іменем україни
20 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів:Дем'яносова М.В., Маляренка А.В., Кадєтової О.В., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» про стягнення пені, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє від імені публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», на рішення апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року,
У червні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (далі - ПАТ «Харківміськгаз») про стягнення пені.
Зазначала, що 14 березня 2014 року між нею та ПАТ «Харківміськгаз» укладено договір про виконання робіт № 5/4, згідно з умовами якого останнє зобов'язалось виконати розрахункову схему газопостачання вул. Берзиня у м. Харкові та прилеглих до неї негазифікованих вулиць житлового масиву в м. Харкові.
Вартість робіт згідно з умовами цього договору становить 12 596 грн 45 коп. Вказану суму позивач сплатила 17 березня 2014 року.
Оскільки відповідач не виконав розрахункову схему газопостачання в строки, передбачені договором від 14 березня 2014 року, позивач просила задовольнити позов та стягнути з відповідача на її користь пеню у розмірі 3 % вартості робіт за кожен день прострочення, що становить 80 264 грн 57 коп.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2 675 грн 50 коп.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2015 року змінено.
Стягнуто з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 15 115 грн 74 коп.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє від імені ПАТ «Харківміськгаз», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ПАТ «Харківміськгаз» як виконавцем та ОСОБА_6 як замовником було укладено договір від 14 березня 2014 року № 5\4 про виконання робіт.
Відповідно до п. 2.1 договору його предметом є виконання послуг з розробки розрахункової схеми газопостачання вул. Берзиня та прилеглих до неї негазифікованих вулиць житлового масиву м. Харкова, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Вартість робіт указаних у п. 1.1 цього договору, складає: 12 596 грн 45 коп., крім того ПДВ у розмірі 2 519 грн 29 коп., а всього 15 115 грн 74 коп.
Розрахунок за виконання робіт здійснюється шляхом перерахування замовником передоплати на поточний рахунок виконавця в розмірі 100 % суми вартості робіт (п. 3.2 договору).
Відповідно до вимог п. 4.1 договору виконавець зобов'язується виконати послуги з розробки розрахункової схеми газопостачання вул. Берзиня та прилеглих до неї негазифікованих вулиць житлового масиву м. Харкова протягом 30 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
На виконання умов договору позивач 17 березня 2014 року здійснив повну оплату за договором у сумі 15 115 грн 74 коп., що підтверджується квитанцією від 17 березня 2014 року № к27\Н34.
Згідно з п. 4.1 договору термін його виконання - 28 квітня 2014 року.
Здача-приймання виконаних послуг оформляється актом здачі-приймання виконаних послуг, що підписується виконавцем та замовником.
ПАТ «Харківміськгаз» здав виконану роботу 22 жовтня 2014 року, що підтверджується актом здачі-прийому робіт від 22 жовтня 2014 року № 00011980.
Таким чином, прострочення виконання робіт відповідно до умов договору від 14 березня 2014 року № 5/4 становить 177 календарних днів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, керувався нормами ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» тадійшов правильного висновку про доведеність факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, неустойка є видом забезпеченням виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), як зазначено у ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Крім того, за наявності для цього підстав суд згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України повинен роз'яснити боржнику таке право.
Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру пені, апеляційний суд правильно врахував ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та виходив із засад розумності, виваженості та справедливості з врахуванням вимог ст. 551 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Установивши, що оскаржувані рішення відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України, та керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
О.В.Кадєтова
А.В.Маляренко
О.В.Ступак