справа №22-ц/796/7176/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Сальникова Н.М.
Доповідач: Барановська Л.В.
27 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Барановської Л.В.
суддів: Панченка М.М., Побірченко Т.І.
при секретарі: Куркіній І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» про визнання договору поруки припиненим та визнання договору поруки частково недійсним.
Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -
У липні 2015рокудо Голосіївського районного суду м. Києва було передано за підсудністю вищевказану цивільну справу з Приморського районного суду м. Одеси.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що 01.12.2007 року між банком та ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» було укладено договір банківського рахунку № 693/Ю01.1-83, а 05.12.2007 року додаткову угоду № 1 про надання овердрафту в сумі 243140,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості до 04.12.2008 року.
Договорами від 23.06.2008 року та від 15.08.2008 року були внесені зміни до додаткової угоди № 1 в частині максимального ліміту овердрафту в сумі 371970 грн. станом на 12.06.2008 року та в сумі 463000,00 грн. станом на 08.08.2008 року відповідно.
З метою забезпечення своїх зобов'язань 05.12.2007 року між банком, Приватним малим підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 07-15/1633, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» зобов'язань щодо повернення овердрафт, сплати відсотків за користування овердрафтом та інших платежів у розмірі та у випадках, передбачених додатковою угодою № 1 до договору банківського рахунку № 693/Ю01. 1-83.
Додатковими угодами про внесення змін до договору поруки від 23.06.2008 року та від 15.08.2008 року сторонами були внесені зміни до договору поруки від 05.12.2007 року в частині повернення заборгованості в межах максимального ліміту заборгованості в розмірах 398540,00 грн. та 496000,00 грн. відповідно.
11.11.2008 року з метою забезпечення своїх зобов'язань між банком, ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та позивачкою був укладений договір поруки № 06-09/2383, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» зобов'язань щодо повернення овердрафту, сплати відсотків за користування овердрафтом та інших платежів у розмірі та у випадках, передбачених додатковою угодою № 1 до договору банківського рахунку № 693/Ю01. 1-83.
11.11.2008 року угодою про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 05.12.2007 року сторонами були внесені зміни відносно того, що максимальна заборгованість позичальника за овердрафтом протягом строку дії додаткової угоди не може перевищувати максимального ліміту овердрафту, що встановлюється в сумі 463 000,00 грн.
Посилаючи на невиконання ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» своїх зобов'язань за договором, 30.10.2009 року банком було пред'явлено позовні вимоги до позичальника та поручителів про повернення простроченої заборгованості.
В подальшому позивачка ОСОБА_1 збільшила свої позовні вимоги та просила визнати частково недійсним договір поруки № 06-09/2383 від 11.11.2008 року, укладений між АКБСР «УкрСоцбанк», ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та позивачем в частині укладання третейської угоди у формі третейського застереження, яке викладено у п. 5.2 договору поруки.
Посилаючись на вищевказані обставини просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано припиненою поруку за договором № 06-09/2383 від 11.11.2008 року, укладеним між АКБ соціального розвитку «УкрСоцбанк», ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та ОСОБА_1
В позовних вимогах ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку «УкрСоцбанк» в особі філії Соборного відділення Одеської Обласної філії Акціонерно-комерційного банку «УкрСоцбанк, ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» про визнання договору поруки № 06-09/2383 від 11.11.2008 року частково недійсним в частині укладення третейської угоди у формі третейського застереження, яке викладено в п. 5.2 договору поруку відмовлено.
Стягнуто з ПАТ «УкрСоцбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ПАТ «УкрСоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з'ясував обставини справи.
Апеляційна скарга представника ПАТ «УкрСоцбанк» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.12.2007 року між АКБ СР «УкрСоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСоцбанк» та ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» було укладено договір банківського рахунку № 693/Ю01.1-83, а 05.12.2007 року додаткову угоду про надання овердрафту в сумі 243140,00грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості до 04.12.2008 року.
Договорами від 23.06.2008 року та від 15.08.2008 року сторонами були внесені зміни до додаткової угоди № 1 в частині зміни максимального ліміту овердрафту в сумі 371970 грн. станом на 12.06.2008 року та в сумі 463000,00 грн. станом на 08.08.2008 року відповідно.
11.11.2008 року з метою забезпечення своїх зобов'язань банком було укладено договір поруки № 06-09/2383 та додаткову угоду про внесення змін до договору поруки з ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та позивачкою ОСОБА_1, за яким поручитель відповідає перед банком за порушення зобов'язання боржником до 04.12.2008 року або інший термін дострокового повернення у випадках передбачених додаткового угодою.
30.10.2009 року АКБ соціального розвитку «УкрСоцбанк» звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості до ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Додатковою угодою встановлено, що повернення заборгованості в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 398540 грн. зі строком користування кожним траншем до 30 календарних днів та з кінцевим терміном повернення заборгованості за овердрафтом - 04.12.2008 року, або в інший термін погашення у випадках, передбачених додатковою угодою.
У відповідності до п. 2.1.1 додаткової угоди про внесення змін № 1 до договору поруки від 11.11.2008 року передбачено повернення заборгованості в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 496 000 грн. зі строком користування кожним траншем до 30 календарних днів з кінцевим терміном повернення заборгованості за овердрафтом до 04.12.2008 року, або інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених додатковою угодою.
З огляду на що вбачається, що умови додаткових угод до договору поруки свідчать про те, що строк повернення заборгованості встановлено до 04.12.2008 року, або в інший термін погашення у випадках, передбачених додатковою угодою.
З матеріалів справи не вбачається, що сторони узгодили інший термін погашення заборгованості.
Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що порука має акцесорний характер та припинилась після припинення забезпеченого нею зобов'язання.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 5.2 вказаного договору поруки від 11.11.2008р. передбачено, що у випадках неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони домовляються про те, що спір розглядається третейським суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Позивачка, уточнюючи свої позовні вимоги просила п.5.2 договору поруки визнати недійсним, посилаючись на ту обставину, що право позивача на судовий захист порушено, під час укладання договору її введено в оману, волевиявлення не було вільним.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог в частині визнання договору поруки недійсним у відповідності до п. 5.2 договору виходив з того, що спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суду» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. На час виникнення спірних правовідносин закон не містив заборони на укладення третейської угоди.
Відповідно до правової позиції у справі за № 6-50цс12 третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, а тому суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, так як на час виникнення спірних правовідносин закон не містив заборони на укладення третейської угоди.
Такий висновок суду зроблено щодо всіх заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, яким дана правильна оцінка. У рішенні наведені мотиви, з яких суд надає перевагу одним доказам над іншими і його висновки в цій частині є обґрунтованими.
У зв'язку з наведеним неможливо погодитись з доводами апеляційної скарги про неналежну оцінку доказів та невідповідність викладених у рішенні суду висновків обставинам справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, з урахуванням наведеного вище не відносяться до тих, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія,
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» відхилити, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді