14 липня 2016 року м. Київ К/800/22689/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГоляшкіна О.В.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення та стягнення коштів за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року та за касаційною скаргою Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Сумська митниця) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року
У грудні 2013 року ПАТ "Сумихімпром" в Сумському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Сумської митниці про скасування рішення та стягнення коштів.
Просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14 червня 2013 року № 805130000/2013/000118/1 про коригування митної вартості товарів;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 6215,90 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 125561,29 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Сумихімпром" відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" задоволено частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог ПАТ "Сумихімпром" про скасування рішення Сумської митниці від 26 червня 2013 року № 805130000/000118/1 про коригування митної вартості товару з прийняттям нового судового рішення про задоволення даних позовних вимог ПАТ "Сумихімпром" та скасування рішення Сумської митниці від 26 червня 2013 року № 805130000/000118/1 про коригування митної вартості товару.
Зобов'язано УДКСУ м. Суми стягнути судовий збір у розмірі 87,85 грн. з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сумської митниці.
Зобов'язано УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова стягнути судовий збір у розмірі 439,25 грн. з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сумської митниці.
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Сумихімпром" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Сумська митниця також подала касаційну скаргу. Вказала, що оскаржуване рішення суду у справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 01 жовтня 2008 року між ПАТ "Сумихімпром" (Покупець) та компанією "Ransweel Trading Limited" (Продавець) укладено контракт № 27-01/10-08, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити сірку комову на умовах поставки DAF Російсько-Український кордон (в редакції ІНКОТЕРМС-2000).
Відповідно до умов вищезазначеного Договору компанія "Ransweel Trading Limited" здійснювала поставку ПАТ "Сумихімпром" сірки комової по ціні 103 долари США за 1 метричну тону протягом травня 2013 року.
На підтвердження факту такої поставки позивачем надано копію рахунку-фактури (інвойс) від 03 червня 2013 року за № 65, платіжні доручення від 17 червня 2013 року № 335, від 21 червня 2013 року № 347, від 21 червня 2013 року
№ 348, від 25 червня 2013 року № 351.
З метою митного оформлення придбаного товару позивачем подано митну декларацію (далі - МД) від 26 червня 2013 року № 805130000/2013/007651 та декларацію митної вартості від 26 червня 2013 року № 805130000/2013/007651, згідно з якими заявлено до декларування сірку технічну газову грудкову в кількості 6 221 350 кг., вартістю 5 121 906,81 грн. (при курсі долара США 7,993). При цьому, митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України), тобто за ціною договору щодо товару, який імпортується (103 долари США за 1 метричну тону).
До митної декларації ПАТ "Сумихімпром" надані наступні документи:
- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;
- попередні митні декларації;
- накладні УМВС;
- рахунок-фактура (інвойс) від 03 червня 2013 року № 65;
- контракт від 01 жовтня 2008 року № 27-01/10-08;
- платіжні доручення від 17 червня 2013 року № 335, від 21 червня 2013 року № 347, від 21 червня 2013 року № 348, від 25 червня 2013 року № 351;
- доповнення до контракту від 15 квітня 2011 року № 2, від 15 квітня 2010 року № 13, від 23 липня 2010 року № 15, від 19 листопада 2012 року № 30, від 02 квітня 2013 року № 32;
- інформація про позитивні результати санітарно-епідеміологічного контролю товару;
- інформація про позитивні результати радіологічного контролю товару;
- декларація про походження товару від 03 червня 2013 року № 65 та інше.
26 червня 2013 року Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000118/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 115,5 дол. США за 1 тонну метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 57 МК України).
Не застосовування основного методу обґрунтовано тим, що використані декларантом відомості не є достовірними та достатньо підтвердженими. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Декларантом не надані запитані додаткові документи (договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом), виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Використано другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеним до нього. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАС Держмитслужби України: МД від 08 січня 2013 року № 600080000/2013/000128.
26 червня 2013 року Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00122.
За заявою позивача придбаний товар митним органом було випущено у вільний обіг у відповідності до частини сьомої статті 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 103 долари США за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 26 червня 2013 року № 805130000/2013/007655.
Різниця між митом визначеним до сплати відповідачем та митом, визначеним до сплати позивачем, склала 6215,90 грн. Різниця між податком на додану вартість, визначеним до сплати відповідачем, та податком на додану вартість, визначеним до сплати позивачем, склала 125561,29 грн., які Сумською митницею були перераховані до Державного бюджету України.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Сумська митниця, відмовляючи ПАТ "Сумихімпром" в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженим рішенням, діяла з порушенням вимог законодавства. Крім того, зважаючи на незаконність рішення відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених митних платежів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами першою та другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З наведеної норми слідує, що витребування митним органом додаткових документів, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару відбувається у випадку існування об'єктивних сумнівів щодо наявності у документах, зазначених у частині другій цієї статті, розбіжностей, ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що після розгляду наданих позивачем для митного оформлення товару документів відповідачем у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/007651 запропоновано ПАТ "Сумихімпром" надати документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, про що декларанта ознайомлено і це підтверджується його особистим підписом.
На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/007651) позивачем жодних документів не надавалось, про що свідчить відповідний запис скріплений особистим підписом декларанта.
При цьому апеляційним судом встановлено, що контракт від 01 жовтня 2008 № 27-01/10-08 відповідно до якого "Ransweel Trading Limited" зобов'язується поставити ПАТ "Сумихімпром" сірку комову на умовах поставки DAF Російсько-Український кордон (в редакції ІНКОТЕРМС-2000), не містить положень стосовно третіх осіб (їх прав чи обов'язків) пов'язаних з його виконанням.
Згідно з пунктом 1 зазначеного Контракту визначено умови поставки товару DAF Російсько-Український кордон (в редакції ІНКОТЕРМС-2000). Базис поставки DAF передбачає поставку товару до кордону за рахунок продавця. Тому, потреба в комісійних, посередницьких послугах пов'язаних з виконанням вказаного вище контракту у ПАТ "Сумихімпром" відсутня.
Також згідно з Контрактом ПАТ "Сумихімпром" є покупцем, а не продавцем товару, а тому рахунків будь-яким особам підприємство не виставляло.
Доказами придбання поставленої у червні місяці 2013 році партії товару за ціною 103,00 долари США за 1 тону є рахунок-фактура від 03 червня 2013 року
№ 65.
Прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення добрива, що поставляються на експорт у Компанії "Ransweel Trading Limited", не існує, оскільки експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між продавцем та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юнктури світового ринку.
Взаємовідносини між сторонами врегульовані виключно Контрактом від 01 жовтня 2008 року № 27-01/10-08. Вимагати від продавця товару додаткову інформацію, що не стосується визначених контрактом взаємовідносин покупець не вправі.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що рішення митниці ґрунтується лише на припущенні, яке не підтверджене належними доказами. Такі обставини є достатніми підставами для визнання рішення митниці незаконним.
Щодо стягнення сум надмірно сплачених митних платежів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним в постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13, суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Таким чином, встановлена судами неправомірність рішення митного органу, прийнятого з порушенням встановленої МК України процедури, не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних платежів.
Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. А у разі підтвердження факту надмірно зарахованих до бюджету митних платежів складається Висновок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався такою процедурою.
Таким чином, доводи касаційних скарг не заслуговують на увагу, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.
Рішення суду першої інстанції у не скасованій частині та рішення апеляційного суду у справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" та Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у не скасованій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення та стягнення коштів - без зміни.
Ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2014 року про зупинення виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року вважати такою, що втратила чинність.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Голяшкін О.В.
Швед Е.Ю.