26.07.2016 року Справа № 904/4692/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. - доповідач,
судді: Березкіна О.В., Дармін М.О.
Секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.
За участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №55 від 07.12.2015 р., представник;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 року у справі №904/4692/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація"
про стягнення 5 435 044,21 грн.
за заявою Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016року, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 року у справі №904/4692/13 (суддя Дубінін І.Ю.) заяву Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 - задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 на 2 (два) роки рівними частинами (з дати винесення ухвали, тобто 05.05.16р.).
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду. Вважає, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права, а саме: ст..ст.43, 121 ГПК України та залишено поза увагою Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визнає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Крім того, господарський суд повинен врахувати інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Скаржник стверджує, що відповідачем не було надано до суду докази на підтвердження винятковості обставин, які я підставою для розстрочення виконання рішення, та ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Скаржник вважає, що при задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення, судом прийнято позицію лише боржника, надавши перевагу його доводам, адже складна економічна ситуація в державі однаково стосується обох сторін. Крім того, не враховано ступінь вини боржника у виникненні спору.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Теплогенерація" просить ухвалу суду залишити без змін, вважає останню винесеною у відповідності з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідачем до відзиву додані платіжні доручення №2108 від 27.05.16р., № 2239 від 29.06.16, № 2315 від 12.07.16р. про сплату коштів у сумі 132 904, 72 грн. на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.16р. у справі №904/4692/13.
Відповідачем по справі надано до суду клопотання, яким ПрАТ "Теплогенерація" просить суд конкретизувати період початку та закінчення розстрочки, а також графік виконання рішення суду від 17.02.16р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка представника позивача у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" (далі-відповідач) про стягнення 35 620 533,02 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.14р. позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 801019,14 грн. 3% річних, 65 133,57 грн. інфляційних втрат, 2 343 553,24 грн. пені, 2222 083,17грн. штрафу, 68 778,78 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" залишив без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.14р. залишив без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2014р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. у справі № 904/4692/13 скасовано, а вказану справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області першої інстанції.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 1 171 776 грн. 62 коп. пені, 1111 041 грн. 59 коп. 7% штрафу, 33 883 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 800 403 грн. 31 коп. 3% річних, 72 607 грн. 76 коп. витрати по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 20.04.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" залишив без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.16р. залишив без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2016р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. у справі № 904/4692/13 залишити без змін.
25.04.2016 року Приватним акціонерним товариством "Теплогенерація" подано до господарського суду заяву про розстрочку виконання рішення від 17.02.16р., в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13, а саме, суму пені, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір строком на 3 (три) роки рівними платежами.
Ухвалою господарського суду від 05.05.16р. заяву Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 задоволено частково.
Постановлено розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 на 2 (два) роки рівними частинами (з дати винесення ухвали, тобто 05.05.16р.).
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2016р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. у справі № 904/4692/13 залишити без змін.
30.05.2016 року Приватне акціонерне товариство звернулося до суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини ухвали про розстрочку виконання рішення суду від 17.02.16р. по справі № 904/4692/16, а саме стосовно кількості рівних частин розстрочки на два роки, починаючи з 05.05.16р.
Ухвалою господарського суду від 06.07.16р. заяву Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про роз'яснення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.16р. задоволено. Ухвалено роз'яснити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.16р. Роз'яснено, що платежі відбуваються п'ятого числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з 05.05.2016 року, до повного погашення боргу.
В свою чергу, відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення, в обґрунтування вказаної заяви Приватним акціонерним товариством "Теплогенерація" зазначено, що протягом 2014 року при зростанні цін на природний газ не постійно проводилося коригування газової складової в тарифі на теплову енергію, в результаті чого підприємство отримало збитки в розмірі 2 748,0 тис. грн. Взагалі за результатами фінансово - господарської діяльності за роки від початку створення Товариства, згідно бухгалтерського обліку, відображено збитки на 31.12.2014 року в сумі 23 630,00 грн.
Протягом 2015 року підприємство отримало збитки в розмірі 17 691,00 грн. Взагалі за результатами фінансово - господарської діяльності за роки від початку створення Товариства, згідно бухгалтерського обліку, відображено збитки на 01.12.2015 року в сумі 41 298,00 грн.
Основними причинами збиткової діяльності Товариства є:
- спад трубної промисловості в Україні; неодноразове підвищенням цін на природний газ;
- несвоєчасним коригуванням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, цін на теплову енергію, що виробляє Товариство;
- відсутністю грошових коштів в бюджеті, що спричинило несвоєчасний розрахунок населення та бюджетних організацій за поставлене Товариством
тепло та електроенергію;
- зобов'язанням Кабінету Міністрів України всім теплопостачальним організаціям розподіляти кошти, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу;
- державне регулювання розподілу витрат на виробництво теплової та електричної енергії у відповідністю з затвердженими в НАЕР питомими витратами газу;
- використання виробничих потужностей (у зв'язку з падінням обсягів) на 10% від встановленої, що порушує технологію виробництва, тобто зайві перевитрати газу. Ціна на газ постійно підвищувалася, коригування тарифу з відома НКРЕ відбувалося з запізненням, дані дії привели до зростання збитків. Враховуючи, що основна сировина - газ, та складає 88 % в структурі собівартості, збитки значні.
В результаті - собівартості продукції, значно перевищується затверджена ціна на реалізацію.
Ціна продажу електричної енергії формується на конкурентних засадах, тобто з врахуванням попиту та можливості реалізації на обмеженій території. Реалізувати електричну енергію за ціною вищою, ніж ціна скорегована по регіону не можливо.
Ціну на реалізацію електричної енергії було зафіксовано на рівні жовтня 2008 року, а потім на рівні листопада 2009 року, (згідно Постанови КМУ від 14.10.2008р. № 925).
