Справа № 404/4242/16-а
Номер провадження 2-а/404/1069/16
19 липня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.
з секретарем - Клоченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону УПП в м. Кіровограді ДПП Чубенка Дмитра Станіславовича про визнання дій поліцейського роти № 3 батальйону УПП в м. Кіровограді ДПП Чубенка Дмитра Станіславовича неправомірними, скасування постанови ПС 2 № 709875 від 27.06.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та закриття провадження по справі ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії поліцейського роти № 3 батальйону УПП в м. Кіровограді ДПП Чубенка Дмитра Станіславовича неправомірними, скасувати постанову ПС 2 № 709875 від 27.06.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та незаконно.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримав в повному обсязі. Пояснив, що дійсно зупинився для того, щоб зясувати обставини продажу автомобілів на вторинному ринку.
Вважає, що його притягнули до відповідальності безпідставно, оскільки не був складений протокол, а як слідство без наявності доказів, передбачених ст. 251 Кодексу, якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
А крім того, його було позбавлено прав, передбачених ст. 268 Кодексу, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає, свої дії вважає законними, вчиненими в межах наданих йому законом повноважень.
Додавши, що позивач дійсно порушив правила, здійснив зупинку у другому ряді, що підтверджується фото, надами до суду, а після зупинки не надав поліс загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.
З постанови вбачається, що 27.06.2016 року о 11 год. 30 хв. в м. Кіровограді, вул. Академіка Тамма, 5 ОСОБА_1 здійснив зупинку у другому ряді, під час перевірки документів у водія не виявлено полісу обов'язкового страхування цивільно-правових відносин власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1.г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В оскаржуваній постанові наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем. До того ж, як вбачається з наданих відповідачем до суду фото таблиць позивач дійсно зупинився в другому ряду, перегородивши рух не тільки припар кованому транспорту, який не міг виїхати, а крім того, і перешкоджав автомобілям, який рухався в попутному напрямку, тим самим порушивши п. 15.4 ПДР України, що не оспорюється самим правопорушником, оскільки в судовому засіданні під час перегляду фото таблиць, він пояснив, що саме його автомобіль зображений на фото.
Доводи позивача щодо незаконної зупинки його поліцейським з приводу порушення правил зупинки транспортного засобу та вимоги пред'явлення полісу загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу безпідставні, оскільки згідно п.2.1 ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі в тому числі і поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Покарання інспектор виніс по більш тяжкому адміністративному правопорушенню за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення). За таких обставин суд приходить до висновку про те, що дії інспектора в частині винесення відносно позивача постанови від 27.06.2016 року є правомірними, а постанова серії ПС 2 № 709875 є законною та обгрунтованою, в зв'язку з чим вона не підлягає скасуванню.
Статтею 171-2 КАС України передбачено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Проте рішенням Конституційного суду України від 08.04.2015 року положення статті 171-2 КАС України визнано неконституційним. А тому, суд приходить до висновку, що постанова суду має бути оскаржена.
Керуючись ч. 1 ст. 126, п.1 ст. 247, ст. ст. 33, 251, 280, 283, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 10-11, 71, 86, ст. ст. 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні вимог ОСОБА_2 до інспектора роти № 3 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Ботез Сергія Дмитровича про скасування постанови ПС2 № 707066 від 18.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_2 та закриття провадження по справі - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. Л. Павелко