04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" липня 2016 р. Справа№ 910/29830/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Баранця О.М.
Кропивної Л.В.
при секретарі Волуйко Т.В.
представники сторін:
позивача: Тюшка В.М. за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2016
у справі №910/29830/15 (головуючий суддя Ярмак О.М.)
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони"
про відшкодування збитків 6750 грн. зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2016 у справі №910/29830 відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання відповідача провести коригування вартості робіт на суму 6750,00 грн. в сторону її зменшення по договору № 1311000258 від 20.11.2013 та стягнення з відповідача збитків у розмірі 6 750 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки перевіркою, яка була проведена Державною фінансовою інспекцією, було встановлено завищення вартості охоронних послуг, і позовні вимоги ґрунтуються на висновках ДФІ.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Баранця О.М., Зубець Л.П.), апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 25.07.2016.
22.07.2016 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що укладеним договором та додатковою угодою була затверджена ціна договору, послуги з охорони надані відповідно до умов договору, їх належне надання підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані відповідачем без зауважень, тому відповідачем не порушувались зобов'язання за договором, крім цього, пропозиції, викладені у довідці ДФІ, носять рекомендаційний характер і не є підставою для перегляду вже наданих та оплачених послуг.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/29830/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Баранця О.М. Кропивної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
25.07.2016 відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення ухвали суду.
З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
20.11.2013 за результатами проведення процедури відкритих торгів між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", як замовником, та відповідачем - Державним підприємством "Управління відомчої воєнізованої охорони", як виконавцем, укладено договір №1311000258 про надання послуг з охорони ПСГ КС "Угерсько" .
Додатком №3 до Договору є Кошторис вартості послуг з охорони за 12 місяців з розрахунку 1 цілодобовий пост по охороні стаціонарних об'єктів, згідно якого вартість одного цілодобового поста становить 202222,38 грн., всього за 12 місяців - 242668,56 грн.
19.11.2014 сторони уклали додаткову угоду №1 про зміни і доповнення до договору від 20.11.2013., якою змінили умови пунктів 1.1., 3.1., 11.1. договору.
Відповідно до п.1.1 договору, в редакції додаткової угоди, виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги пов'язані з особистою безпекою (послуги з охорони особливо важливого об'єкту - ПСГ КС "Угерсько" Стрийського ВУПЗГ УМГ "Львівтрансгаз") на об'єкті замовника, адреса та розташування якого зазначені сторонами у Дислокації (додаток №1 до договору), далі скорочено "Об'єкт". "Замовник" зобов'язується прийняти послуги "Виконавця" у встановлений сторонами час дії договору і щомісячно сплачувати "Виконавцю" плату за отримані послуги. Послуги надаються замовнику з 20 листопада 2013 року до моменту проведення нової процедури закупівлі і підписання нової угоди.
Згідно з п.3.1. договору, сторони визначили, що загальна вартість договору про закупівлю послуг охорони особливо важливого об'єкту - ПСГ КС "Угерсько" Стрийського ВУПЗГ УМГ "Львівтрансгаз" складає 291 202, 27 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 48 533,71 грн., що є на 20% більше від початкової суми договору №1311000258 від 20.11.2013. Загальна вартість договору визначена із врахуванням податку на додану вартість та вартості всіх витрат, пов'язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов'язок по оплаті яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладаються на виконавця.
Згідно з п.11.1., цей договір набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до моменту проведення нової процедури закупівлі і підписання нової угоди, а в частині розрахунків - до повного виконання.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього відповідач у період з листопада 2013 року по січень 2015 року надав позивачу послуги з охорони, надання яких підтверджується щомісячними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з листопада 2013 року по січень 2015 року. Акти підписані представниками обох сторін, скріплені печатками та затверджені керівниками обох сторін без зауважень.
Посилаючись на Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить зобов'язати відповідача провести коригування вартості робіт на суму 6750,00 грн. в сторону її зменшення та стягнути з відповідача збитки в розмірі 6750,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що проведеною перевіркою, під час моніторингу господарської операції щодо закупівлі послуг, пов'язаних з особливою безпекою (охороною об'єктів та особливо важливих об'єктів УМГ "Львівтрансгаз") відповідно до довідки № 8 від 24.02.2015 Головним державним аудитором відділу оперативного аудиту в позивача встановлено факти, що призвели до втрати фінансових і матеріальних ресурсів.
Тому, за доводами позивача, відповідач взяв до сплати зобов'язання в сумі 6750,00 грн. витрати на відрядження відповідача, які фактично не підтверджені, та вказану суму просив стягнути з відповідача як збитки та провести відповідні коригування вартості робіт.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх безпідставності та необґрунтованості.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами існують договірні відносини з надання послуг охорони.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Так, згідно ч.1 ст.906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, виконавець несе перед замовником обов'язок відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, за наявності його вини. Це конкретизує загальне правило ч. 1 ст. 614 ЦК України стосовно договору про надання послуг, яке передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності вини виконавець відповідальності не несе.
Обов'язок доказування розміру збитків завданих порушенням зобов'язання покладається на кредитора відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України.
Відповідно до ст. 623 та ст. 22 ЦК України відшкодуванню підлягають завданні збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок, тільки за наявності останнього збитки підлягають відшкодуванню.
Матеріалами справи підтверджується, що в якості доказів підтвердження збитків позивач посилається на довідку № 8 від 24.02.2015 складену головним державним аудитором під час моніторингу господарської операції щодо закупівлі послуг, пов'язаних з особливою безпекою.
Проте, місцевим господарським судом вірно зазначено, що Довідка № 8 від 28 лютого 2015 року, як складена головним державним аудитором Гупалом М.В. під час моніторингу платіжних доручень щодо оплати коштів в сумі 164,9 тис. грн. на користь Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони" та направлена керівнику філії Управління магістральних газопроводів, не є належним доказом, який підтверджує факт заподіяння збитків відповідачем позивачу.
Так, відповідно до ст. 15 Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Довідка органу державного фінансового контролю може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами, об'єкту, який перевірявся, однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Позивачем не надано доказів порушення відповідачем зобов'язань за договором, не визначено, в чому саме полягає порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, а також не доведено, що саме дане порушення є причиною понесення позивачем збитків в розмірі 6750,00 грн., тому є правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вказаних вимог.
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідача провести коригування вартості робіт на суму 6750,00 грн. в сторону її зменшення, оскільки ні стаття 16 ЦК України, ні стаття 20 ГК України не містить такого способу захисту права, як проведення коригування вартості робіт на певну суму в сторону її зменшення чи збільшення, а Договором № 1311000258 від 20.11.2013 не передбачено зобов'язання відповідача щодо здійснення зменшення вартості наданих послуг.
Ціна договору була узгоджена сторонами, є суттєвою умовою договору та може змінюватись лише з підстав, вказаних у договорі, а свої зобов'язання за договором відповідач виконав належним чином, претензій від замовника не надходило.
Крім цього, судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання позивача про залучення третьою особою Державної фінансової інспекції, оскільки рішення у справі не впливає на її права та охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2016 у справі № 910/29830/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2016 у справі № 910/29830/15 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/29830/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді О.М. Баранець
Л.В. Кропивна