04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" липня 2016 р. Справа№ 910/32141/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Зеленіна В.О.
Дідиченко М.А.
при секретарі: Дяченко Р.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - Піліпенко Д.О. ( за довіреністю від 10.05.2016);
від відповідача - Красуцький В.В. (дов. від 20.05.2016 р.); Шлапак С.С. (дов. від 31.05.2016 р.);
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ГРУП"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016р.
у справі № 910/32141/15 (суддя: Чинчин О.В.)
за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ЮК ГРУП"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ГАЗ"
про стягнення заборгованості у розмірі 640 704 грн. 00 коп.
У грудні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 640 704 грн. 00 коп.
14.01.2016 року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 850 894,81 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 р. у справі № 910/32141/15 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ГРУП" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ГАЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 850 894 грн. 81 коп. відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання сторін припинились у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 р. у справі № 910/32141/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи , яка повинна була встановити документально фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Фармкомплект груп» до вчинення постачання нафти та газового конденсату, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, станом на серпень-вересень 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.
16.05.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
14.06.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався.
В судовому засіданні 21.07.2016 року представник позивача, підтримав вимоги апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.11.2015 року між ТОВ "ЮК ГРУП" (постачальник) та ТОВ "ЮК ГАЗ" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 (т.1 а.с.11).
За умовами, вищезазначеного договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплачувати товар в асортименті, ціні у відповідності до заявки покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або в усній формі.(п.1.1 договору). Загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору. (п.2.1 договору). Оплата товару здійснюється не пізніше 5 календарних днів з дати поставки товару покупцеві. Покупець зобов'язується оплатити 100% вартості товару, зазначеного в рахунку - фактурі. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п.2.2 договору). Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними з моменту фактичної передачі товару у розпорядження покупця з підписанням товарно - транспортних накладних уповноваженими представниками сторін. (п.3.4 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
На виконання умов договору купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 від 04.11.2015 року позивач поставив товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №410 від 19.11.2015 року на суму 640 704 грн. 00 коп. та №409 від 19.11.2015 року на суму 210 190 грн. 81 коп., а загалом на суму в розмірі 850 894 грн. 81 коп. (т.1 а.с.80,81).
08.12.2015 року позивачем була надіслана на адресу відповідача вимога про здійснення оплати за договором, що підтверджується фіскальним чеком від 08.12.2015 р., яка залишена без відповіді і виконання.(т.1 а.с.28,29)
Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач всупереч умовам договору не здійснив оплату за отриманий товар в повному обсязі. Тому, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед ТОВ "ЮК ГРУП" в розмірі 850 894 грн. 81 коп. з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2016 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зобов'язання сторін припинились у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Частинами 1 та 7 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що на виконання умов договору купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 від 04.11.2015 року позивач поставив товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №410 від 19.11.2015 року на суму 640 704 грн. 00 коп. та №409 від 19.11.2015 року на суму 210 190 грн. 81 коп., а загалом на суму в розмірі 850 894 грн. 81 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.
Як зазначає позивач у своїх вимогах, заборгованість ТОВ "ЮК ГАЗ" перед ТОВ "ЮК ГРУП" за договором купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 від 04.11.2015 року становить 850 894 грн. 81 коп.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015 року між ТОВ "ЮК ГРУП" (Сторона - 2) та ТОВ "ЮК ГАЗ" (Сторона - 1) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.68)
За умовами вищезазначеної угоди Сторона - 1 і Сторона - 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів, у яких Сторона - 1 і Сторона - 2 є сторонами, за договорами:
а) у Договорі №20/08/15 від 20.08.2015 року Сторона - 1 є кредитором, а Сторона - 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 664 527 грн. 50 коп.;
б) у Договорі №30/09/15 від 30.09.2015 року Сторона - 1 є кредитором, а Сторона - 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 210 190 грн. 81 коп.;
в) у Договорі про надання консалтингових послуг від 01.01.2015 р. Сторона - 1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 20 000 грн. 00 коп.;
г) у Договорі №ПБ - 064 купівлі - продажу скрапленого газу від 01.01.2015 р. Сторона - 1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 850 894 грн. 81 коп.
Пунктами 1.2. та 1.6 Угоди передбачено, що з моменту набрання чинності цієї угоди сторони не є зобов'язаними за договорами, зазначеними у п.1 цієї Угоди. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін.
Як видно зі змісту додатку №1 від 21.11.2015 року до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 р. Сторони дійшли згоди внести виправлення технічних помилок в Угоді, а саме частину Г пп.1 п.1 Угоди викласти в настійній редакції: "у Договорі №ПБ - 064 купівлі - продажу скрапленого газу від 04.11.2015 р. Сторона - 1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 850 894 грн. 81 коп."
Статтею 601 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
При цьому з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності таких умов:
зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні;
однорідність вимог (гроші, однорідні речі);
зрілість вимог - необхідно щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи що б термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Основною умовою припинення зобов'язання є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання, не може бути припиненим.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 від 04.11.2015 року позивач поставив товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №410 від 19.11.2015 року на суму 640 704 грн. 00 коп. та №409 від 19.11.2015 року на суму 210 190 грн. 81 коп., а загалом на суму в розмірі 850 894 грн. 81 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.
За умовами п.2.2 договору оплата товару здійснюється не пізніше 5 календарних днів з дати поставки товару покупцеві. Покупець зобов'язується оплатити 100% вартості товару, зазначеного в рахунку - фактурі. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що на час укладання сторонами Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року зобов'язання ТОВ "ЮК ГАЗ" з оплати прийнятого товару на підставі видаткових накладних №410 від 19.11.2015 року та №409 від 19.11.2015 року перед ТОВ "ЮК ГРУП" вже настало, що є підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України.
Крім того, зобов'язання ТОВ "ЮК ГРУП" з оплати прийнятого товару за договорами купівлі - продажу №2008/15 від 20.08.2015 року (видаткова накладна №6 від 20.08.2015 р. на суму 752 527 грн. 50 коп.), № 30/09/15 від 30.09.2015 року (видаткова накладна №7 від 30.09.2015 р. на суму 210 190 грн. 81 коп.) відповідно до умов пунктів 5.1 договорів також настали, оскільки рахунки на оплату покупцю №6 від 20.08.2015 р., №7 від 30.09.2015 р. були виставлені покупцю для проведення розрахунків. (т.1 а.с.72,75)
Оскільки ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
На підтвердження здійснення господарської операції відповідачем була надана до матеріалів справи копія податкової накладної, що складена ним за договором купівлі - продажу №2008/15 від 20.08.2015 року на суму 752 527 грн. 50 коп. (т.1 а.с.82,83), що підтверджує реальність укладення та виконання вищевказаних договорів.
Окрім того, на підтвердження факту наявності у ТОВ "ЮК ГАЗ" газового конденсату, нафти, переданих за договорами купівлі - продажу позивачу, відповідачем надано суду специфікації від 06.01.2015 р., 13.01.2015 р., 27.01.2015 р., 09.02.2015 р., 19.02.2015 р., 27.02.2015 р. до договору про зберігання сировини від 06.01.2015 року (нафти - сирець, нафти, газовий конденсат) (т.2 а.с.218-223), а також акти приймання - передачі від 06.01.2015 р., 13.01.2015 р., 27.01.2015 р., 09.02.2015 р., 19.02.2015 р., 27.02.2015 р. до договору про зберігання сировини від 06.01.2015 року (т.2 а.с.224-229), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Щодо доводів скаржника про те, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 р. була підписана неуповноваженою особою з боку ТОВ "ЮК ГРУП", оскільки рішенням загальних зборів від 19.11.2015 року ОСОБА_5 усунуто з посади директора позивача, колегія суддів зазначає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з реєстраційної справи ТОВ "ЮК ГРУП" (код ЄДРПОУ 39257503) ТОВ "ЮК ГРУП" повторно (24.11.2015 року відмовлено у проведенні державної реєстрації) звернулось з заявою до державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, додавши рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ЮК ГРУП", оформлене протоколом №19/11/15 від 19.11.2015 року, яким вирішено звільнити з посади директора товариства ОСОБА_5 з 23.11.2015 року, призначити на посаду директора товариства ОСОБА_6 з 24.11.2015 року; уповноважити директора товариства ОСОБА_6 здійснити всі необхідні юридично значимі дії щодо проведення реєстрації змін, затверджених даним протоколом, з правом передоручення наданих директору повноважень третім особам.
Наказом ТОВ "ЮК ГРУП" №15/15 від 24.11.2015 року призначено директором товариства ОСОБА_6 (т.2 а.с.195), в матеріалах справи міститься рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ЮК ГРУП", оформлене протоколом №19/11/15 від 19.11.2015 року (т.2 а.с.194), яким вирішено звільнити ОСОБА_5 з посади директора товариства з 23 листопада 2015 року на підставі п.2 ст. 41 Кодексу законів про працю; призначити ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ "ЮК ГРУП"; доручено проведення державної реєстрації директору товариства з правом надання необхідних для цього повноважень третім особам. Отже, на час укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року (а.с. 68 том 1) та додаткової угоди до нього від 21.11.2015 року (а.с.69 том 1) у директора ТОВ «ЮК Груп» ОСОБА_5 були повноваження на підписання вищевказаних угод.
Окрім того, в матеріалах справи міститься копія оголошення у газеті "Факти" від 03.12.2015 року, ТОВ "ЮК ГРУП" повідомило про недійсність з 24.11.2015 року всіх печаток ТОВ "ЮК ГРУП", що раніше використовувались для здійснення поточної господарської діяльності, крім печатки з літерою "Д". Тобто, на час укладання спірної Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року позивачем не заявлялось про недійсність печаток підприємства позивача. (т.2 а.с.212)
Необґрунтованим посилання позивача на те, що договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року був укладений з перевищенням повноважень, оскільки у провадженні Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за фактом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ "ЮК ГРУП" у період з 01.10.2015 р. до 23.11.2015 р. за ст. 191 ч.2 КК України. Проте, на час розгляду вказаної справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, а тому наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочину не підтверджено належними засобами доказування.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що зобов'язання сторін припинились у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року. На час укладання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року, ОСОБА_5 діяв у межах наданих йому повноважень ТОВ "ЮК ГРУП". У зв'язку з підписанням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.11.2015 року, укладеної між ТОВ "ЮК ГРУП" та ТОВ "ЮК ГАЗ", яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, зобов'язання сторін за договором купівлі - продажу скрапленого газу №ПБ-064 від 04.11.2015 року припинились на підставі ст. 601 ЦК України.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Згідно п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки відсутні підстави для призначення судової експертизи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЮК ГРУП" до ТОВ "ЮК ГАЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 850 894 грн. 81 коп.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі № 910/32141/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ГРУП" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі № 910/32141/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі № 910/32141/15 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/32141/15 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді В.О. Зеленін
М.А. Дідиченко