20 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,
Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський хлібокомбінат» про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційними скаргами публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2016 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 29 вересня 2014 року ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» та виконанні трудових обов'язків, керуючи службовим автомобілем марки «ГАЗ 33021» державний номернийзнак НОМЕР_3, порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, спричинивши йому механічні пошкодження. Позивач указував на те, що взяв у борг грошові кошти у ОСОБА_5 в розмірі 2 500 дол. США на ремонт власного автомобіля. Оскільки на день позики курс долара США відносно гривні становив 14,94 грн за 1 дол. США, то просив стягнути курсову різницю, яка на день звернення до суду становила 21 325 грн з розрахунку 23,50 за 1 дол. США.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні матеріальних збитків скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 20 520 грн майнової шкоди. Вирішено питання про судовий збір. У задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» про стягнення майнової шкоди - відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «НАСК «Оранта» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та постановити рішення яким задовольнити його вимоги в повному обсязі
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із безпідставності позовних вимог.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що позивачу у результаті дорожньо-транспортної пригоди заподіяно майнову шкоду, яку повинно відшкодувати ПАТ «НАСК «Оранта»; позивач ушкодження здоров'я не зазнав, а моральна шкода у таких випадках виплачується страховиком тільки у разі ушкодження здоров'я.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Судом установлено, що 29 вересня 2014 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «ГАЗ» 33021 державнийномерний знак НОМЕР_3, порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_2, спричинивши йому механічні пошкодження.
Відповідно до копії довідки ВДАІ м. Івано-Франківськ унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: дві праві двері, праве переднє крило, праве дзеркало, бокова права частина, правий ліхтар (а.с. 13).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 15).
Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» на момент вчинення його працівником - ОСОБА_4, дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» (а.с. 25, 28).
Потерпіла особа із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «НАСК «Оранта» не зверталася, пошкоджений транспортний засіб страховій компанії не представляла.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон у ст. 3 визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування визначені статтею 37 Закону, відповідно до якої, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд стягуючи майнову шкоду з ПАТ «НАСК «Оранта» у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, установивши, що позивач не звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, що сталась 29 вересня 2014 року в передбачений законом річний строк, не надав пошкодженого транспортного засобу для проведення товарознавчого дослідження та встановлення розміру спричинених матеріальних збитків, дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Разом із тим, потерпілий вправі одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 січня 2016 року в справі № 6-2808цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.
Так, у матеріалах справи (а.с. 41) міститься розписка від 28 листопада 2014 року, згідно якої позивач позичив 2 500 дол. США у ОСОБА_5 для ремонту автомобіля марки «Пежо».
ОСОБА_6, указуючи на те, що від дня отримання ним коштів у позику курс цієї валюти зріс, то його право на отримання еквівалентної переданим доларам США суми порушене і для його відновлення він мусить зробити витрати, які є збитками в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України, та просив їх стягнути з ОСОБА_4, ПАТ «НАСК «Оранта», ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат»
Саме цими обставинами обґрунтовувались вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення курсової різниці.
Апеляційний суд, дійшовши висновку, що майнову шкоду повинна відшкодувати потерпілій особі страхова компанія на підставі ч. 1 ст. 1171 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України не звернув уваги на те, що потерпілий не виконав покладені на нього п. п. 35.1., 37.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язки у відповідний до Закону порядок та строк; не з'ясував, чи на час розгляду справи автомобіль позивача був відремонтований; суму фактично сплачених за ремонт автомобіля коштів та фактично не вирішив спір по суті заявлених вимог до винної особи, та не перевірив чи підлягає захисту порушене право позивача у зазначений спосіб та чи передбачена законом можливість відшкодовувати заподіяну шкоду страховою компанією у вигляді різниці курсу валюти за боргом, який отримувався для відновлення автомобіля.
Таким чином, апеляційним судом у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не враховані норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною та залежить від правильності вирішення позову про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди.
З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув; доводів сторін як на підтвердження, так і на заперечення позову належним чином не перевірив, а тому неповнота з'ясування обставин у справі унеможливила встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.Є. Червинська
Судді:І.М. Завгородня
В.М. Коротун
Л.М. Мазур
Т.О. Писана