20 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,
Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаною скаргою, у якій просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Дидич І.П. від 9 лютого 2016 року про відкриття провадження за виконавчим листом № 338/506/15-ц, який 1 лютого 2016 року виданий Богородчанським районним судом.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що державний виконавець Дидич І.П. безпідставно відкрила виконавче провадження, хоча відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» мала підстави відмовити у його відкритті.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про відкриття виконавчого провадження прийняту державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції.
Ухвалою судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2016 року неподаною та повертаючи її, суддя апеляційного суду виходив із того, що заявник у встановлений строк не усунув зазначені в ухвалах суду від 4 березня 2016 року та від 21 березня 2016 року недоліки, а саме, не надав доказів оплати судового збору у розмірі 275 грн 60 коп.
Проте з таким висновком судді апеляційного суду погодитися не можна.
Апеляційна скарга за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.
Відповідно до п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України «Про судовий збір» (ч. 1 ст. 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
В абзаці 2 пункту 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що наведений у п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Наведеного апеляційний суд не врахував та дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність сплати судового збору за оскарження ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця.
У зв'язку з наведеним ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права і в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2016 року, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.Є. Червинська
Судді:І.М. Завгородня
В.М. Коротун
Л.М. Мазур
Т.О. Писана