Справа № 758/1920/15-ц
Категорія 26
20 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У лютому 2015 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 18 квітня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем-1 ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № R53700239900В.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач надає відповідачеві-1 грошові кошти у сумі 163 900 грн., зі сплатою 31% річних, а відповідач зобов'язався повернути Кредит у строк до 18 квітня 2016 року та сплатити проценти.
В якості забезпечення вимог Кредитора 18 квітня 2012 року було укладено договір поруки № R53700239900В-П1 між позивачем та ОСОБА_1, відповідно до якого останній поручився відповідати за належне виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором та нести солідарну відповідальність у разі його невиконання.
Уточнивши позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали, ПАТ «ВТБ Банк», просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в сумі 355 255 грн. 75 коп. та судовий збір.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача-1 надав заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість ( т.1 а.с. 53-54).
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 18 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем-1 ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № R53700239900В (а.с. 9-15).
Відповідно до умов якого, позивач надає відповідачеві грошові кошти в порядку та на умовах визначених Договором у сумі 163 900 грн., на строк по 18.04.2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 31% річних (п. 1.1., 3.1.-3.3. Договору).
Згідно п.п. 3.4., 3.5., 4.6., 5.3.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався погашати кредит та проценти за користування кредитом щомісячно наступним чином: щомісячно сплачувати кредит та проценти ануїтет ним платежем відповідно до Графіку , в строк до 18 числа кожного місяця.
Пунктом 7.1. даного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту та або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0, 1% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки.
В якості забезпечення вимог Кредитора 18 квітня 2012 року було укладено договір поруки № R53700239900В-П1 між позивачем та ОСОБА_1 ( а.с. 17-18).
Відповідно до умов даного Договору Поручитель бере на себе зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором по зобов'язанням Позичальника, які виникають у останнього з умов кредитного договору.
З матеріалів справи, а саме меморіального ордеру від 18 квітня 2012 року, вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві кредитні ресурси в повному обсязі (а.с. 16). Однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, останні, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом сплати відсотків, не виконали. У зв'язку з чим станом на 08.07.2015 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 355 255 грн. 75 коп.
Матеріали справи свідчать, що 10.11.2014 року позивачем на ім'я ОСОБА_1 та 26.12.2014 року на адресу ОСОБА_2 було направлено листи - вимоги (а.с. 19-22).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), тому у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п. 9.6. Договору сторони домовилися, що на підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим Договором, встановлюється у 3 (три) роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідачі порушили норми законодавства та умови кредитного договору.
Позивачем було надано розрахунки по заборгованості за вказаним кредитом (а.с. 102-105), з якими суд погоджується.
У ч. 1 ст. 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частина 1 ст. 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідачі не надали доказів, які б могли спростовували розрахунки банку щодо нарахування заборгованості.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідачів солідарно на підставі ст. ст. 526, 611 ЦК України слід стягнути на користь позивача 355 255 грн. 75 коп., а саме:
- 146 884 грн. 24 коп. - борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту;
- 64 532 грн. 60 коп. - борг за відсотками (плата за користування кредитом), з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів;
- 143 838 грн. 91 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою відсотків та кредиту в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь ПАТ "ВТБ Банк" підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі по 1776 грн. 28 коп. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 543, 553, 554, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором у розмірі 355 255 грн. 75 коп. (триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 1 776 грн. 28 коп. (одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень двадцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 1 776 грн. 28 коп. (одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень двадцять вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна