Справа № 182/3675/16-к
Провадження № 1-кп/0182/469/2016
25.07.2016 року м. Нікополь
Нікопольський місьрайонний суду Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження за № 12016040340001978 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , українки, гр.-ки України, освіта, середня,не заміжньої, не працює не судимої:
за правовою кваліфікацією за ст. 185 ч.1, ч.3 КК України,
сторони кримінального провадження : прокурор ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
ОСОБА_3 17 травня 2016 року у ранковий час знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де відпочивала зі своїм знайомим ОСОБА_5 .
Після того, як ОСОБА_5 заснув, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення його майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , впевнившись що ОСОБА_5 спить та за її діями не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі столу, який розташований у спальній кімнаті вказаної квартири, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон «Sony C2305\C Xperia» вартістю 4400 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку«МТС» вартістю 10грн., що належав потерпілому ОСОБА_5 , чим спричинила останньому матеріальний збиток на загальну суму 4410 грн.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 втекла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, 11 червня 2016 року о 19.30 годин ОСОБА_3 знаходилась в приміщенні супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Шевченко, 188, де у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , впевнившись що за її діями не спостерігає, шляхом підбору ключа відчинили дверцята та проникла до камери № 14 тимчасового зберігання особистих речей відвідувачів магазину, яка є сховищем, звідки умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрала гаманець вартістю 259 грн., що належить ОСОБА_6 , чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.
Викрадене майно ОСОБА_3 поклала в поліетиленовий пакет та з місця вчинення кримінального правопорушення втекла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою визнала повністю і суду пояснила, що 17 травня 2016 року їй подзвонив знайомий ОСОБА_7 і запросив до себе в гості. Вона прийшла до нього в гості. Коли ОСОБА_8 заснув вона зі столу викрала у нього мобільний телефон «Соні», який потім здала в ломбард «Скарбниця», а гроші витратила на власні потреби. 11 червня 2016 року вона пішла в «АТБ» на вул.. Шевченко за покупками. Речі поклала до камери зберігання. Потім відчинила іншу камеру зберігання і викрала звідти гаманець. Вину визнає повністю у скоєному щиросердечно кається, згодна відшкодувати ОСОБА_8 заподіяну шкоду за крадіжку мобільного телефону у розмірі 4410 грн.
Суд враховуючи те, що ОСОБА_3 вину свою в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, кваліфікованого за ч.1, ч.3 ст. 185 КК України визнала повністю, погоджуючись з кваліфікацією вчиненого ними діяння, а також прокурор не заперечує щодо встановлених обставин, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченої за інкримінованим їй кримінальним правопорушенням, яке ніким не оспорюються.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень доведена сааме за правовою кваліфікацією за:
- ч.1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка);
- ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Суд рахує, що цивільний позов ОСОБА_5 на суму 4410 грн., підлягає задоволенню, так як даний позов знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і не заперечується обвинуваченою ОСОБА_3 .
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення відповідно до вимог ст.12 КК України, враховує обставини до яких відносить щиросердечне каяття обвинуваченої, характеристику за якою вона характеризується посередньо, а також те, що обвинувачена раніше не судима, кримінальне правопорушення скоїла вперше, тому враховуючи всі обставини суд вважає, що достатнім для її виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів з її сторони буде міра покарання у вигляді позбавлення волі і суд рахую можливим застосувати до неї ст. 75 КК України звільнив її від відбуття міри покарання з випробовуванням.
Речовий доказ - диск з відеозаписом залишити у матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.370,371,374,376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною за ч.1 і ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй міру покарання за:
-ч.1 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі;
-ч.3 ст. 185 КК України - три роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, зобов'язав її : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання - відмінити.
Стягнути зОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 4410 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речовий доказ - диск з відеозаписом залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :