14 липня 2016 року м. Київ К/800/2977/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГоляшкін О.В.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтерфлот" до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагропромполітики) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами ТОВ "Інтерфлот" і Мінагропромполітики на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі
У серпні 2015 року ТОВ "Інтерфлот" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Мінагропромполітики про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Позов обґрунтовувало тим, що відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 794 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів" воно отримало право на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами.
Вказаним Порядком головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики.
На день отримання права на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами Товариство було зареєстровано у м. Севастополі і йому згідно із листом Мінагропромполітики від 29 березня 2013 року, № 37-21-4-15/6326 відповідно до наказу від 19 жовтня 2012 року підлягала відшкодуванню сума у розмірі 2251844 грн.
Станом на 21 грудня 2012 року через органи Державної казначейської служби України зазначені кошти були спрямовані на рахунок Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської державної адміністрації та зареєстровано кредиторську заборгованість.
26 березня 2014 року місцезнаходження ТОВ "Інтерфлот" зареєстровано у м. Миколаєві, а 24 квітня 2015 року - у м. Білгород-Дністовську Одеської області.
Вказана заборгованість Мінагропромполітики не погашена.
На звернення ТОВ "Інтерфлот" (лист від 16 червня 2015 року № 16-06/15) щодо підтвердження наявності заборгованості у розмірі 2251844 грн. та строків її погашення Мінагропромполітики повідомило про те, що Законом "Про Державний бюджет України на 2015 рік" бюджетна програма 2801180 "фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" за загальним фондом не передбачена взагалі.
Проте, зазначеним Законом Мінагропромполітики передбачені видатки за загальним фондом державного бюджету України за бюджетною програмою 2801030 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловою комплексі шляхом здешевлення кредитів".
Кошти за вказаною програмою спрямовуються згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів суб'єктам господарювання агропромислового комплексу на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами.
Використання коштів для погашення кредиторської заборгованості зазначеним Порядком не передбачено.
Товариство неодноразово зверталося до Мінагропромполітики з вимогою погасити заборгованість, однак погашення заборгованості не відбулося.
Мінагропромполітики не вчиняються дії щодо виплати йому заборгованості з часткової компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами в сумі 2251844 грн.
Просило визнати протиправною бездіяльність Мінагропромполітики щодо часткової компенсації відсоткової ставки за залученими Товариством кредитами, стягнути з Державного бюджету України на його користь заборгованість у розмірі 2251844 грн. за наказом Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року № 632 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів"
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Мінагропромполітики щодо нездійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами.
Зобов'язано Мінагропромполітики вчинити дії щодо здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами у розмірі 2251844 грн.
У іншій частині позову відмовлено.
З судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодилися Мінагропромполітики та ТОВ "Інтерфлот". Ними подані касаційні скарги.
Мінагропромполітики просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року.
ТОВ "Інтерфлот" просить змінити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованість у розмірі 2251844 грн. за наказом Мінагрополітики України від 19 жовтня 2012 року № 632 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів". Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Товариство є суб'єктом господарювання агропромислового комплексу та у 2012 році отримало право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 794 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів". У відповідності до пунктів 1 і 11 Порядку цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації: відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу у банках, у тому числі іноземних, коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України "Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку". Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства; лізингових платежів, передбачивши у 2012 році на зазначені цілі до 30 мільйонів гривень. Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики.
Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 3 та абзацу 1 і 3 підпункту 2 пункту 3 Порядку компенсація надається позичальникам за кредитами, залученими у національній валюті у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, та в іноземній валюті у розмірі 7 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами, за такими напрямами: за короткостроковими кредитами, залученими у 2011 та поточному роках, в тому числі пролонгованими або рефінансованими у 2011 і 2012 роках, відсотки за користування якими нараховані і сплачені у поточному році: рибницьким, рибальським та риболовецьким підприємствам, які провадять свою діяльність у внутрішніх водоймах та виключній (морській) економічній зоні України або у Світовому океані на суднах, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, та береговим рибопереробним підприємствам - для закупівлі зарибка, пально-мастильних матеріалів, енергоносіїв, кормів, рибної сировини, тари для рибопродукції, ветеринарних препаратів, обладнання, запасних частин для ремонту техніки та суден.
У відповідності до абзаців 4 і 5 пункту 14 Порядку Мінагрополітики спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів. Отже, фактична виплата компенсацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України в особі головних управлінь Казначейства.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення про Казначейство), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України", Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Згідно з вимогами пункту 4 Положення про Казначейство, Казначейство України відповідно до покладених завдань: 1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; 2) управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка; 3) за погодженням із Мінфіном України залучає на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам; 4) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду; 5) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; 6) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України; 7) здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; 8) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства; 9) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; 10) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством; 11) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; 12) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього; 13) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету; 14) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності; 15) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ; 16) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів; 17) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів; 18) здійснює за дорученням Мінфіну України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валютах; 19) розміщує на офіційному сайті Казначейства України квартальну та річну звітність про виконання Державного бюджету України; 20) здійснює у межах повноважень контроль за: веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням; дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті; дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу; закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 21) здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства; 22) зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства; 23) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру; 24) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України; 25) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України; 26) здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління; 27) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Казначейство України Президентом України. Таким чином, уповноваженим органом, що здійснює будь-які бюджетні виплати в інтересах та від імені Міністерства є органи Казначейства. З матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлено саме до Мінагрополітики.
До органів Казначейства позовні вимоги не заявлені, а Державний бюджет України не є юридичною особою.
У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції правильно вказав у своєму рішенні про те, що вимоги Товариства у частині стягнення грошових коштів з Державного бюджету України є безпідставними і цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні цієї частини позову.
Щодо доводів апеляційної скарги Мінагрополітики судова колегія виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, у повному обсязі виконало обов'язки щодо розподілу відкритих асигнувань, у зв'язку із чим вимоги позивачів є неправомірними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і частково задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що Мінагрополітики не вчинило дій, які передбачають подачу до Головного управління державної казначейської служби України платіжних доручень, що призвело до неможливості здійснити Державною казначейською службою України виплату компенсації Товариству відсоткової ставки за залученими ним кредитами.
Окрім того, суд апеляційної інстанції з метою захисту порушених прав позивача вийшов за межі позовних вимог і відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України 2251844 грн. та зобов'язав Мінагрополітики вчинити дії щодо здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами у розмірі 2251844 грн. У відповідності до вимог абзацу 4 пункту 14 Порядку, Мінагрополітики спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики.
В матеріалах справи міститься зареєстрований та взятий на облік Державною казначейською службою України розподіл відкритих асигнувань від 23 жовтня 2012 року № 1214 з рахунку Мінагрополітики № 90710280000001, у відповідності до якого 2 347 920 грн. перераховано до управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації.
Згідно з наказом Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року № 632 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів", на який посилається Товариство як на підставу стягнення грошових коштів, останньому розподілено 2251844 грн. Проте, грошові кошти на рахунок Товариства не надійшли і на це вказується у листі Мінагрополітики від 29 березня 2013 року №37-21-4-15/6326. Посилаючись на зареєстрований і взятий на облік Державною казначейською службою України розподіл відкритих асигнувань від 23 жовтня 2012 року № 1214 з рахунку Мінагрополітики № 90710280000001, суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що бюджетні кошти були спрямовані саме до Головного управління агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрації.
Головного управління агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрації станом на момент перерахування грошових коштів не існувало, а їх належним отримувачем є Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської державної адміністрації, про що свідчить зміст розподілу відкритих асигнувань від 23 жовтня 2012 року № 1214 з рахунку Мінагрополітики № 90710280000001.
Зазначена помилка не впливає на вірність висновків суду апеляційної інстанції щодо протиправності бездіяльності Мінагрополітики, оскільки факт розподілу бюджетних коштів Міністерством до органів Казначейства не доводить виконання Міністерством в повному обсязі покладених на нього Порядком та Бюджетним кодексом України обов'язків.
Відповідно до вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду. У відповідності до вимог частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Суд апеляційної інстанції на основі аналізу норм частини першої статті 3, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, пункту 11 Порядку, згідно з яким Мінагрополітики є відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми дійшов правильного висновку про те, що функції Мінагрополітики з виконання програми щодо часткової компенсації відсоткової ставки за залученими Товариством кредитами не закінчується лише розподіленням бюджетних коштів. Обов'язком Міністерства є контроль за своєчасністю отримання відповідними отримувачами, у тому числі і ТОВ "Інтерфлот" , компенсацій, передбачених Порядком, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду, тобто на початок 2013 року.
Такий обов'язок Мінагропромполітики кореспондується з вимогами пункту 7 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, згідно з яким головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про протиправність бездіяльності Мінагропромполітики щодо нездійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими Товариством кредитами, відповідає встановленим фактичним обставинам у справі. Щодо правової позиції суду апеляційної інстанції ппро наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд може вийти за межі позовних вимог. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи свідчать про те, що позивач не в повній мірі обрав спосіб захисту порушеного права, пред'явивши позов лише до Міністерства.
Отже, вихід за межі позовних вимог в частині зобов'язання Мінагропромполітики вчинити дії для здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими Товариством кредитами в розмірі 2251884 грн. є необхідним для повного захисту прав Товариства на отримання такої компенсації, оскільки визнання бездіяльності Міністерства протиправною не може в повній мірі захистити його права Товариства.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг ТОВ "Інтерфлот" та Мінагропромполітики.
Оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни або скасування немає.
Доводи касаційних скарг не спростовують встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно із статтею 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" та Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Голяшкін О.В.
Швед О.В.