ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 липня 2016 року 15:54 № 826/8097/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,
за участю сторін:
представників позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2,
представника відповідача - Глобенко Л.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_4 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-230від 13.01.2016 року - протиправною;
- зобов'язати Київського міського голову Кличка Віталія Володимировича винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га. цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-230 від 13.01.2016 року або мотивованої відмови у його наданні.
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Київський міський голова Клично В.В. уповноважений здійснювати керівництво апаратом ради та її виконавчим органом, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради, головувати на пленарних засіданнях ради та який несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради клопотання НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-230 від 13.01.2016 року, внаслідок чого Київською міською радою не виконано норми абзацу першого частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.
В ході судового розгляду даної справи представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.
В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що Департамент земельних ресурсів підготував проект рішення щодо клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про що повідомлено позивача відповідним листом, а відтак ОСОБА_4 було відомо, що вчиняються всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством з розгляду клопотання позивача.
При цьому, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Київського міського голови винести на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради клопотання позивача є безпідставною та необґрунтованою, оскільки 30.06.2016 року на пленарному засіданні сесії Київської міської ради розглянуто та прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки гр.. ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться у користуванні інших осіб.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2016 року гр.. ОСОБА_4 звернувся до Київської міської ради із клопотанням НОМЕР_2 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Дане клопотання отримане Київською міською радою 13.01.2016 року за №08/М-230, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
В додаток до клопотання позивачем надано: графічні матеріали на звороті клопотання; копія паспорту та ідентифікаційного номера, довідка учасника бойових дій.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що ним долучено графічний матеріал (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки (площею не більше 0,10 га).
Позивач, зазначаючи, що вказане вище клопотання НОМЕР_2 (вх. №8/м-230) Київською міською радою у передбачений законодавством спосіб та строки не розглянуто, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 вказаної статті ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
При цьому в силу норм ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частинами 10 і 11 ст. 118 цього Кодексу визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст. 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 № 21-358а13).
Між тим повноваження на передачу земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб визначені згідно ст. 122 ЗК України за сільськими, селищними та міськими радами.
Відповідно до п. 8 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Згідно із п. 34 ст. 26 цього Закону питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
З контексту наведених норм Закону вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статтях 116, 118 ЗК України. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Тобто приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади (аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 № 21-358а13, постанові Вищого адміністративного суду України від 14.08.2014 № К/800/651/14).
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що клопотання щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності (в межах міста Києва) мало розглядатися Київською міською радою на відповідному пленарному засіданні з прийняттям відповідного рішення.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території віднесено, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Як зазначалося вище згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Наведені норми чітко встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.
Частиною 2 ст. 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Зокрема, Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 № 401-XIV визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.
Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, Рішенням від 25.12.2003 № 21-рп/2003, у якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.
Згідно пп. 8 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У відповідності до п. 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
Основними завданнями Департаменту, зокрема, є забезпечення виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сферах управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, проведення земельної реформи, спрямованої на приватизацію земель у межах міста (пп. 2.1 п. 2 цього Положення).
В пп. 3.11 п. 3 Положення визначено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: Розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України.
З аналізу наведених норм вбачається, що Департамент земельних ресурсів КМДА уповноважений готувати висновки щодо надання земельних ділянок в установленому законом порядку. Водночас, надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у ст. 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Таким чином, з урахування наведеного вище суд приходить до висновку, що питання розгляду заяв (клопотань) громадян на безоплатне отримання земельної ділянки та надання проектів рішень за результатами такого розгляду віднесено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тоді як Київська міська рада приймає рішення в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, по таких клопотаннях (схожа правова позиція наведена у постанові Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/1302/14).
Так, з матеріалів справи вбачається, зокрема листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-08/м-230-1249 від 02.02.2016 року, що за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 13.01.2016 року №08/м-230 у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) заяву ОСОБА_4 щодо надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у Солом'янському районі м. Києва відповідно до графічного матеріалу розглянуто.
Крім того, даним листом позивачу повідомлено, що враховуючи відповідність чинному законодавству поданої заяви та доданих до неї матеріалів та документів, Департаментом земельних ресурсів сформовано справу-клопотання К-26106, яку буде розглянуто та опрацьовано у порядку, визначеному чинним законодавством.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2016 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом №057052-4285 надіслав на адресу заступника міського голови - секретаря Київради проект рішення Київської міської ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа К-26106) для подальшого розгляду у відповідних комісіях Київської міської ради, відповідно до регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 12.11.2014 №351/351.
Заступником міського голови - секретарем Київської міської ради надано розпорядження щодо розгляду проекту рішення від 11.03.2016 року №08/231-1315/ПР в установленому порядку.
З матеріалів справи-клопотання №К-26106 вбачається, що до включення в межі міста Києва (Укази Президії Верховної Ради Української РСР від 30.03.1971 №115-УШ, від 26.08.1988 №6486-ХІ), село Жуляни знаходилось в Києво-Святошинському районі Київської області в межах землекористування радгоспу «Совки», де переважно працювали мешканці села Жуляни. На цей час, члени родин власників домоволодінь мікрорайону Жуляни оформлюють право власності на залишки земельних ділянок, площа яких складає понад 0,1о га безоплатної приватизації, за нотаріально посвідченою згодою цих власників в порядку відведення.
Зазначена на схемі земельні ділянки є надлишками земельної ділянки на АДРЕСА_1, яка передана у приватну власність громадянину ОСОБА_7 на підставі рішення Київської міської ради від 28.01.1999 року №116-2/217 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків та господарських будівель» (державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.03.2002 НОМЕР_4), згідно архівної довідки Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.1997 №494 за гр. ОСОБА_8 була закріплена земельна ділянка на АДРЕСА_1 площею 0,17 га, інша частина земельної ділянки на АДРЕСА_2 обліковується за гр. ОСОБА_9
Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Жуляни» м. Києва» звернули увагу на відведення земельних ділянок невідомим їм особам та просив вжити заходів щодо недопущення незаконного захвату земельних ділянок жителів мікрорайону Жуляни (лист від 04.01.2016 року №1/1).
З урахуванням наведеного та з метою недопущення відведення земельних ділянок, якими користуються інші громадяни, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради підготовано проект рішення «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа К-26106).
Відповідно до рішення Київської міської ради «Про порядок денний пленарного засідання І сесії Київської міської ради VIII скликання 26.05.2016 року» внесено до порядку денного питання про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа К-26106).
З наявного в матеріалах справи витягу зі стенограми пленарного засідання 30.06.2016 року (продовження пленарного засідання 26.05.2016 року) вбачається, що ОСОБА_4 (справа-клопотання №К-26106) відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Наведене в сукупності свідчить про відсутність оскаржуваної бездіяльності з боку відповідача щодо розгляду клопотання НОМЕР_2, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Водночас, з урахуванням того, що клопотання НОМЕР_2 позивача розглянуто по суті та за результатами його розгляду 30.06.2016 року прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Київського міського голову Кличка Віталія Володимировича винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
З урахуванням того, що підстав для задоволення позовних вимог судом не вбачається, підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов