Справа № 712/8431/14-к
Провадження № 1кп/712/10/16
20 липня 2016 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника- ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Черкаси, українки, гр.України, не одруженої, яка має на утриманні одну неповнолітню дитину, перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, прож. в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Черкаси, українця, гр.України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 27.07.2006 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого на підставі постанови Придніпровського райсуду м.Черкаси від 04.08.2009 р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 18 днів
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, -
ОСОБА_7 одержала неправомірну винагороду через посередника ОСОБА_8 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 працювала на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області згідно наказу № 1787/к від 30.12.2011 р. Головного управління юстиції у Черкаській області та виконувала обов'язки начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області згідно наказу № 1430/к від 02.10.2013 р. Головного управління юстиції у Черкаській області, тобто була службовою особою.
ОСОБА_7 , з моменті призначення її на посаду виконуючого обов'язки начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області, тобто з жовтня 2013 року, шляхом надання усних вказівок підлеглим працівникам, зокрема начальнику сектору реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_9 щодо непроведення державної реєстрації договорів оренди нерухомого майна без попередньої співбесіди заявників безпосередньо з нею, створила штучні умови, за яких директор СПП «Оліана» ОСОБА_10 , приблизно в середині січня 2014 року під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , погодився з її пропозицією про передачу неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 6000 грн. за вирішення нею питання щодо прискорення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, поданих у встановленому порядку ОСОБА_10 до сектору реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції ще в серпні 2013 року. При цьому ОСОБА_7 з метою конспірації своїх злочинних намірів щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , залучила в якості пособника для ведення перемовин з приводу вирішення вищевказаного питання та одержання неправомірної вигоди в сумі 6000 грн. третю фізичну особу, яка не має відношення до реєстраційної служби взагалі, а саме ОСОБА_8 . Останній, в свою чергу, будучи достовірно обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7 отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 в сумі 6000 грн., діючи умисно, з метою сприяння ОСОБА_7 в досягненні кінцевої мети злочину - одержання неправомірної вигоди, 03 лютого 2014 року, приблизно о 15.15 год. під час особистої зустрічі з ОСОБА_11 в ТРЦ «Хрещатик-Сіті» в м.Черкаси по вул.О.Дашковича, 19, виступаючи посередником між ним та ОСОБА_7 для ведення перемов і безпосереднього одержання неправомірної вигоди, підтвердив готовність ОСОБА_7 посприяти ОСОБА_10 в прискоренні реєстрації договорів оренди земельних ділянок та швидкому отриманні відповідних витягів за певну грошову винагороду у розмірі 6000 грн. за реєстрацію 20 договорів оренди земельних ділянок, з яких 12 договорів вже знаходяться на реєстрації в реєстраційній службі Шполянського РУЮ, і 8 договорів,які ОСОБА_10 мав намір подати на реєстрацію. При цьому ОСОБА_8 , сприяючи ОСОБА_7 в підтримці її конспіративних методів щодо одержання неправомірної вигоди, висловив вимогу ОСОБА_10 передати грошові кошти в сумі 6000 грн. третій особі - ОСОБА_12
04 лютого 2014 року ОСОБА_10 , знаходячись в с.Матусів Шполянського району Черкаської області, діючи згідно попередніх домовленостей з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , приблизно об 11 год., передав ОСОБА_12 через ОСОБА_14 , які не були обізнані намірами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо одержання неправомірної вигоди, грошові кошти в сумі 6000 грн. для подальшої їх передачі ОСОБА_13 згідно вказівки ОСОБА_7 .
В цей же день, приблизно в другій половині, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в телефонній розмові з ОСОБА_10 підтвердили отримання ними від ОСОБА_12 грошових коштів згідно їх попередніх домовленостей в сумі 6000 грн., внаслідок чого ОСОБА_10 05 лютого 2014 року отримав в реєстраційній службі Шполянського районного управління юстиції Черкаської обл. перші 7 зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок.
В судовому засіданні ОСОБА_7 вину не визнала з посиланням на протиправність проведеного спеціального слідчого експерименту та оперативно-розшукових заходів та пояснила, що 22 січня 2014 року до неї як до керівника відділу держреєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській обл. звернувся ОСОБА_10 по питанню землевпорядкування та реєстрації договорів оренди, які знаходяться без руху в Шполянському райуправлінні юстиції з серпня 2013 року.
В межах своєї компетенції ОСОБА_7 вписала заявника до журналу прийому громадян та роз'яснила його право звернення до місцевої реєстраційної служби в будь-який робочий час, а не в межах утвореної в цій службі 2 місячної черги, а також надала номер телефону свого знайомого ОСОБА_8 , спеціаліста в галузі землевпорядкування та власника землевпорядної фірми. Під час прийому ОСОБА_7 не вимагала грошей з заявника, не називала ніяких сум і нічого йому не писала. 03 лютого 2014 року до неї знову прийшов ОСОБА_7 по питанню зустрічі з ОСОБА_8 і вона надала йому інший номер телефону останнього, оскільки відповідно до порядку проведення особистого прийму громадян в ГУЮ, якщо розв'язання питання, з яким звернувся громадянин, не входить до компетенції управління, то посадова особа, яка веде прийом, пояснює йому, куди звернутись і по можливості надає в цьому допомогу (адресу, номер телефону тощо). Крім тогою, рекламувати свої послуги її просив особисто ОСОБА_8 , який перебував з ОСОБА_7 в близьких стосунках. Також ОСОБА_7 сказав, що у нього з собою 6000 грн. і запропонував їх ОСОБА_7 , на що вона відмовилась, підозрюючи провокацію, оскільки до цього ніяких розмов про гроші з ним не було. 4 лютого 2014 року до неї зателефонував ОСОБА_7 , повідомив про свою зустріч з ОСОБА_15 і необхідність забрати якісь документи, на що обвинувачена порадила йому звертатись до ОСОБА_8 . Про що ОСОБА_7 домовлявся з ОСОБА_8 , обвинувачена не знає. Пізніше вона дізналася про провокацію неправомірної вигоди з боку ОСОБА_10 , який приходив на усі зустрічі з нею та ОСОБА_8 з аудіо та відеоапаратурою, наданою працівниками правоохоронних органів.
В судовому засіданні ОСОБА_8 вину не визнав з посиланням на протиправність проведеного спеціального слідчого експерименту та оперативно-розшукових заходів, та пояснив, що на початку лютого в ТРЦ «Хрещатик-Сіті» м.Черкаси зустрівся з ОСОБА_10 , якому номер його телефону як спеціаліста в галузі землевпорядкування надала ОСОБА_7 . В ході зустрічі ОСОБА_8 підтвердив твердження ОСОБА_7 щодо передбаченої законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вартості реєстрації кожного договору оренди землі приблизно 300 грн., з яких 150 грн. - плата за проведення держреєстрації права оренди і 150 грн. - плата за реєстрацію права власності, що включає в себе державне мито, плату за надання витягу та плату за квитанції. Про будь-які інші кошти мова не йшла. По питанню оформлення державної реєстрації оренди землі Барський порекомендував ОСОБА_10 звернутись до місцевого фахівця в даній галузі ОСОБА_12 , який був землевпорядником в м.Шпола, звідки приїхав ОСОБА_10 , та працював в управлінні земельних ресурсів. ОСОБА_10 підтвердив, що знає ОСОБА_12 , оскільки орендовані земельні ділянки територіально також знаходяться в Шполянському районі Черкаської області. 4 лютого 2014 року ОСОБА_8 з ОСОБА_12 не зустрічався і ніяких коштів від нього не отримував.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, їх винність у вчиненні
правопорушення підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:
-показами свідка ОСОБА_10 , директора СПП «Оліана», який в судовому засіданні пояснив, що в серпні 2013 року його представник подав на реєстрацію до сектору реєстраційної служби Шполянського РУЮ 12 договорів оренди земельних ділянок, однак навіть до грудня 2013 року вказана реєстраційна служба їх не зареєструвала, натомість працівник Шполянської реєстраційної служби ОСОБА_9 повідомив, що це питання йому необхідно вирішити з в.о. начальника реєстраційної служби Черкаської області ОСОБА_7 . Приблизно в середині січня 2014 року він зустрівся з ОСОБА_7 і вона підтвердила, що вирішить питання щодо прискореної реєстрації договорів оренди і видачі відповідних витягів, але за грошову винагороду у розмірі 300 грн. за один договір, написавши цю суму на аркуші паперу. Також ОСОБА_7 пояснила, що якщо він має намір зареєструвати в майбутньому ще договори оренди, то йому не прийдеться вже чекати так довго, а зараз заплатити за них грошову винагороду і в подальшому він зареєструє їх без проблем. Однак при цьому вона вказала, що всі ці питання він повинен вирішувати з ОСОБА_8 і продиктувала його номер телефону. 03 лютого 2014 року він знову зустрівся з ОСОБА_7 і вона підтвердила, що грошові кошти в сумі 6000 грн. за 20 договорів він повинен передати не їй, а ОСОБА_8 і він вирішить всі питання. В цей же день він зустрівся з ОСОБА_8 і останній підтвердив, що знає його ситуацію і вирішить всі питання після передачі коштів в сумі 6000 грн. через їх спільного знайомого з Шполянського району ОСОБА_12 , що він і зробив через свого знайомого ОСОБА_14 . При цьому Барський по телефону підтвердив факт одержання вказаних коштів, а сам ОСОБА_10 в місцевій реєстраційній службі одержав 7 зареєстрованих договорів оренди.
-показами свідка ОСОБА_9 , державного реєстратора реєстраційної служби Шполянського РУЮ про те, що за вказівкою виконуючої обов'язки начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7 направляв до неї на так звану співбесіду осіб, які зверталися за реєстрацією прав на нерухоме майно, в тому числі і ОСОБА_10 . Як розумів ОСОБА_9 , ОСОБА_7 брала з заявників грошові кошти, після чого надавала своїм підлеглим районним реєстраторам вказівки щодо реєстрації або не реєстрації того чи іншого наданого заявниками договору. Вказані пояснення подані свідком в дещо завуальованому вигляді, що, на думку суду, обумовлено корпоративною етикою та побоюванням помсти з боку обвинувачених, однак повністю підтверджуються іншими доказами.
-показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що дійсно 04.02.2014 року ОСОБА_10 через ОСОБА_14 передав йому в с.Матусів Шполянського району грошові кошти для ОСОБА_8 . Вказані кошти він особисто відвіз в м.Черкаси і передав ОСОБА_8 ;
-протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_15 як ОСОБА_18 , знайомого ОСОБА_10 , якому 04.02.2014 року передав грошові кошти від ОСОБА_10 (т.1 а.с.158-159).
-протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій з додатками, які проводилися в кримінальному провадженні від 02.01.2014 р. і дозвіл на використання яких як доказу в кримінальному провадженні наданий ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05.05.2015 р.,
-протоколом огляду речових доказів від 07.05.2015 р., в ході кого оглянуті протоколи про проведення негласних слідчих розшукових дій з додатками.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає обвинувачення таким.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.1 ст.368 КК України як одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Судом, на відміну від висновків слідства, не встановлено ознак відповідального становища ОСОБА_7 щодо районного реєстратора, оскільки в даному правопорушенні вона, ОСОБА_7 , діяла силою авторитету, а не реальною можливістю впливу на конкретні дії незалежного державного реєстратора.
Судом також не встановлено ознак вимагання неправомірної вигоди, оскільки договори свідка ОСОБА_10 у встановленому порядку були прийняті на реєстрацію, строки здійснення якої встановлені законом, а не обвинуваченою. У випадку порушення вказаних строків, названий свідок був не позбавлений права звернення у вищестоящі інстанції і до суду
Факт передачі ОСОБА_10 . ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 6000 грн. через ОСОБА_12 та ОСОБА_14 підтверджений вищевказаними доказами, які не викликають сумнівів в своїй достовірності. Зокрема, стенограмами аудіо запису від 04.02.2014 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (т.2 а.с.126, 129), згідно з якими ОСОБА_12 підтвердив факт передачі, а ОСОБА_8 - факт отримання вказаних грошових коштів.
Факт негайного одержання свідком ОСОБА_10 зареєстрованих договорів після виплати ним неправомірної вигоди ОСОБА_7 слугує для суду підставою для достовірного висновку про передачу вказаних коштів ОСОБА_8 обвинуваченій ОСОБА_7 , тому суд вважає кримінальне правопорушення закінченим. Обвинувачені були ознайомлені з діями одне одного, діяли спільно, обидва називали одну ту й саму суму неправомірної вигоди.
Можливість їх оговору суд виключає, як вбачається з матеріалів справи, свідок ОСОБА_10 одноразово звернувся за захистом своїх прав, і визнати його агентом не можна.
Відносно доводів обвинувачених щодо провокації суд зазначає наступне.
Так, результати оперативно-розшукового заходу можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони одержані у відповідності з вимогами закону і свідчать про наявність у винної особи умислу на одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання, який сформувався незалежно від діяльності співробітників оперативних підрозділів, а також про проведенні особою всіх підготовчих дій , необхідних для вчинення протиправного діяння.
Якщо підозрювана особа сама прямо пропонує сприяння у вирішенні певних питань або посередньо дає зрозуміти про свою можливість в наданні подібної послуги, то наступна діяльність оперативних працівників по проведенню оперативно-розшукових заходів не суперечить закону.
З наведених доказів вбачається, що передачі коштів передувала домовленість про їх передачу, обвинувачена ОСОБА_7 неодноразово мала можливість відмовитись від неправомірної вигоди, але не зробила цього.
Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_10 , після подачі договорів оренди на реєстрацію, не зареєстрованих згідно закону в 10-денний строк, він неодноразово звертався до місцевого державного реєстратора ОСОБА_9 з метою відвернення негативних податкових наслідків. На що державний реєстратор спрямовував свідка до обвинуваченої, натякаючи на неправомірну вигоду, яку необхідно їй сплатити за реалізацію законних прав заявителя.
Вказані твердження підтверджуються, зокрема, стенограмою аудіо запису від 27.01.2014 року, Так, ОСОБА_9 в телефонній розмові з невстановленою особою повідомляє, що «заложився цими документами… рішив всіх через Черкаси, каже (заявникам), що послав документи поштою. Ось прийде відповідь, чи вас реєструвати чи не реєструвати… що він, ОСОБА_9 , придумує, каже, послав (документи) на Черкаси, потім каже, що документи ще не прийшли і заявники по три місяці ходять, питають, чи не прийшли ще (документи)». Далі в розмові міститься натяк на те, що керівництво від реєстрації договорів має майновий зиск, тоді як районні реєстратори працюють задарма.
До проведення оперативно-розшукових заходів малася інформація про ознаки протиправних діянь, проведення оперативних дій, які виявили стійке, самостійно сформоване бажання ОСОБА_7 вчинити кримінальне правопорушення, відповідало положенням закону «Про оперативно-розшукову діяльність», зокрема, меті такої діяльності - виявлення, запобігання та розкритті кримінальних правопорушень.
З наведених доказів слідує, що обвинувачена ОСОБА_7 сама розпочала попередню злочинну діяльність, завірила, що вже подані договори будуть негайно зареєстровані, а для реєстрації нових договорів не доведеться чекати звичайного строку. Тільки після цього вона одержала винагороду за сприяння в прискоренні реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Як вбачається з долучених до справи доказів, обвинувачена ОСОБА_7 проводила з місцевими державними реєстраторами телефонні переговори, в яких демонструвала зацікавленість у справах, значно більшу, ніж це обумовлено звичайними трудовими відносинами.
Отже, приймаючи до уваги авторитет посади обвинуваченої, суд вважає її належним суб'єктом кримінального правопорушення.
Правова належність грошових коштів, переданих обвинуваченій ОСОБА_7 через ОСОБА_8 , не свідчить про відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення, оскільки грошові кошти передавалися і одержувалися в рамках оперативно-розшукового заходу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше був засуджений за злочини проти власності, життя та здоров*я особи, після чого на шлях виправлення не став і знову вчинив кримінальне правопорушення, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
При призначенні покарання обвинувачений ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за період попередньої роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні малолітню дитину, є одинокою матір*ю, розмір неправомірно вигоди не можна вважати значимим. , на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували покарання обвинуваченим, судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання у вигляді штрафу.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_7 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе при призначенні покарання у вигляді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експерта під час досудового слідства відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_7 за ч.1 ст.368 КК України та призначити їй покарання за ст. 368 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 800,00 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот грн.).
Визнати винним ОСОБА_8 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.368 КК України та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 800,00 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот грн.).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_19 змінити на особисте зобов*язання, звільнивши його з під варти негайно з зали суду.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді застави після вступу вироку в законну силу скасувати.
Заставу в сумі 60 тис. 900 грн., яка була обрана, як запобіжний захід ОСОБА_7 згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.02.2014 року, які згідно квитанцій № 4588.548.4 від 13.02.2014 року; № 4588.548.2 від 13.02.2014 року; № 4588.548.5 від 13.02.2014 року знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСАУ у Черкаській області - повернути ОСОБА_20 .
Арешт на майно ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу скасувати.
Речові докази залишити при справі.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий