донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.07.2016 справа №5009/2033/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - довір.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від30 травня 2016 р.
у справі№ 5009/2033/12 (суддя Шевченко Т.М.)
за заявою ініціюючого кредитора Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
кредитори: банкрут ліквідатор 1.Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ”, м. Київ 2.Публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, м. Київ 3.Запорізька митниця Державної митної служби України, м. Запоріжжя 4.Приватне підприємство “СКЛОПЛАСТ-КОМБІ”, м. Запоріжжя 5.Товариство з обмеженою відповідальністю “СНОК ЛТД”, м. Київ 6.Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРИВАТ-АВТО”,м. Дніпропетровськ 7.Приватне акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ 8.Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ГОМЕЛЬСКЛО-Україна”,м. Київ 9.Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією “ЕЛСІ”,м. Київ 10.Державне підприємство “МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ “ЮЖНИЙ”, м. Южне Одеської області 11.Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя 12.Відкрите акціонерен товариство “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО”, м. Запоріжжя 13.Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 14.Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТЕК ОСОБА_4.", м. Київ Приватне акціонерне товариство “СКЛОПЛАСТ”, м. Запоріжжя ОСОБА_7, м. Київ
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго”, вих. № 008-32/5900 від 14.04.2016, про визнання поточних вимог в сумі 309 049,88 грн.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго» та визнати грошові вимоги в сумі 309 049,88 грн. до боржника.
Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуально права, враховуючи той факт, що договірні відносини між ним та боржником, що регулюються договором №97, предметом якого є постачання електричної енергії силу ст. 38 Закону не припиняються, а зобов'язання повинні виконуватись до продажу майна в ліквідаційній процедурі.
Апелянт в судовому засіданні 25.07.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у справі №5009/2033/12 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство “СКЛОПЛАСТ”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7, зобов'язано ліквідатора здійснити публікацію оголошення щодо визнання боржника банкрутом, також зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.
25.12.2014р. в газеті “Голос України” № 245 опубліковано оголошення про визнання ПРАТ “Склопласт” банкрутом.
На адресу місцевого господарського суду 14.04.2016 надійшла заява Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (вх. № 09-06/11055) про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на загальну суму 309049,88 грн.
В обгрунтування вищевказаної заяви, Відкрите акціонерне товариство „Запоріжжяобленерго” зазначило, що між ним та ПрАТ «Склопласт» укладено договір про постачання електричної енергії №97 від 01.11.2004р. У зв'язку із неналежним виконанням банкрутом умов зазначеного договору в бухгалтерському обліку ВАТ “Запоріжжяобленерго” значиться дебіторська заборгованість боржника за період з січня 2014р. по січень 2016 у сумі 309059,88 грн., яка визначена розрахунковим способом та складається із заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 294657,06 грн. та заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 14392,82 грн. Заявник вважає, що виконання ВАТ “Запоріжжяобленерго” договору №97 в процедурі ліквідації банкрута мало на меті збереження (підтримання) майна боржника в належному стані в ході ліквідаційної процедури, для забезпечення потреб об'єктів ліквідаційної маси, що відповідає приписам ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а отже, ПрАТ “Склопласт” також має виконувати умови договору та здійснити оплату заборгованості, яка нарахована йому розрахунковим способом.
При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);
Як вже зазначалось вище, постановою господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 у справі № 5009/2033/12 визнано банкрутом ПРАТ “Склопласт”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7, зобов'язано ліквідатора здійснити публікацію оголошення щодо визнання боржника банкрутом, також зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
Отже, вищезазначеними нормами Закону законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
В той же час, із матеріалів справи вбачається, що заявлена ВАТ «Запоріжжяобленерго» сума в розмірі 309049,88 грн. нарахована останнім після визнання ПрАТ „Склопласт” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що зумовлює відмову в задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських грошових вимог.
Що стосується посилань скаржника на те що договірні відносини між ним та боржником, що регулюються договором №97, предметом якого є постачання електричної енергії силу ст. 38 Закону не припинились, а зобов'язання повинні виконуватись до продажу майна в ліквідаційній процедурі, то останні є необґрунтованими враховуючи наступне.
Місцевим господарським судом під час розгляду було встановлено, що договір про постачання електричної енергії № 97 від 01.11.2004р. фактично не розірваний сторонами, незважаючи на перебування банкрута в стадії ліквідаційної процедури та фактичної реалізації майна банкрута, у т.ч. і електроустановок, тому договір про постачання електричної енергії № 97 від 01.11.2004 на даний час є чинним, в розумінні положень Цивільного законодавства України, а отже, в рамках даного договору кредитором здійснено нарахування суми 309 049,88 грн. за період з січня 2014 по січень 2016 включно.
Відповідно до умов Договору № 97 постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено представниками сторін, 30.12.2013р. відповідно до акту № 97, банкрута було відключено від електромережі, у зв'язку із чим останній не здійснює споживання електричної енергії.
Таким чином, ВАТ “Запоріжжяобленерго” не виконує умови договору та не постачає боржникові - ПрАТ „Склопласт” електричну енергію, що виключає обов'язок споживача за договором (ПрАТ “Склопласт”) виконувати умови договору щодо її оплати, про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.
До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що умовами договору № 97 не передбачено обов'язок підприємства-споживача сплачувати електропостачальній організації технологічні втрати електроенергії, які зазнає електропостачальна організація при передачі електричної енергії іншим споживачам через електромережі банкрута.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що договір №97 про постачання електроенергії в умовах процедури ліквідації боржника нібито спрямований на збереження (підтримання) майна банкрута в належному стані в ході проведення ліквідаційної процедури, враховуючи використання вказаного майна (зокрема) електроустановок самим банкрутом для здійснення господарської діяльності та продаж всього майна банкрута на аукціоні від 08.02.2016р.
Враховуючи наведене, з огляду на той факт, що вимоги Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в розмірі 309 049,88 грн. не мають характеру поточних у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», нараховані після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, яка узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 18.03.2014р. у справі № 6/108-09, щодо відмови в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” про визнання поточних вимог в розмірі 309 049,88 грн.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Запорізької області від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-1, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2016р. по справі №5009/2033/12 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: Н.В. Будко
ОСОБА_3