КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
02 липня 2016 року справа № П/811/620/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомКіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доКомунального підприємства "Благоустрій"
простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" (далі - відповідач) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкцій в розмірі 23970,73 грн. та пені - 776,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з п.2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.
Відповідності до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що Комунальним підприємством "Благоустрій" подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік (а.с.24).
Відповідно до змісту вищевказаного звіту середньооблікова кількість працівників облікового складу у 2015 році складала 82 осіб (із них кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2), фонд оплати праці за 2015 рік становив 1965,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2015 році складала 23970,73 грн., а норматив створення робочих місць для інвалідів складає 3 робочих місця (82 х 0,04).
У відповідності до ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з ч.1, 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. №5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Натомість на підставі ч.3 ст.181 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Таким чином, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст.18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило робочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що протягом 2015 року у відповідача працювало три інваліди, що підтверджується копіями наказів, пенсійних посвідчень та трудових книжок (а.с.37-38, 40-42, 45, 47-48).
Відповідно до наказу Директора КП «Благоустрій» Олександрійської міської ради №272 від 08.10.2015 року ОСОБА_1 - інваліда дитинства ІІІ групи звільнено з посади вантажника з 08.10.2015 року (а.с.38-39).
Отже, суд доходить висновку, що протягом основного часу 2015 року у відповідача працювало три інваліди, чим у свою чергу виконувався норматив по працевлаштуванню інваліда.
Судом також встановлено, що відповідачем у період у 2015 році подавалися звіти до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" Форми №3-ПН (а.с.33-35).
Крім того суд зазначає, що відповідно до листа Олександрійського міськрайонного центру зайнятості від 15.06.2016 року №05-19/3135/05 зазначено, що з 2011 року по теперішній час КП "Благоустрій" постійно приймає участь в ярмарках вакансій, які організовує ОМРЦЗ та інших масових заходах, які сприяють якісному підбору кадрів (а.с.36).
Відповідно до частинами 1, 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавством передбачено для роботодавця обов'язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх пошуку для подальшого їх працевлаштування.
Вищевказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
При цьому суд вважає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
Доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів, суду не надано.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для інвалідів. Що означає відсутність складу правопорушення у діях відповідача. А сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності КП "Благоустрій", яка могла настати лише у випадку не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про відсутність у Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів правових підстав для накладення на відповідача штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2015 році в розмірі 23970,73 грн. та пені - 776,52 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Благоустрій" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 23970,73 грн. та пені - 776,52 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Жук