в сумі 78883528,00 гривень.
Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Маритен» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №31-08/12-01 від 31.08.2012 року (надалі - Договір №31-08/12-01).
У відповідності до п. 1.1, п. 4.1 Договору №31-08/12-01, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити технологічне обладнання для каналізаційних очисних споруд с. Орджонікідзе, згідно зі Специфікаціями, до даного договору, іменоване надалі - Товар, на умовах значених даним договором. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP, згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 2010 року) - адреса призначення: Україна, Крим АР с. Орджонікідзе. Строк постачання Товару зазначається у Специфікаціях до даного договору (Додаток №1), який є його невід'ємною частиною.
Предмет договору - поставка технологічного обладнання для каналізаційних очисних споруд с. Орджонікідзе АРК. Перелік обладнання зазначався у специфікації до Договору. Адреса поставки обладнання - АРК, с. Орджонікідзе.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «МЕГА ПРОМ» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №27-08/12-01 від 27.08.2012 року (надалі - Договір №27-08/12-01).
У відповідності до п. 1.1, п. 4.1 Договору №27-08/12-01, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити технологічне обладнання для каналізаційних очисних споруд с. Орджонікідзе, згідно зі Специфікаціями, до даного договору, іменоване надалі - Товар, на умовах значених даним договором. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP, згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 2010 року) - адреса призначення: Україна, Крим АР с. Малоріченське. Строк постачання Товару зазначається у Специфікаціях до даного договору (Додаток №1), який є його невід'ємною частиною.
Предметом договору є поставка товару (технологічне обладнання для каналізаційних очисних споруд с. Малоріченське, АРК). Адреса постачання: Україна, АРК, с. Малоріченське.
Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Лантіком» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №18-12/12-01 від 18.12.2012 року (надалі - Договір №18-12/12-01).
У відповідності до п. 1.1, п. 4.1 Договору №18-12/12-01, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити технологічне обладнання для каналізаційних очисних споруд с. Орджонікідзе, згідно зі Специфікаціями, до даного договору, іменоване надалі - Товар, на умовах значених даним договором. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP, згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 2010 року) - адреса призначення: Україна, Крим АР м. Судак, Оленксандрівський узвіз, 15. Строк постачання Товару зазначається у Специфікаціях до даного договору (Додаток №1), який є його невід'ємною частиною.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС» (Постачальник), з іншої сторони, укладено ряд Договір поставки (надалі разом Договори): №301007 від 30.10.2012 року, предметом - поставка електротехнічного обладнання (кабель з'єднувальний, блок живлення для ПК, термозбіжна трубка, зажими для кабеля, жолоб для кабеля, перехідник, труби, світлодіоди, мікросхеми, стабілізатор напруги, синтезатор частоти, підсилювач, конвертори та ін..) (надалі - Договір №301007), №021101 від 02.11.2012 року, предметом - поставка електротехнічного обладнання (бокс настінний для укладки кабеля, жолоб для кабеля, монтажна дуга, от вод, з'єднувальна муфта для кабеля, термомуфта, труба, датчик, трафарет, твердотіле реле, електромеханічний лічильник, світлодіод, джерело живлення, мікросхеми, стабілізатор напруги, синтезатор частоти, підсилювач, конвертори та ін.) (надалі - Договір №021101), №79/7 від 05.11.2012 року предметом - поставка товару (карнизних виробів з полістеролу, заготовок для вішалок гардеробних, декоративної огорожі дзеркала, приставних сходів, опорної конструкції навісу, перегородок алюмінієвих з матовим склінням розсувних з комплектуючими елементами, замків врізних, замка з фіксатором, плінтусу дерев'яного, назузувача швів для асфальту та бетону, листів з полікарбонату та ін.) (надалі - Договір №79/7).
Вищезазначені є за змістом ідентичними, за виключенням розділів 4 та 5, а тому не підлягають окремому дослідженню.
У відповідності до п. 1.1, п. 3.1, п. 5.1 Договорів: Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначено у Специфікації (Додаток № ]). яка є невід'ємною частиною цього Договору. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP (Incoterms-2010), на об'єкт Покупця. Постачальник зобов'язується поставити Товар, вказаний в Специфікації (Додаток №1 до даного Договору) до « 30» листопада 2012 року включно (надалі за текстом - Строк поставки) ( п. 5.1 Договору №301007). Постачальник зобов'язується поставити Товар, вказаний в Специфікації (Додаток №1 до даного Договору) до « 02» грудня 2012 року включно (надалі за текстом - Строк поставки) ( п. 5.1 Договору №021101). Постачальник зобов'язується поставити Товар, вказаний в Специфікації (Додаток №1 до даного Договору) до « 05» грудня 2012 року включно (надалі за текстом - Строк поставки) ( п. 5.1 Договору №79/7).
Також, між сторонами 21.12.2012 р. підписано Додаткові угоди №1 до Договорів: №301007, №021101, №79/7, яким викладено Розділ 4 «Загальна ціна договору, порядок, форма та строки розрахунків» доповнити п. 4.3. договору виклавши його у наступній редакції: «п 4.3. Оплата вартості поставленого Товару може бути здійснена у вексельній формі, шляхом видачі Покупцем Постачальнику простих векселів на суму, яка дорівнює загальній заборгованості Покупця за цим договором. Факт передачі векселю є Акт прийому-передачі векселів підписаний сторонами».
В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано суду наступні документи: Специфікації: №1 від 03.09.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 8152978,25 грн., №1 від 29.08.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 6633250,82 грн., №1 від 18.12.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 5861235,84 грн., №б/н на загальну суму з урахуванням ПДВ 8138874,23 грн. (до Договору Договір №301007), №б/н на загальну суму з урахуванням ПДВ 5090866,14 грн. (до Договору Договір №021101), № б/н на загальну суму з урахуванням ПДВ 3030496,87 грн. (до Договору №79/7); Податкові накладні: від 30.09.2012 р. №1139 на загальну суму з урахуванням ПДВ 8152978,25 грн., від 30.09.2012 р. №1184 на загальну суму з урахуванням ПДВ 6633250,82 грн., від 31.01.2013 р. №655 на загальну суму з урахуванням ПДВ 5861235,84 грн., від 30.11.2012 р. №293 на загальну суму з урахуванням ПДВ 8138874,23 грн., від 30.11.2012 р. №294 на загальну суму з урахуванням ПДВ 5090866,14 грн., від 30.11.2012 р. №295 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3030496,87 грн. та інші; Видаткові накладні: №31-08/12-01/9 від 03.09.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 8152978,25 грн., №27-08/12-01/09 від 30.09.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 6633250,82 грн., №3101/13-01 від 31.01.2013 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 5861235,84 грн., №110199 від 30.11.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 8138874,23 грн., №110200 від 30.11.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 5090866,14 грн., №110201 від 30.11.2012 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 3030496,87 грн.; Рахунки: №1 від 31.10.2012 р., №61 від 31.10.2012 р.; Акти про приймання устаткування між ТОВ «СПР-ГРУП» та ТОВ «Донінвестплюс»; Акти приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею): від 14.12.2012 р., від 18.12.2012 р., від 19.12.2012 р. між ТОВ «СПР-ГРУП» та Науково-виробничою фірмою VD MAIS; Акти приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 17.12.2012 р. між ТОВ «СПР-ГРУП» та ТОВ «Трест-Торг»; Акт про приймання устаткування між ТОВ «СПР-ГРУП» та ТОВ «Лантіком»; Акт про приймання устаткування між ТОВ «СПР-ГРУП» та ТОВ «Маритен»; Акт про приймання устаткування між ТОВ «СПР-ГРУП» та ТОВ «Мегапром»; Товарно-транспортні накладні: ТТН №301112/2 від 30.11.2012 р., №301112/1 від 30.11.2012 р., №3101-13 від 01.01.2013 р., №301112/3 від 30.11.2012 р., №3009-12 від 30.09.2012 р., №3009 від 30.09.2012 р.; Банківські виписки; Акти приймання-передачі векселів від 28.12.2012 р.,
Векселі: серія АА 1902310, серія АА 2604211, серія АА 1902311, серія АА 2604212, серія АА 2604213, серія АА 2604212, серія АА 2604210, серія АА 2604214 та інші документи.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «ПЕЛЕНГ», з іншої сторони, укладено ряд Договорів: Договір субпідряду на виконання окремих видів робіт з реконструкції каналізаційних очисних споруджень продуктивністю 600 куб.м./доб. в смт. Новофедорівка Сакського р-на АРК № 10/01-12/01 від 01.11.2012р. на загальну суму 14800000,00 грн.5 в т.ч. ПДВ - 2466666,61 грн.; Договір субпідряду на виконання окремих видів робіт з реконструкції каналізаційних очисних споруджень в смт. Орджонікідзе, м. Феодосія, АРК № 10/01- 12/02 від 01.11.2012р. на загальну суму 21331767,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3555294,53 грн.; Договір субпідряду на виконання окремих видів робіт з реконструкції об'єкту будівництва «Станція очищення господарсько-побутових стічних вод потужністю 1500 куб.м/добу в смт. Леніне АРК, реконструкція» № 17/10-11/05 від 17.10.2011р. на загальну суму 18210286,40 грн., в т.ч. ПДВ - 3035047,73 грн.; Договір субпідряду на виконання окремих видів робіт з реконструкції об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних очисних споруд у с. Андріїївка, який розташований за адресою: с. Андріївка» на загальну суму 12217934,17 грн., в т.ч. ПДВ - 2036322,62 грн.; Договір купівлі-продажу № 04/03-13 від 04.03.2013р. на придбання труби поліетиленової на загальну суму 5884566,53 грн., в т.ч. ПДВ - 980761,09 грн.
В підтвердження виконання робіт (отримання товару, послуг) Позивачем надано Суду наступні документи:
Довідки про вартість виконаних робіт: за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. Реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 6000 м3/доб. у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим на загальну суму з ПДВ 2570406,00 грн.;
б/н від 05.10.2012 р., Реконструкція каналізаційних очисних споруд в смт. Орджонікідзе, на загальну суму з ПДВ 7960014,70 грн.;
за грудень 2012 р. від 03.12.2012 р., Станція очищення господарсько-побутових стічних вод потужністю 1500 м3/добу в смт. Леніне АР Крим, на загальну суму з ПДВ 2347347,60 грн.;
за жовтень 2012 р. від 05.10.2012 р., Станція очищення господарсько-побутових стічних вод потужністю 1500 м3/добу в смт. Леніне АР Крим, на загальну суму з ПДВ 2304130,80 грн.;
за квітень 2013 р. від 30.04.2013 р., Станція очищення господарсько-побутових стічних вод потужністю 1500 м3/добу в смт. Леніне АР Крим, реконструкція, на загальну суму з ПДВ 3420142,80 грн.;
за червень 2013 р. Реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 6000 м3/доб. у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим на загальну суму з ПДВ 3728122,80 грн.;
за квітень 2013 р. від 30.04.2013 р., Реконструкція каналізаційних очисних споруд в смт. Орджонікідзе, на загальну суму з ПДВ 1551856,60 грн.;
за квітень 2013 р. від 30.04.2013 р., Реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 6000 м3/доб. у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим на загальну суму з ПДВ 2326377,60 грн.;
за січень 2013 р. від 30.01.2013 р., Реконструкція каналізаційних очисних споруд в смт. Орджонікідзе на загальну суму з ПДВ 3165569,51 грн.;
за січень 2013 р. від 30.01.2013 р., Реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 6000 м3/доб. у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим на загальну суму з ПДВ 4043684,40 грн.;
за липень 2013 р. від 31.07.2013 р. Реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 6000 м3/доб. у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим на загальну суму з ПДВ 2131409,20 грн.;
за липень 2013 р. Станція очищення господарсько-побутових стічних вод потужністю 1500 м3/добу в смт. Леніне АР Крим, реконструкція, на загальну суму з ПДВ 1218317,24 грн.;
за грудень 2012 р. від 31.12.2012 р. Реконструкція каналізаційних очисних споруд пос. Андріївка на загальну суму з ПДВ 3832998,98 грн.;
за липень 2013 р. від 31.07.2013 р. Реконструкція каналізаційних очисних споруд в смт. Орджонікідзе, на загальну суму з ПДВ 2669880,77 грн.
Податкові накладні: від 26.04.2013 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 800000,00 грн., від 06.03.2013 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 5884566,53 грн., від 31.01.2013 р. №4 на загальну суму з урахуванням ПДВ 5000000,00 грн., від 31.01.2013 р. №3 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2000000,00 грн., від 17.01.2013 р. №2 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2643415,40 грн., від 31.12.2012 р. №10 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3832998,98 грн., від 27.12.2012 р. №7 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4000000,00 грн., від 27.12.2012 р. №6 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4000000 грн., від 21.12.2012 р. №5 на загальну суму з урахуванням ПДВ 300000,00 грн., від 20.12.2012 р. №4 на загальну суму з урахуванням ПДВ 91907,27 грн., від 14.12.2012 р. №3 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1985959,91 грн., від 10.12.2012 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2000000 грн., від 10.12.2012 р. №2 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2000000,00 грн., від 21.11.2012 р. №2 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3000000,00 грн., від 19.11.2012 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3000000 грн., від 07.11.2012 р. №1/1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1000000,00 грн., від 22.10.2012 р. №3 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1500000 грн., від 16.10.2012 р. №2 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3000000,00 грн., від 05.10.2012 р. №4 на загальну суму з урахуванням ПДВ 14040,09 грн., від 02.10.2012 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 430000 грн., від 10.09.2012 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2000000,00 грн., від 27.08.2012 р. №3 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1500000,00 грн., від 02.08.2012 р. №1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2000000,00 грн., від 18.07.2012 р. №4 на загальну суму з урахуванням ПДВ 439859,93 грн., від 11.07.2012 р. №3 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4000000,00 грн.; Рахунок №1 від 04.03.2013 р. на загальну суму з ПДВ 5884566,53 грн.; Видаткова накладна №4 від 06.03.2013 р.; Протоколи узгодження договірної ціни за договором субпідряду на виконання окремих видів робіт з реконструкції об'єктів будівництва та інші документи.
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, яку досліджено Судом та копії залучені до матеріалів справи.
Судом досліджено первісну документацію та встановлено, що в Актах приймання-передачі, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документах - зазначено, які послуги (товар) надавалися всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
В запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає наступне: «згідно з даними АІС «Податковий блок» по ТОВ «Маритен» встановлено, що стан підприємства 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті), тип останньої реєстраційної дії в ЄДР - 117 - Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, причина зняття з обліку платника податків - 14 - госп. суд (визнання банкрутом). Відповідно до поданої податкової звітності ТОВ «МАРИТЕН» задекларовано за період взаємовідносин з ТОВ «СПР-ГРУП» податковий кредит у розмірі 5611703,63 гривень. При цьому встановлено найбільшого суб'єкта господарювання - постачальника із загальною сумою ПДВ 5515761,64 грн., що складає 98,29%, від задекларованого податкового кредиту ТОВ «МАРИТЕН» - ТОВ «ТЕХНО - МИР ДНІПРО» (стан платника податків - 16 - припинено (ліквідовано, закрито), дата зміни стану - 02.08.2013, основний вид діяльності - 51.43.1. оптова торгівля електропобутовими приладами.».
Як вбачається із витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "МАРИТЕН" припинено 04.06.2014 р., номер запису: 12241170012050541 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Суд звертає увагу, що в даному випадку господарську діяльність ТОВ "МАРИТЕН" (контрагента Позивача) припинено в 2014 р., в той час, як договірні взаємовідносини між Позивачем та ТОВ "МАРИТЕН" існували протягом 2012 р., а отже доводи Відповідача є необґрунтованими.
Також, в запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає наступне: «згідно АІС «Податковий блок» по ТОВ «МЕГА ПРОМ» встановлено: тип останньої реєстраційної дії в ЄДР - 117 - Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, дата останньої реєстраційної дії в ЄДР - 02.08.2013, стан платника податків - 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті), причина зняття з обліку платника податків - 14 - госп. суд (визнання банкрутом).».
З витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "МЕГА ПРОМ" припинено 02.08.2013 р., номер запису: 12241170010050206 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Суд звертає увагу, що в даному випадку господарську діяльність ТОВ "МАРИТЕН" (контрагента Позивача) припинено в 2013 р., в той час, як договірні взаємовідносини між Позивачем та ТОВ "МЕГА ПРОМ" існували протягом 2012 р., а отже доводи Відповідача є необґрунтованими.
Крім того, Суд зазначає, що ТОВ «ТЕХНО - МИР ДНІПРО» не перебував з Позивачем в договірних відносинах.
В запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає наступне: «Також, згідно з даними АІС «Податковий блок» по ТОВ «ЛАНТІКОМ» встановлено: тип останньої реєстраційної дії в ЄДР - 117 - Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, дата останньої реєстраційної дії в ЄДР - 02.12.2013, стан платника податків - 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті), причина зняття з обліку платника податків - 14 - госп. суд (визнання банкрутом).
Проте, згідно АІС «Податковий блок» по ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС» встановлено наступне: тип останньої реєстраційної дії в ЄДР - 143 - Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, дата останньої реєстраційної дії в ЄДР - 29.10.13, стан платника податків - 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС), причина зняття з обліку платника податків - 3 - припинення за рішенням власника (власників).».
З витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛАНТІКОМ» припинено 02.12.2013 р., номер запису: 12241170015050543 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Суд звертає увагу, що в даному випадку господарську діяльність ТОВ «ЛАНТІКОМ» (контрагент Позивача) припинено в грудні 2013 р., в той час, як договірні взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «ЛАНТІКОМ» існували протягом 2012 р., а отже доводи Відповідача є необґрунтованими.
Також, З витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ДОНІНВЕСТПЛЮС" в стані припиненні 05.09.2013 р., номер запису: 12241170015050543 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
В даному випадку ТОВ "ДОНІНВЕСТПЛЮС" (контрагента Позивача) знаходиться в стані припинення з вересня 2013 р., в той час, як договірні взаємовідносини між Позивачем та ТОВ "ДОНІНВЕСТПЛЮС" існували протягом 2012 р., а отже доводи Відповідача є необґрунтованими.
Крім того, в матеріалах справи наявна первинна документація, яка підтверджує, що отриманні послуги використовувалися Позивачем в господарській діяльності.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".
Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані Позивачу його контрагентом, Відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати ними податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.
У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагентів Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договорів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені відповідно до законодавства.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як встановлено Судом, на момент складання податкових накладних контрагенти Позивача, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.
Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.
Окрім вищевикладеного, суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.
Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.
Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.
Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.
Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.
Крім того, відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, тощо.
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.
Таким чином, Суд приходить до висновку щодо правомірності формування Позивачем даних податкового обліку, а Відповідачем не надано Суду жодних доказів та письмових пояснень на підставі чого прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Також, Суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.
Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії». У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що придбання Позивачем у контрагентів товарів (послуг) безпосередньо пов'язане із його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.
На думку Суду, Позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із контрагентом, тому висновки акта перевірки є помилковими, а зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - протиправним.
З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 р. № 0001722202 (форма «В1»); від 27.04.2015 р. №0001742202 (форма «П»); від 27.04.2015 р. №0001712202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001752202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001732202 (форма «В4») є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 р. №0000272204 (форма «У»), Суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в позовній заяві Позивачем допущено описку, оскільки від 20.08.2015 р. винесено одне податкове повідомлення-рішення (форма «У») №0000412204, яке прийнято Контролюючим органом з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві, а податкове повідомлення-рішення від 27.04.2015 р. №0000272204 (форма «У») є відкликаним.
В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та «Teria Energy Sp.z o.o.» (Польща (Продавець)), з іншої сторони, укладений імпортний контракт №27-11/13-01 від 27.11.2013 р. на імпорт обладнання глибинного біологічного очищення стічних вод (надалі - Контракт №27-11/13-01).
В п. 4.1 - п. 4.3 Контракту №27-11/13-01 зазначено наступне: «Общая стоимость контракта определяется на основании суммарной стоимости Спецификаций к данному контракту. Валютой платежа по данному контракту является Евро. Расчеты по контракту осуществляются в виде предоплаты. Часть оплаты, которая осталась после осуществления предоплаты, производится промежуточными платежами, согласно графику поставки на основании предоставленных счетов.».
В матеріалах справи міститься Специфікація № 1 від 05.01.2015 р., в якій зазначено загальна вартість обладнання складає 23098238,29 Євро.
На виконання Контракту №27-11/13-01 Покупцем перераховано валютні кошти нерезиденту «Teria Energy Sp.z o.o.» (Польща) на загальну суму 3859530,16 Євро (67277614,88 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частинами 1, 4 ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 3 постанови правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року N 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з ч. ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Так, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», встановлено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Позивачем були отримані два висновки Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією: Висновок № 799 від 28.07.2014 року (строк дії до 26.12.2014 року); Висновок № 50 від 21.01.2015 року (строк дії до 26.03.2015 року).
Як вбачається з ВМД: №125110007/2015/227201 від 13.02.2015 року, №125110011/2015/004064 від 26.03.2015 року Позивач отримав товар в межах строку, тобто не перевищуючи строку встановленого у Висновках.
Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано суду переконливих доказів того, яким чином формувалася сума пені за контрактом №27-11/13-01 від 27.11.2013 р., а отже застосування до Позивача пені за даним контрактом є неправомірним.
В частині щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним Контрактом № 20-07/12-1-1 від 20.07.2012 року, Суд зазначає наступне.
Контракт № 20-07/12-1-1 від 20.07.2012 року, згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар у кількості, комплектності та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Контракту. Предметом поставки згідно даного Контракту є Комплект технологічного обладнання глибокої біологічної очистки для каналізаційних очисних споруд с. Орджонікідзе.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 2 Закону №185).
Пунктом 3 Постановою правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року №475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день Виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
На підтвердження наявності форс-мажорних обставин, з якими Відповідач пов'язує перевищення строків розрахунків за імпортними операціями (107 днів, з 29.05.2014 року по 12.09.2014 року), Представником Позивачем, під час розгляду заперечень на Акт перевірки та розгляду справи, надано копію сертифікату № 3933 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 03.04.2015 року № 1617/05-4 (Сертифікат №3933).
Зі змісту Сертифікату №3933 вбачається, що Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що дії правоохоронних органів (арешт рахунків) відносно ТОВ «СПР-ГРУП» є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), в результаті яких ТОВ «СПР-ГРУП» були перевищені (порушені) строки завершення імпортних операцій, встановлені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», по контракту на поставку товару №20-07/12-1-1 від 20.07.2012 року, укладеного з компанією «Teria Energy Spotka z Organiczona Odpowiedzialnoscia KRS» (Польща), із зазначенням періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з 19 травня по 5 серпня 2014 року.
З урахуванням вищенаведеного Судом встановлено, що Позивач отримав товар 12.09.2015 року, строк обрахунку пені має починатись з 16.08.2014 року та закінчуватись 12.09.2014 року, а загальна кількість днів становитиме лише 28 днів.
Суд приходить до висновку, що Контролюючим органом було правомірно нараховано пеню за №20-07/12-1-1 від 20.07.2012 року за 28 днів в розмірі 93191,42 грн., а в іншій частині підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 р. №0000412204 (форма «У») в сумі 1752954,31 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 р. № 0001722202 (форма «В1»); від 27.04.2015 р. №0001742202 (форма «П»); від 27.04.2015 р. №0001712202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001752202 (форма «Р»); від 27.04.2015 р. №0001732202 (форма «В4») повністю.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 р. №0000412204 (форма «У») в частині нарахування пені в розмірі 1752954,31 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києва за рахунок державних асигнувань Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-ГРУП" (код ЄДРПОУ 32765648) судові витрати в сумі 635085,88 грн.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук