Ухвала
іменем україни
18 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ЛеванчукаА.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Ріта Юріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Главацький В.А., про визнання кредитних договорів та договору іпотеки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними договори про надання споживчого кредиту від 3 квітня 2008 року № № 11328552000, 11328579000, а також договір іпотеки від 3 квітня 2008 року.
Позивач ОСОБА_4 посилалася на те, що 3 квітня 2008 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» в особі виконуючого обов'язки начальника відділення № 252 Другого Одеського управління Південного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_7 було укладений кредитний договір № 11328552000 про надання кредитних коштів (кредиту) в іноземній валюті у розмірі 65 000 доларів США, що на момент укладання договору за курсом Національного банку України було еквівалентно 328 250 грн, зі сплатою 13,50 % річних протягом перших 30 календарних днів, з наступним переглядом розміру вказаної процентної ставки кожного наступного місяця кредитування, з терміном повернення не пізніше 3 квітня 2018 року.
Крім того, 3 квітня 2008 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» в особі виконуючого обов'язки начальника відділення № 252 Другого Одеського управління Південного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 11328579000 про надання кредиту у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 1 668 грн 86 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних протягом перших 30 календарних днів, з наступним переглядом розміру вказаної процентної ставки кожного наступного місяця кредитування.
Позивач ОСОБА_4 посилалася на те, що відповідач повинен був ознайомити її з наявними у нього на момент підписання договору ліцензіями та дозволами, необхідними для видачі та обслуговування кредитів, виданими Національним банком України, чого ним не було зроблено.
Позивач також зазначала, що АКІБ «УкрСиббанк» не мав індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій щодо видачі кредиту в іноземній валюті, тому не мав права видавати їй кредит.
Крім того, укладення кредитних договорів в іноземній валюті суперечить діючому законодавству, оскільки на сьогоднішній день не врегульовано питання використання іноземної валюти в кредитних зобов'язаннях.
За таких обставин позивач вважала, що кредитний договір від 3 квітня 2008 року №11328552000 має бути в судовому порядку визнаний недійсним, оскільки він суперечить закону та грубо порушує її права як споживача. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення. У зв'язку з цим укладений у забезпечення зобов'язання кредитного договору іпотечний договір, за яким в якості застави передана квартира АДРЕСА_1, також має бути визнаний судом недійсним.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту від 3 квітня 2008 року № № 11328552000, 11328579000, а також договору іпотеки від 3 квітня 2008 року, оскільки судами не встановлено порушень норм діючого законодавства при їх укладенні.
Такий висновок судів ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та вимогах закону.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук
А.В. Маляренко О.В. Ступак
Колегія суддів: