"27" липня 2016 р. Справа № 917/472/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 17 від 13.07.2016 р.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вх. №1539 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.16 р. у справі № 917/472/16
за позовом комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, м. Полтава
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Полтава
про стягнення 4 967,07 грн.
В березні 2016 р. комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 4967 грн. 07 коп. в тому числі 4967 грн. 07 коп. орендної плати за період з травня 2014 року по червень 2015 року включно та 858 грн. 91 коп. пені.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20 квітня 2016 року у справі № 917/472/16 (суддя Тимошенко К.В.) позов задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 3 814,72 грн. основного боргу, 802,46 грн. пені та 1280,93 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач, ФОП ОСОБА_2, подав на зазначене рішення апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості бути присутнім у судових засіданнях та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, внаслідок чого судом не були прийняті до уваги докази письмового повідомлення орендодавця про припинення користування об'єктом оренди та розірвання договору оренди.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 11.07.2016 р.
Позивач 29.06.2016 надав за вх. № 6606 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 27.07.2016 р.
В судове засідання, призначене на 27.07.2016 р. представник відповідача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В свою чергу, відповідач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його представник приймає участь в іншому судовому засіданні.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому позивач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у інше судове засідання іншого представника. Разом з тим, у будь-якому випадку відповідач повинен був на виконання ухвали апеляційного господарського суду про порушення провадження по справі надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 23.03.2016 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 05.04.2016 р., ухвала від 05.04.2016 р. про відкладення розгляду справи на 20.04.2016 р. були направлена судом першої інстанції на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі (АДРЕСА_1, 36002) та повернуті на адресу господарського суду Полтавської області з поштовою довідкою - відміткою "за закінченням терміну зберігання", представник відповідача в дані судові засідання не з'явився.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом ( абзац 3 п.3.9.1).
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.
Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 20.04.2016 р., в якому представник відповідача також був відсутній.
Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в судових засіданнях, ухвали суду про призначення та про відкладення розгляду справи були направлені на належну адресу відповідача відповідно до вимог чинного законодавства, доказів несвоєчасного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду матеріали справи не містять - повідомлення відповідача про час і місце судового засідання слід визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.
Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2016 р. у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01 листопада 2011 року між КП "Полтава-сервіс" ПМР та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено договір оренди № 3Р-401 торговельного місця №401 сектору -3, яке розташоване на території комунального рику "Речовий" за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 34 "А". Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є торговельне місце сектору 3 № 401 загальною площею 5 кв.м., що розташоване на території комунального ринку "Речовий" за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 34-а, та надається орендодавцем (позивачем) у тимчасове платне користування орендареві (відповідачу) для провадження торговельної діяльності. Відповідно до п.1.4 договору орендар набуває право користування об'єктом оренди з дня підписання даного договору. Згідно з п.3.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату. В пункті 4.1 договору визначено, що орендна плата за об'єкт оренди становить 293,44 грн. на місяць. За п.4.2 договору оренди плата вноситься до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.
Позивач вказує, що за користування орендованим торгівельним місцем за період з травня 2014 року по червень 2015 року включно, відповідач мала сплатити позивачу сумарно 4108,16 грн. орендної плати, проте, відповідач за вказаний період орендну плату в сумі 4108,16 грн. не сплатила.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Виходячи з наданої позивачем копії договору № 3Р-401 оренди торговельного місця від 01.11.2011р. (далі - договір) предметом договору є торговельне місце сектору 3 № 401 загальною площею 5 кв.м., що розташоване на території комунального ринку "Речовий" за адресою: місто Полтава, вул. Фрунзе, 34-а та надається орендодавцем (позивачем) у тимчасове платне користування орендареві (відповідачу) для провадження торговельної діяльності. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня підписання даного договору. Орендна плата за об'єкт оренди становить за місяць оренди 293 грн. 44 коп. (в т.ч. ПДВ) та вноситься до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата (пункти 1.1, 1.4, 4.1, 4.2 договору). Пунктом 7.1. договору визначено, що договір діє з 01.11.2011 р. по 27.05.2016р. включно (копія договору - а.с. 14-15).
В наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що стягувана за позовом сума боргу складається з сум орендної плати за травень 2014 року, за червень 2014 року, за липень 2014 року, за серпень 2014 року, за вересень 2014 року, за жовтень 2014 року, за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року (а.с.68) по 293 грн. 44 коп. за кожен місяць.
Згідно наданої позивачем копії виписки банку від 25.09.2014 року відповідачем сплачено за оренду торговельного місця за вересень 2014 року 293 грн. 44 коп. (а.с.36). Таким чином вимога позивача про стягнення орендної плати за вересень 2014 року необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Вимога щодо решти заявленої до стягнення суми орендної плати - 3814 грн. 72 коп. підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати орендарем орендної плати останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1 відсоток від суми заборгованості за кожен день такої несплати.
Згідно частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем врахована зазначена норма в розрахунку пені.
В розрахунку пені позивачем не враховано, що згідно ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Крім того, в розрахунку пені допущені арифметичні помилки та безпідставно нарахована пеня на сплачену відповідачем суму орендної плати за вересень 2014 року. В результаті цього сума пені позивачем завищена.
З урахуванням наведеного вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, в сумі 802 грн. 46 коп.
Виходячи з наведеного позов підлягає задоволенню частково, в сумі 3814 грн. 72 коп. основного боргу та 802 грн. 46 коп. пені.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованої на неї суми пені. Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що ним було направлено на адресу позивача заяву про розірвання договору, чого судом першої інстанції досліджено не було, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки, по-перше, судом апеляційної інстанції було встановлено, що судом першої інстанції було належним чином повідомлено відповідача про ас та місце проведення судового засідання. По-друге, відповідно до п. 7.5. спірного договору даний договір може бути розірваний на вимогу орендаря достроково у разі невиконання орендодавцем своїх зобов'язань згідно даного договору. Доказів такого не виконання своїх зобов'язань позивачем в матеріалах справи не міститься.
Як стверджує відповідач, ним було надіслано на адресу КП «Полтава-сервіс» ПМР заяву про розірвання договору, доказів направлення такої заяви КП «Полтава-сервіс» ПМР та отримання її підприємством відповідач не надав.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем 25 вересня 2014 року на рахунок КП «Полтава-сервіс» ПМР було сплачено орендну плату за Договором №ЗР-401 за вересень 2014 року, що підтверджується випискою по рахунку КП «Полтава-сервіс» ПМР, яка міститься в матеріалах справи. Ця обставина спростовує твердження відповідача про те, що з квітня - травня 2014 року вона припинила свою підприємницьку діяльність на торговельному місці №401 сектору 3 комунального ринку «Речовий».
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.16 р. у справі № 917/472/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.16 р. у справі № 917/472/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Істоміна О.А.