"28" липня 2016 р. м. Київ К/800/44181/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року
у справі № 504/1736/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко»
до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області,
треті особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельна компанія», ОСОБА_2,
про визнання рішення протиправним та скасування,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко» (далі - ТОВ «СВТ-Ко») звернулось до суду з позовом до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати Рішення тридцять третьої сесії Крижанівської сільської ради від 04 лютого 2013 року № 555-VІ «Про припинення права користування ТОВ «СВТ-Ко» земельною ділянкою площею 0,0800 га, як частини земельної ділянки загальною площею 12,964 га, що перебуває в довгостроковій оренді ТОВ «СВТ-Ко» на підставі договору оренди земельних ділянок від 19.01.2005р., зареєстрованого 04.03.2005 р. за № 040552400005 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в АДРЕСА_1 Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області».
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, третя особа звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що між сторонами існує спір про право користування земельною ділянкою, відтак підстави розглядати такий спір за правилами адміністративного судочинства відсутні.
В запереченнях, що надійшло на адресу суду, позивач не погоджується з касаційною скаргою, просить залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Судами встановлено, що відповідно до п. 1.1, 2.1, 2.2, 3 Договору оренди земельних ділянок від 19 січня 2005 року, укладеного між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, в особі голови Крижанівської сільської ради ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «СВТ-Ко» (Орендар), зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040552400005 від 04 березня 2005 року, Орендодавець на підставі свого рішення № 596-ІУ від 05 січня 2005 року передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельні ділянки, які знаходяться на території Крижанівської сільської ради, с. Крижанівка, Комінтернівського району, Одеської області, загальною площею 12,964 га.
Цільове призначення земельних ділянок - для розміщення жилого мікрорайону і об'єктів соціально-культурного призначення «Зелений мис». Договір укладений терміном на 50 років починаючи з дати його реєстрації.
П. 11.7 Договору оренди земельних ділянок від 19 січня 2005 року передбачено перехід права оренди земельних ділянок або їх частини від Орендаря до третіх осіб у зв'язку з переходом до них прав на об'єкти нерухомого майна на орендованих земельних ділянках, або у зв'язку з виникненням у них прав на нерухоме майно на цих ділянках за іншими угодами з Орендарем, виникає відповідно до вимог ч. 2 ст. 120 ЗК України лише у випадках, в обсязі, на умовах і в межах, визначених у відповідних договорах між Орендарем та третіми особами.
Згідно з Договором суборенди землі № 01-02/06 від 04 квітня 2007 року, укладеного між ТОВ «СВТ-Ко» (Орендар) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» (Суборендар), за умовами якого (п.1) останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,918 га на території ж/г «Зелений мис» сільської ради с. Крижанівка.
26 липня 2007 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_2 укладено Договір № 26/7 про участь у кооперативі на правах асоційованого члена. Відповідно до п. 1.1, 2.1 Договору, ЖБК приймає Асоційованого члена для забезпечення його житлом шляхом будівництва на підставі затвердженого сторонами індивідуального проекту та введення до експлуатації об'єкту пайового внеску, а Асоційований член кооперативу вносить пайовий, членські та додаткові внески у встановлені договором строки. Об'єкт пайового внеску жилий будинок в АДРЕСА_1, на земельній ділянці під будівельним номером 56, загальною площею 220 кв.м.
Спірним Рішенням Тридцять третьої сесії Крижанівської сільської ради від 04 лютого 2013 року № 555-VІ, зокрема, припинено право користування ТОВ «СВТ-Ко» земельною ділянкою площею 0,0800 га, як частини земельної ділянки загальною площею 12,964 га, що перебуває в довгостроковій оренді ТОВ «СВТ-Ко» на підставі договору оренди земельних ділянок від 19 січня 2005 року, зареєстрованого 04 березня 2005 року за № 040552400005, в зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці громадянкою ОСОБА_2 Надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокове користування на умовах договору оренди терміном на 10 років гр. України ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
Позивач, вважаючи, що спірним рішенням відповідача порушується його право користування належної йому земельної ділянки, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним рішення та його скасування.
Суди, розглядаючи даний спір, виходили з того, що він є адміністративним.
Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.
Згідно зі ст.ст. 1, 3, 15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
З огляду на положення ст.ст. 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
ЗК України є, зокрема, тим актом законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Так, згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування
Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення ст. 11 ЦК України, статей 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним (нечинним) - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним (нечинним) є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права користування на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України (судові палати у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України) в своїй постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510ц15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.
У справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності рішення сільської ради про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка на той час знаходилась у користуванні позивача, та щодо позбавлення останнього вказаного права спірним рішенням відповідача.
Проте, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеному в його постанові від 25 травня 2016 року у справі № 816/4339/14.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто даний спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту права цивільного, їх суб'єктний склад та норми ст. 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко» до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельна компанія», ОСОБА_2, про визнання рішення протиправним та скасування закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: