Справа № 592/6815/16-к
Провадження № 1-кс/592/2817/16
22 липня 2016 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського райсуду м. Суми ОСОБА_1 , за участю слідчого СВ СРВП СВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_2 , прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , без застосування технічних засобів фіксації судового засідання, розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який оголошений у розшук, раніше неодноразово судимого підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого,-
Слідчий своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим СВ СРВП СВП ГУНП у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиної о реєстру досудових розслідувань за № 12012200260000222 від 10.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних діянь, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в заподіянні потерпілим ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, вчиненими в групі з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , пов'язаними з опором ОСОБА_10 , яка припиняла їх хуліганські дії. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, пов'язаного з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.
Зібравши достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення 10.12.2012 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Зібравши достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення 10.12.2012 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 296 ч. КК України.
ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів та перебуває у міжнародному розшуку, з червня 2003 року його місцезнаходження не встановлено.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення можливості виконання процесуальних рішень, і в тому числі вироку суду, а також запобігання спробам будь якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_4 не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор, слідчий вимоги клопотання підтримали у повному обсязі, зазначивши, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, останній перебуває у розшуку, в зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що у СВ СРВП ГУНП у Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12012200260000222 від 10.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, щодо ОСОБА_4 .
Зібрані і надані слідчим матеріали досудового розслідування дають підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
10.12.2012 року було винесено повідомлення про підозру, у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
21.09.2009 року ОСОБА_4 оголошений у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції в Україну.
Згідно ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.
Із змісту ст. 132 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. п. 4 - 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити: посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно абз. 7 п. 6 листа Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України” № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК України) . Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо) . При цьому після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п. п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року використовує поняття “постанова про утримання під вартою” і визначає його як будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі та проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що підписана від імені України у Мінську 22 січня 1993 року, оперує аналогічним поняттям “постанова про взяття під варту” , визначаючи процесуальне рішення, на підставі якого особа може бути взята під варту для екстрадиції.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України “Про міжнародні договори України”, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, при цьому він переховується від органів досудового розслідування та суду, а з 21.09.2009 року він оголошений у міжнародний розшук, що у сукупності свідчить про неможливість запобігання ризикам, зазначеним в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність задоволення клопотання слідчого СВ СРВП СВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 без визначенням розміру застави.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд вважає, що визначати розмір застави у кримінальному провадженні немає необхідності, оскільки ч. 6 ст. 193 КПК України встановлений особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Це питання розглядається після затримання особи, до якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніше як через вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, а тому вирішення питання визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку є передчасним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України; керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194,197, 202, 205, 309, 369 - 372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ СРВП СВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у міжнародному розшуку, не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, доставити його до Ковпаківського районного суду міста Суми для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого СВ СРВП СВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_2 або на іншого слідчого, в провадженні якого буде знаходитися дане кримінальне провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції - апеляційного суду Сумської області.
Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1