Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
26 липня 2016 року справа №428/10907/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Ястребової Л.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року у справі № 428/10907/15-а (головуючий І інстанції Юзефович І.О. ) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.10.2015 року, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” з моменту звернення, тобто з 29.09.2015 року ,-
ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.10.2015р., та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з моменту звернення, тобто з 29.09.2015 року. В обґрунтування позову, ОСОБА_2 зазначив, що 29.09.2015 року, він звернувся до відповідача із з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак відповідачем було відмовлено позивачу ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугою років, про що позивач ОСОБА_2 отримав рішення про відмову від 13.10.2015 року. Позивач вважає, що вищевказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, адже на момент звернення він мав право на пенсію за вислугою років, так як на день звернення вислуга років складала 22 роки.
Постановою Сєвєродонецького міського суду від 30 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволено.
Суд 1 інстанції визнав протиправним і скасував рішення Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6037/2015 від 13.10.2015року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язав Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити пенсію ОСОБА_2 за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з моменту звернення, тобто з 29.09.2015 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірності своєї відмови позивачу у призначенні пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив про те, що на час звернення позивача набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, відповідно до положень якого, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії-щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». За таких обставин з 1 червня 2015 року набирають чинності обмеження, передбачені вищевказаною нормою законодавства та з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищевказаними законами, не призначаються. Також, згідно ч.І ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема у даному випадку, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_2, його стаж роботи за вислугою років складає 22 роки 4 місяці 29 днів, а стаж роботи на посадах прокурора - 9 років 1 місяць 2 дні, що є недостатньо для призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Апелянт вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.10.2015 року № 6037/2015 прийнято з дотриманням положень діючого законодавства, а тому правові підстави для скасування рішення відсутні. За таких обставин пенсійний фонд просить скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду від 30 листопада 2015 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз. 4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до копії Довідки від 21.07.2015р. № 919043535 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перемістився з тимчасово окупованої території України в м.Сєвєродонецьк-9, 93409, пр. Гвардійський, б.30, строк дії довідки - до 31.12.2054 року (а.с.10).
Відповідно до копії рішення відповідача, про відмову в призначенні пенсії № 6037/2015 від 13.10.2015 року, ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру» за заявою від 29.09.2015 року з причини скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний
захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової
втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них
обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», від 05.11.1991 року № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року, Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.
Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї
статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також
страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному
розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення
чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік,
установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості
повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної
заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї
статті. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
На підтвердження свого права на пенсію за вислугою років позивач надав копію трудової книжки серії АС № 031482 (а.с. 6-9), з якої вбачається що з 24.11.1992р. по 19.11.1998р. - служба в армії (в/білет ВЧ №101995); з 30.04.1999р. по 22.12.1999р. - прийнято стажистом прокуратури Жовтневого району м. Луганська; з 23.12.1999р. по 08.08.2000р. - призначено слідчим прокуратури Жовтневого району м. Луганська; з 09.08.2000р. по 06.09.2001р. - призначено старшим слідчим прокуратури Жовтневого району; з 07.09.2001р. по 07.05.2003р. - призначено старшим слідчим прокуратури м. Луганська; з 08.05.2003р. по 07.12.2003р. - призначено виконуючим обов'язки старшого слідчого слідчого відділу; 08.12.2003р. по 09.09.2004р. - призначено на посаду старшого слідчого слідчого відділу постійно; з 10.09.2004р. по 04.02.2007р. - призначено на посаду слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу; з 05.02.2007р. по 05.12.2010р. - призначено прокурором-криміналістом прокуратури області; з 06.12.2010р. по 08.02.2011р. - призначено на посаду слідчого в ОВС прокуратури м. Луганська Луганської області на період знаходження у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років ОСОБА_3; з 09.02.2011р. - прийнято присягу працівника прокуратури; з 21.02.2011р. по 01.03.2011р. - призначено на посаду в.о. прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області; з 01.03.2011р. по 20.06.2013р. - призначено на посаду прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області постійно; 21.06.2013р. до 15.07.2015р. - призначено на посаду старшого прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області; з 16.07.2015р. по теперішній час - призначений на посаду прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає що перебіг прокурорського стажу ОСОБА_2, почався з 30.04.1999 року, коли його було прийнято з зазначеної дати стажистом прокуратури Жовтневого району м. Луганська і на час звернення до УПФУ стаж позивача на посадах прокурорів складає більше 12 років, а загальний стаж більше 22 років.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Згідно пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу"; «Про прокуратуру»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про статус народного депутата»; «Про Кабінет Міністрів України"; «Про судову експертизу"; «Про Національний банк України"; «Про службу в органах місцевого самоврядування"; «Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Проте 15 липня 2015 року Закон України «Про прокуратуру» № 1789 частково втратив свою чинність, зокрема, і частина 1 статті 50-1 цього Закону, у зв'язку з набранням законної сили Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року.
Аналізуючи правову конструкцію та вищезазначені положення пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 колегія суддів приходить до висновку, що ним скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі, як помилково вважає відповідач.
До такого висновку колегія суддів приходить у зв'язку з тим, що пенсії за вислугу років, зокрема, після 1 червня 2015 року призначаються згідно Закону України «Про міліцію» (стаття 23), розділу ІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (стаття 102), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ(статті 54, 55) тощо.
15 липня 2015 року набрав законної сили Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до частини 1 статті 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.
Вказана норма набрала законної сили після 1 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213 на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право.
Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції і підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року у справі № 428/10907/15-а - залишити без задоволення, а постанову суду 1 інстанції - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
ОСОБА_4