Значна частина прибутку підприємства залежить від реалізації виробленої продукції в опалювальний період. Проте за період опалювального сезону заборгованість організацій м. Нікополя в тому числі й бюджетних перед ПрАТ "Теплогенерація" на початок 2015 року становила 17 583, 0 тис. грн., а вже на кінець 2015 року заборгованість підприємств перед нашим підприємством вже становила 39 506, 0 тис. грн. тож покриття збитків за рахунок прибутку унеможливлюється внаслідок поточної заборгованості підприємств та організацій, яких наше підприємство як ліцензіат не має право відключити від опалення, бо це є порушенням ліцензійних умов. Щороку 80 % погашення заборгованості бюджетних організацій приходиться на кінець опалювального сезону, більш того погашення заборгованості цих організацій залежать від наявності грошових коштів в державному бюджеті України.
Станом на 01.04.2016 року дебіторська заборгованість перед ПрАТ "Теплогенерація" склала 31 084 870,30 грн., а кредиторська заборгованість перед контрагентами складає 34367136,77 грн.
З 01.04.2012 року ПрАТ "Теплогенерація" в період закінчення опалювального сезону з метою економії використання природного газу зупиняє турбогенератори, що виробляють електричну енергію з причин збитків та неплатоспроможності підприємства та обов'язкових сплат до Державного бюджету. Одноразове стягнення з нашого підприємства усієї суми боргу ще більше ускладнить фінансовий стан підприємства, і як наслідок призведе до неможливості виплат не лише зарплатні працівникам та сплати податків до бюджету, а й надовго відсуне термін погашення боргу, та навіть зовсім може унеможливити його сплату.
На даний час, як зазначено заявником, сплата штрафних санкцій в розмірі 3189713,08грн. для підприємства є об'єктивно неможливою. Стягнення такої значної суми або звернення стягнення на майно підприємства призведе до повної його зупинки.
Крім того, заявник зазначено, що в разі зупинки нашого підприємства установи і організації промислової площадки колишнього ПАТ "НПТЗ" вимушені будуть зупинити своє виробництво, в результаті чого понесуть великі збитки в наслідок неотримання теплової та електричної енергії, також без тепла залишаться мікрорайони міста, без опалення та гарячої води можуть залишитись лікарні, школи, професійні технічні заклади. На сьогоднішній день ПрАТ "Теплогенерація" є єдиною в м. Нікополь організацією, що надає послуги населенню, підприємствам та організаціям всіх форм власності в сфері постачання тепла. Більш того, Товариство є об'єктом 1 -ї категорії з надійності безперебійного очікуваного постачання електричної енергії по фідеру ГРУ-15 задля підтримки "Головної" насосної станції Комунального підприємства "Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради і внаслідок зупинки нашого підприємства та неотримання електричної енергії в м. Нікополь відбудеться техногенна катастрофа і місто може залишитись без питної води.
Частина 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
За приписами п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження обставин, викладених в заяві про розстрочку виконання рішення, Приватним акціонерним товариством до суду надано наступні документи (а.с.8-53, т.3): копія річного балансу на 31.12.2015р., копія звіту про фінансовий результат, копія річного балансу на 2014р., дебіторська заборгованості по рахунку 361 на 01.04.2016р., дебіторська заборгованості по рахунку 377 на 01.04.2016р., дебіторсько-кредиторська заборгованості по рахунку 377 100 на 01.12.2015р., дебіторсько-кредиторська заборгованості по рахунку 63010 на 01.12.2015р., копія ліцензії на постачання та виробництво теплової та електричної енергії, копія Розпорядження №132-ДН-1-Е від 12.08.13р. про усунення порушень законодавства про цінні папери, копія Постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 17.07.2013р.. копія Розпорядження №64-ДН-1-Е від 30.04.15р. про усунення порушень законодавства про цінні папери, довідка №190 від 16.03.15р. про закриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання, довідка №204 від 18.03.2015р. щодо порядку здійснення розрахунків з споживачами та ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", постанова КМУ №217 від 18.06.14р., копія договору банківського рахунку №194 від 15.08.14р., копія листа НВУВКГ від 19.11.13р. №6-0127/2678 щодо наслідків порушення технологічного процесу у зв'язку з зупинкою електропостачання, копія однолінійної схеми електропостачання ПС, копія Блок схема електропостачання споживачів ПрАТ "Теплогенерація".
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів вважає обґрунтованим часткове задоволення судом першої інстанції заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, оскільки позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Задоволення заяви про розстрочку у повному обсязі призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Крім того, як було зауважено місцевим судом, стягувана сума не є основною заборгованістю, а становить штрафні санкції, інфляційні та 3% річних.
Також необхідно зазначити, що при розгляді справи апеляційним судом, відповідачем надано до справи платіжні доручення №2108 від 27.05.16р., № 2239 від 29.06.16, № 2315 від 12.07.16р. про сплату коштів у сумі 132 904, 72 грн. на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.16р. у справі №904/4692/13. Вказане прийнято судом до уваги та розцінюється як намір відповідача сумлінно та своєчасно виконувати рішення суду.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 у справі "ОСОБА_2 проти України" зазначається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, доводи викладені в апеляційній скарзі - є безпідставними такими, що не підлягають задоволенню.
Втім, колегія суддів, вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з зазначення в новій редакції ухвали суму заборгованості, що підлягає щомісячній сплаті за умов розстрочення виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 року у справі №904/4692/13 змінити, виклавши резолютивну частину ухвали у наступній редакції:
«Заяву Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 року по справі № 904/4692/13 строком на 24 місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно по 132 904, 72 грн., з моменту винесення ухвали господарським судом Дніпропетровської області від 05.05.16р.»
Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 01.08.2016р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін