04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" липня 2016 р. Справа №911/2119/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Шипка В.В.
Доманської М.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2016 року
у справі № 911/2119/16 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Соліситер»
до Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз
ім. С.С. Монятовського»
про порушення справи про банкрутство
У липні 2016 року ТОВ «Соліситер» звернулось до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» на підставі ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 532 660,33 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2016 року прийнято вказану заяву про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання на 12.07.2016 року, викликано для участі у засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Сєдих Н.О., вирішено інші процедурні питання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2016 року та прийняти нове рішення про повернення заяви про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючому кредитору - ТОВ «Соліситер».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 911/2119/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Доманської М.Л., Шипка В.В.
Розглянувши матеріали вказаної вище апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2016 року має бути відмовлено з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України «Про судоустрій України», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону про банкрутство ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
Пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що до числа оскаржуваних належать ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.
Крім того, відповідно до п.2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).
Відповідно до приписів ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні. За наслідками розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, на підставі аналізу норм чинного законодавства можна дійти висновку, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема: ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та про відмову у порушенні провадження у справі у справі, які прийняті за наслідками розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2016 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання на 12.07.2016 року, викликано для участі у засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Сєдих Н.О., вирішено інші процедурні питання.
В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалу про прийняття заяви та призначення судового засідання згідно з ч. 1 ст. 106 ГПК України не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Згідно із ч. 2 ст. 106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
У п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.
Враховуючи вищенаведені норми ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів приходить до висновку, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка спрямована на забезпечення судового процесу, тобто ухвалу про прийняття заяви та призначення судового засідання для її розгляду по суті в підготовчому засіданні, якою не вирішується спір по суті заявлених вимог та яка не визначає майнові права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, а відтак оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, з огляду на що у прийнятті апеляційної скарги ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» на ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2016 року необхідно відмовити.
За таких обставин, керуючись статтями 86, 91, 106 ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2016 року у справі № 911/2119/16.
2. Матеріали справи № 911/2119/16 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді В.В. Шипко
М.Л. Доманська