1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 26 липня 2016 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО № 13, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2016 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянин України, з професійно-технічною освітою, розлучений, має на утриманні малолітню дитину 2006 року народження, не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_5
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 серпня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, та прийшов до висновку про необхідність застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути рішення Подільського районного суду м. Києва щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості якого внесені 06 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100070003661, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
15 червня 2016 року, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
24 червня 2016 року, начальник відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 , звернулась до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В той же день, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва дане клопотання задоволено та до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 серпня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 29 000 гривень.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від слідства чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, а тому враховуючи всі обставини у їх сукупності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Врахувавши обставини вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 дані, які характеризують його особу, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України.
Однак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що визначена судом першої інстанції застава у розмірі 29 000 гривень є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 і перевищує встановлену п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України граничну межу застави - 20 мінімальних заробітних плат. При цьому слідчий суддя, всупереч вимогам зазначеної статті, взагалі, не визначав заставу в розмірах мінімальних заробітних плат, а лише вказав, що цей розмір складає 29 000 гривень.
В той же час, відповідно до п. 6 ст. 3 КПК України, розмір мінімальної заробітної плати є грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія. Отже, незважаючи на те, що на теперішній час мінімальна заробітна плата складає 1 450 гривень, але за кримінально-процесуальним законодавством України для визначення розміру застави до кінця цього року необхідно обчислювати мінімальну заробітну плату, виходячи з розміру 1 378 гривень, який був встановлений відповідним законом станом на 1 січня 2016 року, тобто в даному випадку 20 мінімальних заробітних плат становить 27 560 гривень.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні невеликої або середньої тяжкості злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів мінімальних заробітних плат.
Визначення застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат може бути застосований лише у виключних випадках, однак такого випадку стосовно ОСОБА_5 не встановлено ані слідчим суддею, а ні колегією суддів. А тому колегія суддів вважає, що застава у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу підозрюваного необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Дані, на які посилається в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 , які б унеможливлювали перебування його під вартою, матеріали судової провадження не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 червня 2015 року, якою задоволено клопотання начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 серпня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 закінчується 15 серпня 2016 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,заставу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурората слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/2440/2016 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1