1Справа № 335/9732/15-ц 2/335/260/2016
24 червня 2016 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2015 року позивач ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11 червня 2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 1 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки, виконати всі інші зобов'язання, згідно умов договору, однак зобов'язання за вказаним договором виконані ним не були.
Станом на 17 серпня 2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 13 068 грн. 84 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 1 785 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у сумі 7 606 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у сумі 2 579 грн. 05 коп., а також штрафів у сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), та у сумі 598 грн. 52 коп. (процентна складова).
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 13 068 грн. 84 коп. за кредитним договором № б/н від 11 червня 2011 року, та судові витрати.
В судове засідання представник позивача ПАТ КБ „ПриватБанк” не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, а також письмові заперечення на позов, згідно яких ОСОБА_1 проти позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк” заперечує у повному обсязі.
Суд, з урахуванням заяв сторін по справі про її розгляд у їх відсутність, визнав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі наявних доказів, які є достатніми для ухвалення рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутністю, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача ОСОБА_1, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11 червня 2011 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами Банку складають між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язався на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2), оплатити винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.
Відповідно до п. 1.1.3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі порушення умов договору та/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або встановленою Банком часткою у разі невиконання боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим Договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, який наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, ОСОБА_1 станом на 17 серпня 2015 року має заборгованість у розмірі 13 068 грн. 84 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 1 785 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у сумі 7 606 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у сумі 2 579 грн. 05 коп., а також штрафів у сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), та у сумі 598 грн. 52 коп. (процентна складова), яку і просив стягнути ПАТ КБ «ПриватБанк» з відповідача по справі. Загальна сума заборгованості за кредитним договором та процентами за користування кредитними коштами згідно заперечень на позовну заяву відповідачем не оспорювалась.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 подано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розглядаючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, договір між ПАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_1, з приводу невиконання якого між сторонами виник спір, укладено 11 червня 2011 року. Як було визнано відповідачем ОСОБА_1 у запереченнях на позовну заяву, кредитна картка йому була видана на 2 роки, тобто строк її дії закінчився 11 червня 2013 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14).
Як встановлено у даній справі, дія картки закінчилася 11 червня 2013 року , з позовом про стягнення заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 18.09.2015 року, тобто в межах загального строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками є безпідставною та необґрунтованою.
Разом з тим, суд приймає до уваги заяву ОСОБА_1 про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені. Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку, пеню обраховано позивачем поза межами річного строку позовної давності, а тому з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пені за 12 місяців, які передували зверненню до суду із позовом, що згідно наданого суду розрахунку становить 1000 грн.
Крім того, слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 (далі - Умови), та Тарифами передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (п. 2.2.112.6.2 та п. 2.1.1.12.8.1) по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов сторонами передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від суми заборгованості) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимоги про стягнення штрафів.
З огляду на встановлені обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» частково і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в загальному розмірі 10 391 грн. 27 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 785 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7 606 грн. 03 коп., заборгованості за пенею в сумі 1 000 грн., а в іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.
Як передбачено частиною 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 88 ЦПК України, а також незважаючи на те, що судом частково задоволено позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „Приватбанк” судові витрати у розмірі 1 218 грн. 00 коп., оскільки вказаний розмір судового збору є мінімальним відповідно до ставок, які встановлені Законом України «Про судовий збір» для сплати юридичними особами за позовні вимоги матеріального характеру.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 червня 2011 року у розмірі 10 391 (десять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 27 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 785 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7 606 грн. 03 коп., заборгованості за пенею в сумі 1 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: К.В. Гашук