Провадження № 22-ц/774/3708/16 Справа № 202/5362/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Марченко Н. Ю. Доповідач - Гайдук В.І.
Категорія 5
28 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря Гулієва М.І.о,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності, виділ в натурі частки із спільної сумісної власності, визнання права власності, -
У червні 2015 року позивач звернулась до суду з даним позовом, зазначаючи, що на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 15 вересня 1998 року виконавчим комітетом Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, їй та ОСОБА_4 належить житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 289,7 кв.м. та житловою площею 121,8 кв.м., який складається з двох двоповерхових квартир площею 145 кв.м. та 144,7 кв.м., що мають однакове планування. Між нею та ОСОБА_4 склався наступний порядок користування і володіння будинком: вона зі своєю сім'єю проживає та користується квартирою № 2, ОСОБА_4 - квартирою № 1. Оскільки в добровільному порядку питання щодо поділу будинку між ними не вирішено, позивач, уточнивши свої вимоги, просить визначити частки у праві спільної власності на будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожній; виділити їй в натурі та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 - квартиру № 2, яка складається: на першому поверсі - з житлової кімнати площею 13 кв.м., кухні 11,3 кв.м., гаражу 18 кв.м., котельні 3,8 кв.м., ванної кімната 2,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., коридору 0,9 кв.м., коридору 5,8 кв.м., коридору 7,6 кв.м., сходової клітини 7,3 кв.м., разом по першому поверху 71,5 кв.м., на другому поверсі - з житлової кімнати 13,2 кв.м., житлової кімнати 13,1 кв.м., житлової кімнати 21,0 кв.м., веранди 8,5 кв.м., коридору 17,4 кв.м., разом по другому поверху 73,2 кв.м., а всього по квартирі № 2 - 144,7 кв.м., а також 1/2 частину навісу «Б», вбиральню «Г», літній душ «Д»; виділити ОСОБА_4 в натурі та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку № 36 «а» по вул.. Оренбурзькій у м. Дніпропетровську - квартиру № 1, яка складається: на першому поверсі - з коридору 0,8 кв.м., коридору 5,1 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., котельні 3,8 кв.м., коридору 7,1 кв.м., сходової клітини 7,9 кв.м., гаражу 18,8 кв.м., кухні 11,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., ванної кімнати 2,4 кв.м., разом по першому поверху 70,8 кв.м., на другому поверсі - з коридору 17,8 кв.м., житлової кімнати 21,1 кв.м., житлової кімнати 13,4 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., веранди 8,6 кв.м., разом по другому поверху 74,2 кв.м., а всього по квартирі № 1 - 145 кв.м., а також 1/2 частину навісу «Б», вбиральні «В»; припинити право спільної власності на будинок (а.с. 2-4).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Визначено частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної власності на будинок АДРЕСА_1 в розмірі по 1/2 частині кожній.
Виділено ОСОБА_3 в натурі 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 у вигляді квартири № 2 загальною площею 144,7 кв.м., яка складається: на першому поверсі з житлової кімнати площею 13,4 кв.м., кухні 11,3 кв.м., гаражу 18 кв.м., котельні 3,8 кв.м., ванної кімната 2,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., коридору 0,9 кв.м., коридору 5,8 кв.м., коридору 7,6 кв.м., сходової клітини 7,3 кв.м., а всього разом по першому поверху 71,5 кв.м., на другому поверсі з житлової кімнати 13,2 кв.м., житлової кімнати 13,1 кв.м., житлової кімнати 21,0 кв.м., веранди 8,5 кв.м., коридору 17,4 кв.м., а всього разом по другому поверху 73,2 кв.м., а також 1/2 частини навісу «Б», вбиральні «Г», літнього душу «Д».
Виділено ОСОБА_4 в натурі 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 у вигляді квартири № 1 загальною площею 145 кв.м., яка складається: на першому поверсі з коридору 0,8 кв.м., коридору 5,1 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., котельні 3,8 кв.м., коридору 7,1 кв.м., сходової клітини 7,9 кв.м., гаражу 18 кв.м., кухні 11,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., ванної кімнати 2,4 кв.м., а всього разом по першому поверху 70,8 кв.м., на другому поверсі з коридору 17,8 кв.м., житлової кімнати 21,1 кв.м., житлової кімнати 13,4 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., веранди 8,6 кв.м., а всього разом по другому поверху 74,2 кв.м., а також 1/2 частину навісу «Б», вбиральні «В».
Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру № 2 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 144,7 кв.м., яка складається: на першому поверсі з житлової кімнати площею 13,4 кв.м., кухні 11,3 кв.м., гаражу 18 кв.м., котельні 3,8 кв.м., ванної кімната 2,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., коридору 0,9 кв.м., коридору 5,8 кв.м., коридору 7,6 кв.м., сходової клітини 7,3 кв.м., а всього разом по першому поверху 71,5 кв.м., на другому поверсі з житлової кімнати 13,2 кв.м., житлової кімнати 13,1 кв.м., житлової кімнати 21,0 кв.м., веранди 8,5 кв.м., коридору 17,4 кв.м., а всього разом по другому поверху 73,2 кв.м., а також 1/2 частини навісу «Б», вбиральні «Г», літнього душу «Д».
Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру № 1 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 145 кв.м., яка складається: на першому поверсі з коридору 0,8 кв.м., коридору 5,1 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., котельні 3,8 кв.м., коридору 7,1 кв.м., сходової клітини 7,9 кв.м., гаражу 18 кв.м., кухні 11,4 кв.м., туалету 1,0 кв.м., ванної кімнати 2,4 кв.м., а всього разом по першому поверху 70,8 кв.м., на другому поверсі з коридору 17,8 кв.м., житлової кімнати 21,1 кв.м., житлової кімнати 13,4 кв.м., житлової кімнати 13,3 кв.м., веранди 8,6 кв.м., а всього разом по другому поверху 74,2 кв.м., а також 1/2 частину навісу «Б», вбиральні «В».
Припинено право спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 115-117).
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2016 року вирішено питання судових витрат (а.с. 150-152).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, порушення даним рішенням її прав та інтересів, у зв'язку з чим ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відхилення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 132).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
В частині 1 ст. 356 ЦК України зазначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістом статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Статтею 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Виконавчого комітету Індустріальної райради народних депутатів № 92.3 від 18 лютого 1994 року сторонам було надано дозвіл на будівництво нового двоквартирного будинку (а.с. 29-30).
Рішенням Виконавчого комітету Індустріальної райради № 319 від 28 серпня 1998 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оформлено право власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 36-37).
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 15 вересня 1998 року на підставі вищевказаного рішення, сторонам на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Із наданого сторонами технічного паспорту вбачається, що будівництво будинку відбувалось із визначенням для кожної із сторін окремої квартири відповідно до плану забудови і кожна з цих квартир має свою частку, які є рівними.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
30 жовтня 2013 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 09 березня 2013 року, його дружині ОСОБА_4 (відповідач у справі) та дочці ОСОБА_2 (апелянт) (а.с. 135).
Також, у квітні 2015 року, тобто до подачі даного позову (19.06.2015), ОСОБА_2 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, а саме 1/6 частини спірного житлового будинку, (а.с. 139-140).
Із матеріалів справи вбачається , що кожна із сторін по даній справі, на час будівництва та отримання свідоцтва про право власності на спірний будинок, перебували у зареєстрованому шлюбі, мешкали за різними адресами (а.с.25-27,38). ОСОБА_4 визнала позовні вимоги, але не заявила про те, що на частину спірного будинку заявлені вимоги ОСОБА_2
Згідно ч.2 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, не з'ясував чи не стосується вирішення даного позову безпосередньо прав та інтересів інших осіб, які повинні були бути залучені до участі у справі, чи не порушуються при задоволенні позову їх права та інтереси, зокрема ОСОБА_2
Відповідно до ч.3 ст.16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий суд, дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2015 року - скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: