№22ц/796/9765/16 Головуючий у 1 інстанції - Яровенко Н.О.
Доповідач - Панченко М.М.
20 липня 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі: головуючого судді - Панченка М.М.,
суддів - Побірченко Т.І., Барановської Л.В.,
при секретарі - Куркіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 липня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 липня 2010 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 2 784 806 грн. 60 коп. та третейський збір в розмірі 25 500 грн.
У листопаді 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа з підстав пропуску ПАТ «Укрсоцбанк» трирічного строку на звернення до суду з такою заявою.
В поданій апеляційній скарзі представник Банку просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити в повному обсязі. При цьому, скаржник наполягає на тому, що Банком пропущено строк на звернення до суду з відповідною заявою з поважних причин.
Учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, а тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 липня 2010 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 2 784 806 грн. 60 коп. та третейський збір в розмірі 25 500 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що ПАТ «Укрсоцбанк» без поважних на те причин пропущено строк на звернення до суду з відповідною заявою.
Так, за змістом ч.ч. 1-2 ст. 389-7 ЦПК України, Питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.
Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 липня 2010 року лише 18 листопада 2015 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом трирічного строку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними.
Доводи скаржника щодо того, що уповноважений представник Банку в даній справі приступив до виконання своїх обов'язків лише в 2014 році, з огляду на що заявник пропустив відповідний процесуальний строк з незалежних від нього причин, не заслуговують на увагу, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» в період з 2010 по 2013 роки свою діяльність не припиняв та, маючи достатній штат працівників, уповноважених на звернення до суду з відповідною заявою, своїм процесуальним правом не скористався.
З матеріалів справи не вбачається будь-яких об'єктивних обставин, які перешкоджали ПАТ «Укрсоцбанк» звернутися з заявою на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 липня 2010 року у встановлений законом трирічний строк.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник заявляв вимоги щодо поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, а не трирічного строку звернення до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, що, тим більше, позбавило суд першої інстанції можливості вирішити питання про поновлення відповідного строку та визнання причин його пропуску поважними.
Враховуючи, що суд не знайшов підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, вирішення питання щодо поновлення строку для пред'явлення такого виконавчого документу до виконання є недоцільним.
Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Відповідно до п.1ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: