Справа № 212/4222/16-ц
2-о/212/130/16
25 липня 2016 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами справи за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту приналежності до польської національності та несення змін до актового запису, заінтересовані особи Жовтневий районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт, що вона є полькою за національністю та зобов'язати Жовтневий районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконати рішення за результатами розгляду справи та зобов'язати Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести до актового запису про шлюб № 844, складений на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зміни в частині зазначення національності нареченої «полька», замість «українка».
Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 256 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення фактів належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.
Викладений перелік справ, що розглядаються у порядку окремого провадження, не є вичерпним, але доповнюватися він може лише законом.
Зі змісту ч. 2 ст. 256 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів - цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5.
Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з п.п. 1.2, 4.1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України 13.04.2012р. № 320, 1.2. Паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого. Обмін паспорта здійснюється в разі установлення розбіжностей у записах.
Також, відповідно до ст. 3 ЗУ «Про національні меншини в Україні», до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Тобто, національність є внутрішнє переконання особи, яка відносить себе до певної нації, держави або етнічної групи.
Згідно ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
А тому національність в Україні не впливає на виникнення, зміну або припинення особистих майнових чи немайнових прав фізичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Отже, при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Відповідно до діючого законодавства, оскарження відмови органів реєстрації актів цивільного стану виправити або змінити запис до суду проводиться в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, виходячи зі змісту Закону України «Про національні меншини в Україні», який проголошує рівність політичних, соціальних, економічних та культурних прав і свобод громадян України незалежно від їх національного походження, та враховуючи, що за чинним українським законодавством жодний документ, що посвідчує особу громадянина, його національності не визначає, факт належності особи до певної національності не має юридичного значення, а, отже, вказаний факт безпосередньо не породжує згідно з законом юридичних наслідків .
Тобто факт належності до певної національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 256 ЦПК України не належить до юридичних фактів, які встановлюються в судовому порядку, а саме тих фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистий чи майнових прав фізичної особи, заявник не має можливості в позасудовому порядку одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Вказана позиція також викладена в узагальненні Верховного суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, в п. п. 11 п. 4 якого зазначено, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.
При цьому відповідно до п.1 постанови № 5 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.
Разом з тим, в заяві не вказано, якими є дійсно зацікавлені особи, права і охоронювані інтереси яких може зачепити ухвалене у справі рішення чи потягнути за собою обов'язок вчинення ними будь-яких дій або ж змінити їх правовий статус, оскільки за викладених обставин в цьому провадженні не тягне для Відділу державної реєстрації актів цивільного стану будь-якого обов'язку щодо видачі документів, а внесення виправлення та змін до актового запису цивільного стану, окрім того, віднесено до адміністративної юрисдикції та розглядаються в порядку, передбаченому Кодексом про адміністративне судочинство.
Якщо за законодавством заява не підлягає судовому розгляду, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 122 ЦПК України, про що також зазначається в п.п. 2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 79, п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту приналежності до польської національності та несення змін до актового запису, заінтересовані особи Жовтневий районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Саксаганський районний у м. Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі в п'ятиденний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. Н. Борис