22.07.2016 р. Справа№ 914/1927/16
Суддя Долінська О.З., розглянувши матеріали
Позовної заяви: Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Львів
третя особа: Львівська міська рада, м. Львів
про: демонтаж самочинно встановлених тимчасових споруд,
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, третя особа Львівська міська рада про демонтаж самочинно встановлених тимчасових споруд.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду зважаючи на наступне.
Відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011р №12-6621/11 документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплена печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви. При сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.
Сплата судового збору за розгляд справи судом є передумовою розгляду справи.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Крім того, платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378,00 грн.
З даної позовної заяви вбачається, що фактично міститься дві позовні вимоги про зобов'язання СПД ОСОБА_1 демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду на АДРЕСА_1, а також сомочинно встановлену тимчасову споруду на АДРЕСА_2.
Виходячи з цього, так як, у даній позовній заяві містяться дві вимоги - немайнового характеру, щодо демонтажу двох самочинно встановлених тимчасових споруд за різними адресами, то такі слід оплачувати судовим збором в сумі по 1378,00 грн. - за за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем долучено до позовної заяви одну квитанцію №115 від 21.04.2016 р. про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн., тобто тільки за одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, має місце несплата судового збору у встановленому порядку і розмірі за заявленим позовом.
Виходячи з того, що позивачем не подано доказів сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у встановлених порядку та розмірі, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Таким чином, дозволяється об'єднувати вимоги, які є однорідними, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (ч.2 п.п.3.6 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із змінами та доповненнями").
Водночас, слід зазначити, що сумісний розгляд об'єднаних позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Системне тлумачення ст.58 ГПК України сукупно із п.5 ч.1 ст.63 ГПК України дає можливість дійти висновку, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чим суттєво утруднить вирішення спору.
Метою об'єднання позовних вимог є забезпечення належної організації розгляду справи, реалізації принципу процесуальної економії, виключення можливості прийняття судових рішень, що суперечать одне одному.
Як зазначалося раніше, правила щодо об'єднання позовних вимог встановлені ст. 58 ГПК України, згідно ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. З аналізу вищенаведеної правової норми випливає, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога.
Отже, для об'єднання позовних вимог необхідна хоча б одна з умов: 1) зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто такі вимоги мають походити від загальної підстави, 2) зв'язаність між собою поданими доказами, тобто у разі використання позивачем тих самих доказів.
Як вбачається із позовних матеріалів, позивач заявляє дві вимоги: про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди на вул. Науковій, 64а у м. Львові та самочинно встановленої тимчасової споруди на вул. Володимира Великого, 111 у м. Львові.
Таким чином, сумісний розгляд позовних вимог, щодо демонтажу самочинно встановлених 2-х тимчасових споруд за різними адресами, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін по кожному з них та утруднить вирішення спору.
У відповідності до п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо..... об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Керуючись вищенаведеними нормами закону, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд вимог позивача перешкоджатиме з?ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, суд зазначає, що у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини відносно демонтажу самочинно встановленої споруди на вул. Науковій, 64а в м. Львові.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Керуючись п.п. 4 та 5 ч.1 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, третя особа Львівська міська рада про демонтаж самочинно встановлених тимчасових споруд і додані до неї документи з додатками позивачу - без розгляду.
Додатки для позивача: позовна заява з додатками на 18 аркушах;
Суддя Долінська О.З.