Справа № 742/35/16-ц Провадження № 22-ц/795/1166/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Коротка А.О. Доповідач - Євстафіїв О. К.
29 липня 2016 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,
суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.,
при секретарі:Нечасному О.Л.,
за участю:представників: позивача ОСОБА_5 - адвоката Ткаченко Н.М., третьої особи ОСОБА_7 - адвоката Берези О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Яблунівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_7,
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати дане рішення і ухвалити рішення про відмову ОСОБА_5 у задоволенні позову.
У січні 2016 р. останній пред'явив позов до Яблунівської сільської ради, в якому просив визнати за ним у порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 право власності на земельну ділянку площею 5,56 га, що належала спадкодавцеві згідно з державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_1, яка знаходиться на території Яблунівської сільської ради. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 17.05.2001 р. ОСОБА_9 у нотаріально посвідченій формі склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_9, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач звернувся до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, від якого він дізнався, що згідно з відомостями Спадкового реєстру після реєстрації вищевказаного заповіту ОСОБА_9 склав іще один заповіт, посвідчений Яблунівською сільською радою. Але посадові особи цієї ради відмовили ОСОБА_5 у видачі дубліката заповіту, повідомивши про те, що про існування заповіту їм нічого не відомо. Оскільки ОСОБА_5 на момент смерті ОСОБА_9 був неповнолітнім, то він є таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9 Останній на дату смерті проживав один. ОСОБА_5 не має правоустановчого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на вищевказану земельну ділянку.
Ухвалою суду від 21.01.2016 р. до участі у справі як третю особу залучено ОСОБА_7
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- на порушення ст. 119 ЦПК України, у позовній заяві не вказано ціну позову,
- постановивши оскаржуване рішення, суд виконав функції нотаріуса, не перевіривши належним чином всі обставини справи. Так, по справі встановлено, що ОСОБА_5 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, хоча він зобов'язаний був до нього звернутися, оскільки ОСОБА_9 на день смерті проживав один. Дана обставина і відсутність постанови нотаріуса про відмову у видачі позивачеві свідоцтва про право на спірну спадщину є підставою для відмови у задоволенні позову,
- поза увагою суду залишилося те, що у відповіді нотаріуса ОСОБА_5 вказано адресу останнього, яка не відповідає дійсності, т.я. у позовній заяві вказана інша його адреса; ОСОБА_5 є онуком, а не двоюрідним братом ОСОБА_9, як то вказано у цій відповіді. До того ж, ОСОБА_5 звертався за успадкуванням житлового будинку, а не земельної ділянки,
- зазначивши у рішенні, що ОСОБА_7 не прийняв спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, суд вирішив питання про його права та обов'язки, чим порушив норми процесуального права, т.я. ОСОБА_7 брав участь у справі як третя особа, а не як відповідач (співвідповідач).
У судовому засіданні представник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, а представник ОСОБА_5 просила її відхилити за безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_9 позивач був неповнолітнім - він мав 10-річний вік, а тому в силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України позивач є таким, що прийняв спірну спадщину, у той час як ОСОБА_7 - інший спадкоємець ОСОБА_9 за заповітом, на час смерті останнього був повнолітнім і не подав нотаріусу заяву про прийняття спірної спадщини. У зв'язку з цим ОСОБА_5 в силу ч. 1 ст. 1275 ЦК України успадкував всю спірну спадщину.
Апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги.
Так, по справі встановлено наступне.
Спадкодавцеь ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1; на дату смерті він мешкав один.
17.05.2001 р. останній склав заповіт, згідно з яким все своє майно заповів ОСОБА_5
08.04.2005 р. ОСОБА_9 склав заповіт, згідно з яким все своє майно заповів ОСОБА_5 й ОСОБА_7 у рівних частках.
ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Отже на дату смерті ОСОБА_9 він був неповнолітнім (мав 10 повних років); ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто на дату смерті ОСОБА_9 він був повнолітнім (мав 22 повних роки).
ОСОБА_7 у встановленому законом порядку не прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_9
Наведені обставини жодним з учасників судового розгляду не оспорюються і, крім того, вони підтверджені копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9, довідкою Яблунівської сільської ради від 04.12.2015 р. № 1009, копіями згаданих заповітів, інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №№ 34996606 від 03.09.2013 р. і 34996619 від 03.09.2013 р. та документів про особу ОСОБА_5 (а.с. 8, 11, 7, 21, 9, 10, 3-4).
Згідно з повідомленням Прилуцької районної державної нотаріальної контори від 10.02.2016 р. № 270/01-16, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_9 не заводилася (а.с. 52).
Приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Л.О. у листі від 04.02.2016 р. № 118/02-31 повідомила ОСОБА_5 про те, що у зв'язку з ненаданням ним їй правовстановлюючих документів на будинок, які посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_9 на нього, ОСОБА_5 за визнанням права власності на будинок слід звернутися до суду (а.с. 42).
Представники ОСОБА_7 й ОСОБА_5 апеляційному суду підтвердили, що у провадженні Прилуцького міськрайонного суду мається справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і що провадження у ній зупинене до вирішення цієї справи в апеляційному порядку. Вони також підтвердили, що провадження у згаданій справі зупинене за клопотанням представника ОСОБА_7 Берези О.П. Такі ж відомості маються і у Єдиному реєстрі судових рішень (ухвала відповідного змісту від 01.06.2016 р. по справі № 742/1087/16-ц).
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
На результат розгляду даної справи може вплинути результат розгляду справи № 742/1087/16-ц, а результат розгляду цієї справи не може вплинути на результат розгляду справи № 742/1087/16-ц. Оскільки провадження у справі № 742/1087/16-ц зупинене до розгляду цієї справи, то апеляційний суд позбавлений можливості зупинити провадження у цій справі до розгляду справи № 742/1087/16-ц.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадщина з моменту її відкриття належить тим спадкоємцям, які прийняли її у встановленому законом порядку. Т.я. ОСОБА_7 у встановленому законом порядку не прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, то вона йому не належить.
З викладеного випливає, що ні права, ні свободи ОСОБА_7 оскаржуваним рішенням на даний час не порушено та що наразі цим рішенням не вирішено питання ні про права, ні про обов'язки ОСОБА_7 Отож в силу ст. 1 ЦПК України апеляційна скарга останнього підлягає відхиленню.
Всі доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що не спростовують вищенаведених висновків апеляційного суду та встановлених по справі обставин.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: