19 липня 2016 р.Справа № 629/2149/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2016р. по справі № 629/2149/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області
про визнання неправомірних дій та зобов'язання вчинити певні дії,
28 травня 2015 року, позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком з 27 грудня 2009 року.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2015 року скасовано в частині залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком з 28 листопада 2014 року.
Прийнято в цій частині нову ухвалу, якою направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження по справі.
В іншій частині ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції, скаржник оскаржив його.
10.03.2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України, касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015 року без змін.
22.04.2016 року суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області було винесено постанову по справі 629/2149/15-а, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання неправомірних дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову в якій повністю задовольнити всі вимоги позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області.
Вказує, що після ознайомлення 12.05.2015 року із матеріалами пенсійної справи, позивачу стало відомо, що розмір його пенсії обраховується невірно.
Не погоджуючись із правомірністю розрахунку пенсії, позивач 28.05.2015 року звернувся до суду із адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Вищезазначені положення Закону визначають перерахунок вже призначеної пенсії з посиланням на частину 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положеннями ч. 1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії, а саме: враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв та починаючи з 01 липня 2000 року. З періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з частиною третьою статті 24 цього закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Тобто, положення ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Крім того, необхідно зазначити, що аналіз ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"зроблено у рішенні Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року, який встановив правову позицію, відповідно до якої перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
При цьому, частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено формулу заробітної плати для обчислення пенсії:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць
(Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати
Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Законувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Отже, під час перерахунку пенсії по вищезазначеній формулі змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 27 вищевказаного Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Разом з тим, страховий стаж відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = ------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що розрахунок пенсії здійснений відповідачем у порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про пенсійне забезпечення» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2016 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2016р. по справі № 629/2149/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2016 р.