Справа №333/3363/16-ц
Пр. №2/333/2015/16-ц
28 липня 2016 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумової І.Й.,
при секретарі Кунець В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька, посилаючись на те, що з відповідачем по справі ОСОБА_6 вона перебувала в шлюбі з 18 серпня 2001 року, зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 368. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2016 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які по домовленості між сторонами залишаються проживати з позивачкою. Позивач бажає виїхати з метою оздоровлення з дітьми у літній період за кордон до країни Азербайджан, однак відповідач не надає свого дозволу для виїзду, в зв'язку з чим позивач змушена звернутись до суду з позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд задовольнити позов. Зазначила, що вiдповiдач без поважної причини дозвiл на тимчасовий виїзд доньок ОСОБА_4, та ОСОБА_5 не надає, хоча фактично відповідач їх вихованням не займається, мешкає окремо.
Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток поштою, телефонограмами, заперечень щодо позову не надавав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Відповідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та, за згодою представника позивача, ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи не заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що з урахуванням обставин справи, інтересів малолітньої дитини, доказів по справі, наданих представником позивача, щодо забезпечення нею відповідних умов проживання, матеріального утримання, розвитку та виховання дитини, вимог діючого законодавства, відсутності заперечень відповідача, доцільним буде надати дозвіл на виїзд дітей кордон на вказаний позивачкою термін без згоди батька.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 18.08.2001 року перебувала у зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського управління юстиції м. Запоріжжя шлюбі з відповідачем ОСОБА_6, актовий запис № 368 (а.с.8).
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком дітей є відповідач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії І-ЖС №134588 від 02.09.2003 року та Свідоцтвом про народження, серії І-ЖС 029580 від 15.01.2002 року (а.с.9).
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.05.2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірвано. Рішення суду набуло законної сили 27.05.2016 року.
Згідно Довідок виданих КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» від 25.07.2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 рекомендовано оздоровлення в санаторії «Нафталан».
На даний час позивач бажає виїхати з метою оздоровлення з дітьми у літній період за кордон до країни Азербайджан, однак відповідач не надає свого дозволу для отримання закордонних паспортів. Діти мають ряд хронічних захворювань, які потребують санаторного лікування, відсутні обмеження чи заборони, які не уможливлюють виїзд малолітніх дітей за межи України для тимчасового перебування, вона вимушена для вирішення даного спору звернутись до суду.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що відповідач дійсно без поважних причин не надає дозволу на виїзд дітей для оздоровлення за межі України, крім того відповідач фактично не займається вихованням доньок. Мати ОСОБА_3 навпаки виконує батьківські обов'язки належним чином, піклується про доньок, утримує їх, займається їх оздоровленням за власний рахунок
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМ України від 27.01. 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного із батьків може здійснюватися без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Згідно ст.141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон. П.18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
За вимогами ч. ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір, підлягають доказуванню, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, які зобов'язують відповідача доводити свої заперечення проти позову належними та переконливими доказами, на підтвердження заперечень проти тимчасового виїзду дитини на оздоровлення за кордон, доказів того, що це суперечить інтересам неповнолітнього сина, зокрема, небезпечно за станом здоров'я, або ж позбавляє батька дитини можливості брати участь у її вихованні та можливості особистого спілкування з нею, відповідач суду не надав.
Відповідно до «Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок», схваленої Постановою Верховної Ради України № 475-Х1V від 05.03.1999 року, держава захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері та дитини в суспільстві та забезпечує неухильне додержання законодавства України та норм міжнародного права стосовно сім'ї та жінок.
Згідно принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.
Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дітей за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд малолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування, діти мешкають з позивачем, відповідач не надав доказів щодо оспорювання місця проживання дитини, суд з урахуванням інтересів дітей, приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог та надання дозволу на виїзд дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_5 за кордон без згоди батька.
Зважаючи на те, що позивачка взяла на себе витрати по сплаті судового збору, та просить їх не стягувати, суд вважає за необхідне не стягувати з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 141, 150 СК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 ст.ст. 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька - задовольнити у повному обсязі.
Надати громадянці України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 дозвіл на тимчасовий виїзд дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кордон України до країни Азербайджан у супроводі матері ОСОБА_3, та на отримання проїзних документів, закордонних паспортів для виїзду за кордон України із дня набрання рішенням законної сили та до 30.09.2016 року без дозволу та супроводу батька дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, який зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_11.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І. Й. Наумова