20 липня 2016 р.Справа № 818/548/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 818/548/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ "Столичний" ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (далі по тексту - ПАТ “УКРІНБАНК”, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Столичний" ОСОБА_2 (далі по тексту - уповноважена особа, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просило суд :
1) визнати поважними причини пропуску ПАТ «Укрінбанк» строку для пред'явлення вимог до ПАТ АБ «Столичний» та поновити ПАТ «Укрінбанк» строк для пред'явлення кредиторських вимог ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ АБ «Столичний»;
2) зобов'язати включити вимоги ПАТ “Укрінбанк” до реєстру акцептованих вимог кредиторів на грошові кошти до відповідної черги у розмірі 127973988 грн. 11 коп., зокрема: 25307566,06 грн. по Договору про відкриття і ведення кореспондентського рахунку банка-резидента №1; 74831177,27 грн. по Міжбанківській валютній кредитній угоді №513108 від 01.03.2013р.; 50612054,78 грн. по Міжбанківській валютній кредитній угоді №215051 від 17.03.2015р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 818/548/16 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ "Столичний" ОСОБА_2 про зобов'язання включити вимоги ПАТ “УКРІНБАНК” до реєстру акцептованих вимог кредиторів на грошові кошти до відповідної черги у розмірі 127 973 988 грн. 11 коп., зокрема:
- 25307566,06 грн. по Договору про відкриття і ведення кореспондентського рахунку банка-резидента №1;
- 74831177,27 грн. - по Міжбанківській валютній кредитній угоді №513108 від 01.03.2013р.;
- 50612054,78 грн. - по Міжбанківській валютній кредитній угоді №215051 від 17.03.2015р. - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 818/548/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що між ПАТ “УКРІНБАНК” та ПАТ АБ “Столичний” були укладені договір про відкриття і ведення кореспондентського рахунку від 24.03.2013 року та міжбанківські кредитні угоди від 01.03.2015 року та 17.03.2015 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд) від 24.12.2015 року № 239 було розпочато процедуру виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку та призначено уповноважену особу Фонду - ОСОБА_3 Лише після призначення останньої уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» було проведено інвентаризацію активів та зобов'язань ПАТ «Укрінбанк», за результатами якої було виявлено заборгованість ПАТ АБ «Столичний» перед ПАТ «Укрінбанк» за вищевказаними міжбанківськими угодами на загальну суму 137292161,20 грн. Зазначив, що кредиторські вимоги до ПАТ АБ «Столичний» у строк, встановлений ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПАТ «Укрінбанк» не були заявлені з вини колишніх посадових осіб останнього. За фактом пропущення зазначених строків уповноваженою особою ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено факти бездіяльності службових осіб, що призвели до заподіяння істотної матеріальної шкоди правам та інтересам ПАТ «Укрінбанк». Отже, основною причиною пропущення строку для звернення із заявою з кредиторськими вимогами до ПАТ АБ «Столичний» була недбалість та умисна бездіяльність колишніх працівників ПАТ «Укрінбанк». Враховуючи викладене, стверджує, що уповноважена особа Фонду ОСОБА_3 з об'єктивних причин не могла подати вимогу до ПАТ АБ «Столичний» у строк, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки до виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на проведення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» вона приступила лише 25.12.2015 р. Беручи до уваги вищенаведене, вважає, що строк пред'явлення кредиторських вимог було пропущено позивачем з поважних причин, однак, уповноваженою особою ОСОБА_2 цього не враховано та відмовлено у задоволенні заяви з підстав пропуску цього строку. Вказав, що непоновлення строку для пред'явлення вимог до ПАТ «КБ «Столичний» в сумі 139800922,64 грн. не дозволить в повному обсязі сформувати ліквідаційну масу ПАТ «Укрінбанк», чим буде завдано значної шкоди кредиторам банку та інтересам держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що ПАТ «Укрінбанк» не було подано заяву з кредиторськими вимогами до ПАТ АБ «Столичний» у строк, встановлений статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, вимоги позивача у розумінні ст.49 цього Закону вважаються погашеними. При цьому, причини пропуску позивачем даного строку для пред'явлення вимоги про визнання кредитором ПАТ АБ «Столичний» не можна вважати поважними, оскільки недбалість та умисна бездіяльність колишніх посадових осіб ПАТ «Укрінбанк», заподіяння внаслідок такої бездіяльності істотної матеріальної шкоди банку не доведено правоохоронними органами. Враховуючи викладене, стверджує, що уповноваженою особою ОСОБА_2 було цілком обґрунтовано відмовлено позивачеві у включенні вимог останнього до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ АБ «Столичний», оскільки відповідач діяв на підставі вимог діючого законодавства.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2013 року між ПАТ “УКРІНБАНК” та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Столичний" (далі по тексту - ПАТ АБ "Столичний") була укладена Міжбанківська валютна кредитна угода №513108, відповідно до якої банком-кредитором були надані кредитні кошти в розмірі 6500000 доларів США (а.с.23-24).
Також 17.03.2015року між ПАТ “УКРІНБАНК” та ПАТ АБ “Столичний” була укладена Міжбанківська валютна кредитна угода №215051, на підставі Генерального договору про загальні умови та порядок здійснення міжбанківських операцій №28/13 від 12.09.2013р., згідно якого ПАТ “УКРІНБАНК” надав кредит ПАТ АБ “Столичний” в розмірі 67000000 грн.
23.04.2013 року між ПАТ “УКРІНБАНК” та ПАТ АБ “Столичний” був укладений договір про відкриття і ведення кореспондентського рахунку банка - резидента №1.
На виконання вказаного договору, 23.04.2013 року ПАТ “УКРІНБАНК” було відкрито в ПАТ АБ “Столичний” кореспондентський рахунок №160080001 у національній валюті на підставі заяви кореспондента і здійснено розрахунково-касове обслуговування (а.с.12-19).
Відповідно до постанови правління Національного банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Столичний” (далі - ПАТ АБ "Столичний") від 17.09.2015 року № 614 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.09.2015 року № 173 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ АБ “Столичний”, про що було опубліковано оголошення в газеті “Голос України” № 177(6181) від 24.09.2015 р.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 вересня 2015 року № 173, в ПАТ АБ “Столичний” розпочато процедуру ліквідації з 21 вересня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 року № 934 ПАТ "УКРІНБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
21.03.2016р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "УКРІНБАНК" ОСОБА_3 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ АБ "Столичний" ОСОБА_2 із заявою про включення ПАТ "УКРІНБАНК" до реєстру акцептованих вимог кредиторів на грошові кошти до відповідної черги у розмірі 139800922,64 грн., в тому числі: 2508761,44 грн. по Договору про відкриття і ведення кореспондентського рахунку банка-резидента №1, 83580276,52 грн. по Міжбанківській валютній кредитній угоді №513108 від 01.03.2013р. та 53711884,67 грн. по Міжбанківській валютній кредитній угоді №215051 від 17.03.2015р. (а.с.103-104).
Розглянувши вказану заяву, уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ АБ "Столичний" ОСОБА_2 листом від 11.04.2016 року №08-11/269 повідомив уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "УКРІНБАНК" ОСОБА_3 про неможливість прийняти заяву з кредиторськими вимогами від 21 березня 2016 року у зв'язку із закінченням строку приймання вимог кредиторів ПАТ АБ "Столичний" (а.с.107).
Не погодившись з такими діями відповідача, ПАТ «Укрінбанк» звернулось до суду з даним позовом про зобов'язання уповноваженої особи ОСОБА_2 включити вимоги ПАТ «Укрінбанк» до реєстру акцептованих вимог кредиторів на грошові кошти відповідної черги у розмірі 127973988,11 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ПАТ "Укрінбанк" пропущено строк для подання на адресу ПАТ АБ “Столичний” заяви про задоволення вимог кредитора, а відтак, у повноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ «Столичний» ОСОБА_2, відмовивши позивачеві у включенні вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів, діяв обґрунтовано, в межах чинного законодавства України.
При цьому, суд першої інстанції вважав, що даний спір є публічно-правовим та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Колегія суддів вважає постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 818/548/16 такою, що прийнята з порушенням вимог процесуального права, з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що з 21.09.2015 року згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 вересня 2015 року №173 в ПАТ АБ “Столичний” розпочато процедуру ліквідації, а постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 року №934 ПАТ "УКРІНБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Частиною третьою статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавств про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У пункті шостому статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
За приписами п.7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Такі спори підлягають вирішенню Господарськими судами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до частини другої статті 3 цього Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:
- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.
Згідно з п.3 ч.1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку (ч.2 ст. ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі (ч.3 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
За визначенням п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі ПАТ «Укрінбанк» звернулось до суду з вимогою до уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ «Столичний» ОСОБА_2 про зобов'язання включити вимоги ПАТ “УКРІНБАНК” до реєстру акцептованих вимог кредиторів на грошові кошти в розмірі 127973988 грн. 11 коп. Ці правовідносини виникли на підставі цивільно-правових угод : договору про відкриття ведення кореспондентського рахунку банка-резидента та міжбанківських валютних кредитних угод №513108 від 01.03.2013р. та №215051 від 17.03.2015р., а відтак, уповноважена особа Фонду ОСОБА_2 виступає в указаному спорі від імені сторони таких правочинів, не здійснюючи при цьому владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що даний спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 07.10.2015 р. по справі № 6-1521цс15 та від 16.02.2016 р. по справі № 826/2043/15, які в силу ч.1 ст.244-1 КАС України є обов'язковою для врахування усіма судами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі № 818/548/16 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. по справі № 818/548/16 скасувати.
Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ "Столичний" ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.07.2016 р.