"25" липня 2016 р.Справа № 916/2932/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ПАТ «Одеська ТЕЦ» Від КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» Від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився ОСОБА_5, довіреність № 20-22/574, дата видачі: 30.12.15
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 19.05.2016р.
у справі№ 916/2932/15 (суддя Зеленов Г.М.)
за позовом до Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», м.Одеса ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1», м. Одеса
простягнення 19424369 грн. 26 коп.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2015р. задоволено частково позов ПАТ «Одеська ТЕЦ», стягнуто з КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на користь ПАТ «Одеська ТЕЦ» основний борг в сумі 16125862,74грн., інфляційні збитки у розмірі 1302227,03грн., 3% річних у розмірі 96272,06грн., пеню в розмірі 950003,72грн. та судовий збір в сумі 73080,00грн.
На виконання зазначеного рішення 13.10.2015р. господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.
20.10.2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. №2-5736/15) КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» в порядку статті 121 ГПК України про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2015р. у справі №916/2932/15 на строк до 01.01.2016р.
Ухвалою господарського Одеської області від 30.10.2015р. суд відстрочив виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2015р. у справі №916/2932/15 на строк до 01.01.2016р.
04.03.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх. № 2-1155/16) КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7, відповідно до якої КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» просить господарський суд скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 04.02.2016р. ВП № 49782337, видану на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.10.2015р. № 916/2932/15, в частині накладення арешту на грошові кошти КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1», що знаходяться на поточному рахунку № 26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритого у ТВБВ 10015/0535 філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, код банку 328845, та звільнити від арешту грошові кошти КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1», що знаходяться на поточному рахунку №26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритого у ТВБВ 10015/0535 філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, код банку 328845, в частині примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.10.2015р. № 916/2932/15.
04.03.2016р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. № 2-1199/16) КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» про залучення філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2016р.:
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» про залучення філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відмовлено.
2.Скаргу ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України у справі № 916/2932/15 задоволено частково.
3.Знято арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку №26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритому у філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, код банку 328845, що призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1», накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 04.02.2016 ВП 49782337 в частині примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.10.2015 № 916/2932/15.
4.У задоволенні решти скарги відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить ухвалу господарського суду Одеської області від 19.05.2016р. по справі № 916/2932/15 скасувати, у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що:
- боржником рішення судів у строки, надані для самостійного виконання, не виконано;
- накладення арешту на банківські рахунки боржника є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду;
- до скарги, скаржником не додано жодного доказу на підтвердження того, що кошти, які перебувають на рахунку № 26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритому в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк Україна», є коштами, які не підлягають стягненню згідно з ч. 5 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження»;
- за приписами частини першої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом, тому державний виконавець правомірно, на законних підставах наклав арешт на кошти боржника;
- встановлені частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України, частиною третьою статті 15 і частиною шостою статті 24 Закону України «Про оплату праці» правила, згідно з якими оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, не є перешкодою для арешту державною виконавчою службою коштів боржника на його рахунку в банківській установі.
Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Скарга ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» обґрунтована тим, що державний виконавець, застосовуючи заходи примусового виконання рішення у вигляді арешту поточного рахунку № 26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, код банку 328845, залишив поза увагою той факт, що вказаний рахунок використовується виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, оплату податків та зборів, оплату за енергоносії (електроенергію, покупну теплову енергію, природний газ, водопостачання, вугілля, тощо), інших обов'язкових зборів та платежів. Також скаржник зазначив, що саме на вказаний рахунок зараховуються кошти, отримані внаслідок розподілу, згідно постанови КМУ від 18.06.2014р. № 217, якою затверджений порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.
Скаржник вказує, що в умовах дефіциту грошових коштів для проведення розрахунків арешт вищевказаного рахунку припиняє на тривалий строк, зокрема, виплату заробітної плати працівникам підприємства, сплату єдиного соціального внеску, оплату податків та зборів, інших обов'язкових зборів та платежів, а також фінансування потреб поточної господарської діяльності, що є необхідною складовою для забезпечення сталого та надійного теплопостачання споживачів міста.
Суб'єкт оскарження зазначає, що нормами чинного законодавства встановлено лише два спеціальних випадки щодо не накладення арешту на рахунки боржника, зокрема, на кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» та на кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання» та статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику».
При цьому вказує, що скаржником до скарги не надано жодних доказів на підтвердження того, що кошти, які перебувають на рахунку № 26005300416451, є коштами, які не підлягають стягненню згідно з ч. 5 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо наголошення скаржником щодо того, що вищевказаний рахунок використовується для виплати працівникам заробітної плати зазначає, що встановлені нормами чинного законодавства умови, згідно з яким оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці, своєчасність та обсяги виплати якої не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, не є перешкодою для арешту коштів боржника на його рахунку в банківській установі.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 57 ч. 1 цього ж Закону вказує на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Частиною 2 цієї ж статті передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Разом з тим, ст. 1 вказаного Закону встановлено, що державний виконавець в ході виконавчого провадження зв'язаний не лише вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а здійснює виконавче провадження в межах повноважень та у спосіб, визначених також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши вимоги апеляційної скарги, а також ухвалу господарського суду за результатами розгляду скарги на постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника з вимогами скасувати постанову та зняти арешт, накладений на грошові кошти КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на суму 18 547 445,55грн., що містяться на поточному рахунку № 26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритому в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м.Одеса, код банку 328845, зазначає наступне:
04.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 винесено постанову про арешт коштів боржника, на всіх рахунках і вкладах, чи на зберіганні, що належать боржнику ОСОБА_6 підприємству «Теплопостачання міста ОСОБА_1». Даною постановою, у тому числі накладено арешт на рахунки, які відкриті в Філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код фінансової установи 328845.
Копія вказаної постанови супровідним листом від 04.02.2016р. № 364/2 була направлена державною виконавчою службою на адресу боржника за зведеним виконавчим провадженням - КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» та отримано останнім 03.03.2016р. вх. № 01/10-749 (а.с. 151-155 т. 2).
04.03.2016р. (в рамках передбаченого ст. 121-2 ГПК України 10-денного строку з дня, коли боржнику стало відомо про оскаржувану постанову державного виконавця) до господарського суду Одеської області надійшла скарга боржника на дії державного виконавця, яка була ухвалою суду від 11.03.2016р. прийнята до розгляду.
Листом № 18-12/ від 01.03.2016р. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомило боржнику інформацію про розмір перерахувань з поточного рахунку № 26005300416451 за 2015рік в розрізі категорій, всього 194 522 661,74грн., у тому числі заробітна плата працівникам підприємства боржника - 72 919 410,98грн., сплата єдиного соціального внеску - 26 890 987,68грн., оплата податків і зборів - 29 787 615,27грн. (т. 2 а.с. 168).
Вказані обставини свідчать про те, що у боржника на момент винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем був відкритий та станом на теперішній час діє поточний рахунок № 26005300416451 у філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», на який надходять кошти для виплати заробітної плати працівникам підприємства боржника та здійснення інших виплат, пов'язаних із нарахуванням заробітної плати.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 ОСОБА_8 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_8 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_8 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_8 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_8 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ст. 43 ОСОБА_8 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, та не спростовано сторонами у судовому засіданні, що поточний рахунок №26005300416451, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 328845, використовується, в тому числі, для сплати заробітної плати працівникам підприємства.
Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскільки поточний рахунок № 26005300416451, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 328845, призначений, у тому числі і для оплати праці та для здійснення нарахування на заробітну плату працівників ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1», визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.02.2016р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться або можуть знаходитись на поточному рахунку №26005300416451, відкритому у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 328845, що призначені для оплати праці та для здійснення нарахування на заробітну плату працівників ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» у зведеному виконавчому провадженні ВП 49782337 в частині примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.10.2015 № 916/2932/15.
Таким чином, ухвала господарського суду Одеської області від 19.05.2016р., а саме пункт 3 означеної ухвали про зняття арештів з коштів, які містяться на поточному рахунку №26005300416451, код ЄДРПОУ 34674102, відкритому у філії Одеське обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України”, м. Одеса, код банку 328845, що призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ОСОБА_6 підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_1", накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 від 04.02.2016 ВП 49782337 в частині примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.10.2015 № 916/2932/15 підлягає зміні, оскільки:
Зняття арештів з майна регулюється нормами ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»:
1.Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2.У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскільки зняття арешту відповідно до вищевказаних приписів Закону здійснюється за правилами позовного провадження на підставі позову особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, тобто особи, яка не є стороною виконавчого провадження (стягувачем або боржником), тому не має права на подачу скарги на дії державного виконавця в рамках виконання державною виконавчою службою існуючого рішення господарського суду, та з урахуванням приписів п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», пункт 3 ухвали господарського суду Одеської області від 19.05.2016р. підлягає зміні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в решті накладеного арешту на кошти боржника вимоги заявника про скасування постанови державного виконавця та зняття арешту з поточного рахунку №26005300416451 задоволенню не підлягають, у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки вказаний поточний рахунок застосовується не тільки для виплати заробітної плати працівникам боржника, а і для інших потреб, тобто на ньому акумулюються грошові кошті на інші потреби боржника, і цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Тому в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» інші кошти на цьому рахунку були правомірно арештовані державним виконавцем для забезпечення виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає, пункт 3 ухвали господарського суду Одеської області від 19.05.2016р. підлягає зміні, з викладенням її в новій редакції.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Пункти 1, 2, 4, 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 19.05.2016р. залишити без змін.
Змінити пункт 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 19.05.2016р., виклавши його в наступній редакції:
Визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.02.2016р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться або можуть знаходитись на поточному рахунку №26005300416451, відкритому у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 328845, що призначені для оплати праці та для здійснення нарахування на заробітну плату працівників ОСОБА_6 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» у зведеному виконавчому провадженні ВП 49782337 в частині примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.10.2015 № 916/2932/15.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
ОСОБА_3