Справа №242/3083/16-ц
Провадження №2/242/988/16
01 серпня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Пирогової Л.В., при секретарі Козаковій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, про визначення місця проживання житини, -
Позивач 07.07.2016 р. звернувся до суду з позовом в якому вказав, що він перебував у шлюбі з відповідачем, від якого має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу перебував на утриманні у відповідача. З 19.03.2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з позивачем та повертатись до відповідача не бажає. Просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_1.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив задовольнити позов та розглядати справу у його відсутність..
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнала.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Селидівської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши інші докази, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 05 липня 2006 року розірвано, про що свідчить свідоцтво про одруження І-HO № 243854, виданого 10.09.2004 року виконкомом Гірницької міської ради м.Селидове, та свідоцтво про розірвання шлюбу І-НО №045165, виданого 05.07.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області.
Згідно копії свідоцтва про народження серії І-НО № 001083 від 01.03.2005 року, виданого виконкомом Курахівської селищної ради, актовий запис № 04, сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки та характеристики з місця проживання, виданої ОСББ «Мир м.Гірник», ОСОБА_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із дружиною ОСОБА_5, сином ОСОБА_6 та донькою Єлизаветою. За місцем проживання характеризується добре.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учнем 6 класу Курахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Селидівської міської ради, про свідчить довідка №46 від 16.06.2016 року.
Згідно частини 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків, а за ч.2 цієї статті місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини 1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 12 червня 1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" (Згідно Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів п.24 залишений в силі), вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Відповідно до висновку про визначення місця проживання ОСОБА_3 Курахівської селищної ради № 02-42/1-214 року від 23.05.2016 р. з метою захисту прав, свобод та законних інтересів неповнолітньої дитини, відповідно до ст..ст. 19, 160, 161 СК України, орган опіки та піклування селищної ради вважає доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у батька, ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов необхідно задовольнити відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позов і є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. грн. покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 110-112 СК України, ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, про визначення місця проживання житини задовольнити.
Встановити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.В.Пирогова