ун. № 759/5388/16-к
пр. № 1-кп/759/427/16
18 липня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080000880 за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялта АРК, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , інші учасники - потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 -
ОСОБА_3 , будучи повідомлений про підозру 12.11.2015 Бориспільським ВП ГУНП в Київській обл. за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив умисний злочин при наступних обставинах. Так, 26.01.2016 у невстановлений слідством час ОСОБА_3 з метою вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом знаходився біля будинку № 13 по пр-ту Л.Курбаса в м. Києві, де звернув увагу на припаркований легковий автомобіль марки ВАЗ «2115», д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_5 і яким вирішив незаконно заволодіти з метою подальшого обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення. З цією метою ОСОБА_3 26.01.2016 приблизно о 05 год. 30 хв., переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля і за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, пристосованого для відкриття дверей, відкрив замок передніх дверей та проник в салон. Знаходячись в салоні автомобіля марки ВАЗ «2115», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовлено предмету пошкодив замок запалення та запустив двигун вказаного автомобіля та, продовжуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння транспортним засобом, керуючи ним, з місця злочину знак, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 100 000 гривень.
Крім цього, 01.02.2016 у невстановлений слідством час ОСОБА_3 з метою вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходився біля будинку № 6-в по вул. Зодчих в м. Києві, де звернув увагу на припаркований легковий автомобіль марки ВАЗ «21140», д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6 та яким вирішив незаконно заволодіти з метою подальшого обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення. З цією метою ОСОБА_3 01.02.2016 у невстановлений слідством час, переконавшись в тому, шо за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля, і за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, пристосованого для відкриття дверей, відкрив замок передніх лівих дверей та проник в салон. Знаходячись в салоні автомобіля марки ВАЗ «21140», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовлено предмету пошкодивши замок запалення та запустив двигун вказаного автомобіля та, продовжуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння транспортним засобом, керуючи ним, з місця злочину знак, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та показав наступне. По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ «2115», державний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 спочатку визнав та показав, що приблизно в кінці січня-лютого 2016 року у вечірній час він побачив автомобіль «ВАЗ 2115» сірого кольору. Підійшов до даного автомобіля і відкрив його заздалегідь заготовленим спеціальним інструментом. Потім цим інструментом пошкодив замок запалювання і, з'єднавши проводи, завів автомобіль. В нього на це пішло декілька хвилин. Завівши автомобіль, поїхав. Куди був доставлений автомобіль він не знає, бо насправді він його не брав. Коли його затримали працівники міліції і робили обшук у нього вдома, то знайшли посвідчення, що належить потерпілому ОСОБА_5 . Пояснив, що дане посвідчення знайшов в кафе і залишив у себе в дома, забувши про нього. Як виявилось у власника посвідчення викрали автомобіль, тоді він зрозумів, що ніяк не доведе, що цього не робив, тому і взяв вину на себе. Про те, щоб повернути посвідчення власнику не задумувався. У судових дебатах обвинувачений підтвердив готовність відшкодувати потерпілому ОСОБА_5 завдану йому майнову шкоду у разі призначення судом умовного відбування покарання.
По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ «21140», д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6 , обвинувачений визнав у повному обсязі та показав, що 01.02.2016 приблизно о 06 год., побачивши автомобіль «ВАЗ 2114», він підійшов до нього і відкрив заздалегідь заготовленим спеціальним інструментом. Завів автомобіль, виїхав із двору на Кільцеву дорогу і приїхав в с. Хотів. Поставив автомобіль недалеко від дому, закрив і пішов додому. Приблизно о 15 год. того ж дня приїхав чоловік, з яким він познайомився на авторинку і сказав, що хоче купити в нього автомобіль на запчастини. Він погодився і тут його хотіли затримати працівники міліції, але він втік. Автомобіль відігнали в райвідділ міліції і повернули власнику. Пояснив, що коли вчиняв даний злочин, то розумів, що на той момент йому вже було пред'явлено підозру у вчиненні аналогічного злочину Бориспільським ВП і розумів ступінь відповідальності. Однак в нього вдома є хворий на рак тесть, дитина-інвалід і на роботі скоротили.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України щодо епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ «21140», д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6 , судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України щодо епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ «21140», д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6 , із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Що стосується звинувачення ОСОБА_3 в іншій частині, то не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у незаконному заволодінні транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ «2115», державний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , за наведених вище і встановлених судом обставин, його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується усією сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 24.01.2016 він припаркував свій автомобіль в дворі будинків АДРЕСА_3 . Він бачив, що 25.01.2016 його автомобіль був ще припаркований на тому ж самому місці. 26.01.2016 о 7 год. його автомобіля вже не було, тому він викликав поліцію. Більше свого автомобіля він не бачив. Його автомобіль не обладнаний засобами для пошуку автомобіля. В даному автомобілі знаходилося його посвідчення співробітника Укравтодору.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що єдівчиною обвинуваченого, вони зустрічаються з січня 2016 року. Обвинувачений їй розповідав, що купляє і перепродує автомобілі. По фактичних обставинах справи їй нічого не відомо. 18.02.2016 вона бачила тільки один автомобіль «Деу Нексія» у дворі приватного будинку в с. Хотів, який орендував обвинувачений. 19.02.2016 вона прийшла з роботи і збирались з обвинуваченим на день народження подруги. В цей же день приблизно о 19 год. їх затримали співробітники поліції. В день їхнього затримання в дворі будинку було вже два автомобілі, крім «Деу Нексія», був ще один автомобіль, схожий на «Ладу».
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що з обвинуваченим познайомився на авторинку восени 2015 року. Обвинувачений йому іноді телефонував з приводу ремонту автомобілів. Обвинувачений телефонував йому і пропонував купити в нього нерозмитнений автомобіль, однак він відмовився. Приблизно через годину обвинувачений знову йому зателефонував і попросив підвести його з акумулятором до автомобіля. Вони під'їхали до автомобіля «ВАЗ 2114» зеленого кольору, він вийшов поговорити по телефону. В цей час його затримали співробітники поліції, які в подальшому провели огляд даного автомобіля. Купити автомобіль «ВАЗ 2115» сірого кольору обвинувачений йому не пропонував.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2016 підозрюваний ОСОБА_3 вказавмісце, де знаходився викрадений автомобіль марки ВАЗ «2115», державний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , зазначивши, що використовував його декілька днів в особистих цілях, після чого продав через ОСОБА_9 невідомим особам, а також з даного автомобіля він взяв та залишив собі посвідчення співробітника Укравтодора.
У судовому засіданні після перегляду даного відеовідтворення обставин події потерпілий ОСОБА_5 підтвердив місце, де він залишив свій припаркований автомобіль напередодні його викрадення. Крім того, обставини, встановлені під час проведення даного слідчого експерименту, відповідають показанням потерпілого ОСОБА_5 , наданим ним у судовому засіданні щодо місця вчинення злочину.
Відповідно до протоколу обшуку від 19.02.2016 за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: в буд. АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено, зокрема посвідчення № НОМЕР_3 служби автомобільних доріг України на ім'я потерпілого ОСОБА_5 , яке відповідно до постанови ст. слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві визнано речовим доказом.
Під час огляду даного речового доказу у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив належність йому вказаного посвідчення.
Таким чином, під час проведення даної слідчої дії обвинувачений без будь-якого примусу вказав місце, де знаходився викрадений ним автомобіль та зазначив обставини його викрадення. Тому дані, що містить протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , суд вважає правдивими, а даний доказ достовірним, належним, допустимим та кладе в основу вироку.
Часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинних дій суд оцінює як захисну позицію, що має на меті пом'якшення покарання за скоєне.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України вірно, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом, вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини цього злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив новий злочин, будучи повідомлений про підозру 12.11.2015 Бориспільським ВП ГУНП в Київській області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, згідно наданих копій документів - одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дитиною-інвалідом, однак обвинувачений на час вчинення злочину офіційно суспільно-корисною працею не займався, а фактично переслідував мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України без конфіскації майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Заявлений у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень на його користь, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, оскільки злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 було завдано потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на вищезазначену суму, що підтверджується як матеріалами кримінального провадження, так і звітом про оцінку автомобіля марки ВАЗ «2115», державний номер НОМЕР_1 .
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 19.02.2016 р., тобто з моменту його фактичного затримання та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 19.02.2016 року до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі. Стягнути із ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 коп. витрат «за проведення трасологічної експертизи» від 09.02.2016 № 589.
Речові докази: посвідчення № 294, видане Державною службою автомобільних доріг України, передати за належністю потерпілому ОСОБА_5 ; тіски, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, знищити; 2 авто магнітоли «Піонер», 4 брелки сигналізації від автомобілів, 12 ключів від автомобілів, 2 автомобільні чохли, 35 банківських квитанцій, 11 ключів, 2 замки запалення, мобільний телефон «Престіжіо», 2 пульти від автомобільних магнітол ОРІОН, мобільна рація «Моторола», сервісні книжки автомобілів «Лада», «Ваз», сім картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», «МТС», які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, повернути ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1