233 № 233/3746/16-ц
01 серпня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Поварніциної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження дитини, -
01 серпня 2016 року заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту народження дитини, посилаючись на наступні обставини. ОСОБА_1, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, 26 грудня 2015 року народила від нього у Клінічній лікарні № 9 м.Донецька дитину жіночої статті, де їй було видано відповідний документ - медичне свідоцтво про народження № 808 від 26 грудня 2015 року, на підставі чого нею 29 грудня 2015 року було отримано свідоцтво про народження серії ДНР № 007515. Оскільки згідно Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків, заявник позбавлена можливості належним чином провести реєстрацію народженої дитини та просить суд встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитини жіночої статі 26 грудня 2015 року у м.Донецьк Україна.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, просила у заяві розглянути справу про встановлення факту народження дитини у її відсутності та її задовольнити (а.с.4).
В судове засідання представник заінтересованої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 19 липня 2016 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було відмовлено у проведення державної реєстрації народження (а.с.5).
З'ясувавши позицію заявника, проаналізувавши в сукупності представлені в справі докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.7 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
ОСОБА_1, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 (а.с.8), 26 грудня 2015 року народила від нього у Клінічній лікарні № 9 м.Донецька дитину жіночої статті, де їй було видано відповідний документ - медичне свідоцтво про народження № 808 від 26 грудня 2015 року (а.с.9), на підставі чого нею 29 грудня 2015 року було отримано свідоцтво про народження серії ДНР № 007515 (а.с.10). На підтвердження факту народження дитини заявником також надано фотографії, зроблені з народженою дитиною (а.с.18, 19), протоколи УЗД, обмінну карту пологового будинку тощо (а.с.11-17).
Згідно Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та її дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України свідоцтво про народження її дитини, виданого державним органом України.
Відповідно до ч.2 ст.259 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.257-1 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ім'я дитини може бути зазначено батьками безпосередньо під час державної реєстрації народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.4 ст.257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 223, 234, 251-256, 257-1 ЦПК України, ст.144 Сімейного кодексу України, ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт народження 26 грудня 2015 року в м.Донецьк, Україна у матері - громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, та батька - громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, дитини жіночої статі.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя