№ 243/7227/13-к
Кримінальне провадження № 1-кс/243/458/2013
26 липня 2013 року Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецов Р.В., при секретарі Денисенко О.Ю., за участю прокурора - Дилов Е.А., підозрюваного - ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці майора міліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013050930000184 від 15 липня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, с. Кропивницьке Волноваського району Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: Сумська область, Лебединська область, с. Кулики, буд. 30, раніше засудженого:
1) 24.01.2005 року Лебединським районним судом Сумьскої області за ст.ст. 76, 309 ч. 1 до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та 6 місяців;
2) 11 жовтня 2006 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки (08 травня 2008 року переглянуто Автозаводським районним судом м. Кременчука Полатвської області - випробувальний строк скасовано, направлено до місць позбавлення волі на 2 роки),
3) 11 березня 2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
4) 10 листопада 2010 року Ленінським районним судом м. Харкові за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року та 6 місяців позбавлення волі;
5) 30 серпня 2012 року Ленінським районним судом м. Харкові за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 06 червня 2013 року по за закінченням терміну відбування покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 ч. 2 КК України, -
26 квітня 2013 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, СВ ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці майора міліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013050930000184 від 15 липня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 ч. 2 КК України
Слідчий СВ ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці обґрунтував свої вимоги наступним.
15 липня 2013 року о 07 годині 00 хвилин до ЛВ на ст. Слов'янськ звернувся гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та повідомив, що 15 липня 2013 року о 02 годині 50 хвилин в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу на ст. Слов'янськ, невідома особа викрала сумку, в якій знаходились його особисті речі: електронна книга «Wexler», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, викидний ніж, карта банку «Ощадбанк Росії», пенсійне посвідчення, пластиковий пропуск на роботу, чим заподіяла йому матеріальну шкоду.
За вказаним фактом СВ ЛВ на ст. Слов'янськ розпочато кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050930000184 від 15 липня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 185 ч. 2 КК України.
Крім того, слідчим в обґрунтування свого клопотання зазначено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений за корисливі злочини, не працює, а отже може переховуватись від органів досудового розслідування, а також те, що менш суворіші запобіжні заходи не достатні для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор Дилов Е.А. заявлене слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на те, що підозрюваний не працює, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, може переховуватись від органу досудового розслідування та затягувати досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення даного клопотання та просив обрати відносно нього менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням свободи.
Заслухавши думку слідчого, який підтримав заявлене клопотання, прокурора, який підтримав дане клопотання, підозрюваного та його адвоката, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013050930000184 від 15 липня 2013, приходжу до переконання, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом “с” частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 ч. 2 КК України, а саме таємне викрадення майна вчинене повторно.
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, однак це не може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, потреби ж досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у реалізацію прав і свобод підозрюваним, про який йдеться у клопотанні слідчого.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а саме: протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 25 липня 2013 року; протоколом огляду місця події від 15 липня 2013 року.
Також враховується: тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_1; вік та стан здоров'я підозрюваного; 06 червня 2013 року звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за вчинення злочину; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше засуджений за вчинення корисних злочинів.
Таким чином, слідчим взагалі не мотивоване таке звернення, а перелічені в ньому ризики не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не вбачаються з долучених до клопотання матеріалів.
Крім того, слід зауважити, що інкриміноване ОСОБА_1 діяння відноситься до злочинів середньої тяжкості й санкція статті передбачає позбавлення волі до 5 років, проте запобіжний захід, що планується застосувати до підозрюваного не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Статтею 178 Кримінально-процесуального кодексу України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заявлених у клопотанні вимог та їх неналежності, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, слід зауважити, що посилання слідчого у своєму клопотання на прогнозування ймовірності вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення та ухилення останнього від явки до слідчого та суду є безпідставним й не може сприйматись судом як об"єктивне та використовуватись при вирішенні клопотання, оскільки воно побудоване на самих лише припущеннях.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183-184, 193, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці майора міліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013050930000184 від 15 липня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 ч. 2 КК України - залишити без задоволення.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці та суду.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_4