Справа: № 823/341/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А. В.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
28 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконною бездіяльності управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в частині відсутності проведення нарахування та виплати компенсації за невикористані позивачем чергові відпустки у 2012-2014 роках; стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області компенсацію за невикористані відпустки за 2012-2014 роки у сумі 8719 грн. 59 коп.; стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплати за службу в нічний час за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2014 р. у сумі 4725, 00 грн.; стягнення з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплати за службу в нічний час за період з 01.04.2014 р. по 06.11.2015 р. у сумі 4410, 00 грн.; стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2014 р. у сумі 4161 грн. 17 коп.; стягнення з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період 01.04.2014 р. по 06.11.2015 р. у сумі 4992 грн. 12 коп.; визнання незаконною бездіяльності управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у проведенні розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків; зобов'язання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, отримання позивачем 19.05.2015 р. поранення під час виконання службових обов'язків у встановлений термін з дотриманням чинного законодавства України; зобов'язання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області скласти та видати позивачу акти за формою Н-1* та Н-5*; стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 19.05.2015 р.
Зобов'язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 19.05.2015 р. та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 р. № 1346.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, проходив службу в органах внутрішніх справ з 31.12.2008 р. по 06.11.2015 р.
Відповідно до заяви від 04.03.2016 р. на ім'я голови ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області позивач просив повідомити його щодо повного розрахунку УМВС України в Черкаській області при звільненні позивача зі служби, а саме: щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані чергові відпустки у 2012-2015 роках, доплату за службу в нічний час, компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні (а.с. 11 Т. 1).
Листом ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.03.2016 р. № 13/5-27 було повідомлено позивача, що при звільненні з органів внутрішніх справ позивачу нарахована грошова компенсація за невикористану у листопаді 2015 року відпустку (35 діб) в розмірі 2906 грн. 53 коп., однак, у зв'язку із відсутністю фінансування вказані кошти не перераховані на картковий рахунок позивача. Повний розрахунок буде здійснено в найкоротший термін (а. с. 12 Т. 1).
Також, вказаним листом позивача повідомлено, що виплати за нічні святкові, вихідні дні та надурочний робочий час не проводились із-за відсутності табелю обліку робочого часу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 565) визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною 11 ст. 22 Закону № 565 для працівників міліції встановлювався 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу зобов'язувалися нести службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Відповідно до ч. 12 ст. 22 Закону № 565 оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Пунктом 21 цього Положення встановлено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Внутрішній розпорядок, зокрема, в органах внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294) зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
На виконання вищевказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), якою урегульовано порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 3.7.1 Інструкції № 499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Пунктом 3.7.2 Інструкції № 499 встановлено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
Згідно із п. 3.7.3 Інструкції № 499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.
Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (п. 3.7.4 Інструкції № 499).
Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції № 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.
Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00 (п. 3.7.4 Інструкції № 499).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення доплати за службу в нічний час та компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, суд першої інстанції послався на відсутність табелів (графіків) обліку робочого часу та наказів керівників.
Вказана обставина, на думку суду першої інстанції, виключає можливість задоволення адміністративного позову в цій частині.
В той же час, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що матеріали справи містять розстановки нарядів, з яких вбачається час роботи позивача (в тому числі, нічний) в вихідні та святкові дні (а. с. 32 - 217 Т. 1, 1 - 60 Т. 2).
На спростування інформації, що міститься в цих нарядах, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів.
Натомість, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вказану норму, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції припустився процесуальної помилки, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відтак, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів доплат та компенсацій за роботу в нічний час, вихідні, святкові дні підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності в частині проведення нарахування та виплати компенсації за невикористані позивачем чергові відпустки у 2012-2014 роках та стягнення цих сум, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 56 Положення №144 визначено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.
Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Таким чином, вказана норма є імперативною по відношенню до можливості отримувати компенсації за будь - які роки роботи, відмінні від року звільнення.
В апеляційній скарзі апелянт вважає, що у цих правовідносинах по відношенню до нього може застосовуватись загальне законодавство, зокрема, Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, яким виплата компенсацій не обмежується, та який має вищу юридичну силу.
Проте, на думку колегії суддів, у випадку позивача при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, позаяк, позивачем не обґрунтовано в чому саме полягали його моральні чи фізичні страждання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом в цій частині приймаються в якості належних.
У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплати за службу в нічний час за період з 01 липня 2012 року по 31 березня 2014 року у сумі 4725, 00 грн.; стягнення з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплати за службу в нічний час за період з 01 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року у сумі 4410, 00 грн.; стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01 липня 2012 року по 31 березня 2014 року у сумі 4161, 17 грн.; стягнення з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період 01 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року у сумі 4992, 12 грн. скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (ЄДРПОУ 08592537) доплату за службу в нічний час за період з 01 липня 2012 року по 31 березня 2014 року у сумі 4725 грн. 00 коп. (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) та компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01 липня 2012 року по 31 березня 2014 року у сумі 4161 грн. 17 коп. (чотири тисячі сто шістдесят одна гривня 17 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (ЄДРПОУ 08681904) доплату за службу в нічний час за період з 01 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року у сумі 4410 грн. 00 коп. (чотири тисячі чотириста десять гривень 00 копійок) та компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період 01 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року у сумі 4992 грн. 12 коп. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 12 копійок).
В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
(Повний текст постанови виготовлено 01.08.2016 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.