Постанова від 30.06.2016 по справі 805/91/16-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 р. Справа № 805/91/16-а

ухвалено у нарадчій кімнаті

час прийняття 15год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

cуддів Галатіної О.О., Христофорова А.Б.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Концерн Стирол”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015р №0000514700/5605/10/28-03-47, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Концерн Стирол” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015р №0000514700/5605/10/28-03-47/том 1 а.с.4-14/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства “Концерн Стирол” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2014 по 30.06.2015, відповідачем, складено акт від 09.10.2015р № 153/28-03-47/05761614. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015р. №0000514700/5605/10/28-03-47 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 327 866 015 грн., з яких 1 062 292 812 грн. за основним платежем та 265 573 203 грн. штрафні санкції.

Вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС при його винесені було невірно застосовано норми чинного законодавства України, які спираються на нічим необґрунтовані висновки про ніби то скоєні Позивачем порушення, та не відповідають дійсним обставинам справи.

Просить суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2015 року №0000514700/5605/10/28-03-47 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 327 866 015 грн., з яких 1 062 292 812 грн. за основним платежем та 265 573 203 грн. нараховані штрафні санкції/том 1 а.с.4-14/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Концерн Стирол» встановлено порушення п.185.1 ст.185 , п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 062 292 812грн. Крім того, в порушення ст.49 Податкового кодексу України не подавались до контролюючого органу податкові декларації, у зв'язку із чим не визначались податкові зобов'язання, проте господарська діяльність здійснювалась, про що свідчать отриманні та видані податкові накладні, у зв'язку із чим 26 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення№0000514700/5605/10/28-03-47 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 327 866 015 грн., з яких 1 062 292 812 грн. за основним платежем та 265 573 203 грн. штрафні санкції. В судовому засіданні зазначив, що враховуючи той факт, що податкове повідомлення рішення вручено позивачу неналежним чином, воно не є узгодженим, ніяких наслідків для позивача воно не несе, тому і не має предмету спору при розгляді даної справи. Просив суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.219-222/.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол», фактичне місцезнаходження (як виробничих потужностей, так і адміністрації, у тому числі посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства) є адреса: вул. Горлівської дивізії, буд 10, м. Горлівка, обл. Донецька, індекс 84610, країна - Україна, Код ЄДРПОУ: 05761614/ ІПН 057616105724, пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання юридичної особи з 10.10.1995 року № 1 256 120 0000 000114. З 16 жовтня 1995 року Позивач знаходиться на податковому обліку в СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС, що підтверджується довідкою за формою 4-ОПП від 03.02.2011р. № 58/10/29-14-2/том 1 а.с.14-36/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.02.2011р. № 100322308, Позивач є платником податку на додану вартість з 07 липня 1997р. по 06.08.2015 року та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 057616105724. /том 1 а.с.36/.

Свідоцтво платника ПДВ позивачу анульовано за рішенням №2 від 06.08.2015 року контролюючим органом, підстави неподання платником податків протягом 12 календарних місяців контролюючому органу декларацій з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 30.06.2015року /том 1 а.с.105-106/.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

15.04.2014 року за підписом Голови Правління ПАТ «Концерн Стирол» прийнято наказ №1341/1 «Про зупинення виробництва на всіх структурних підрозділах концерну», в зв'язку з нестабільною та небезпечною ситуацією, що склалася у м. Горлівка, пов'язаною з загрозою проведення активних бойових дій на його території,та не можливістю забезпечення в повному обсязі безпечних умов праці на підприємстві, управління та контролю за здійсненням технологічних процесів,а також з метою забезпечення безпеки життя та здоров'я, як працівників підприємства так і мешканців міста. На виконання наказу проведено повну зупинку технологічних процесів у всіх структурних підрозділах концерну, виведено з експлуатації з метою подальшої консервації технологічне обладнання /том 9 а.с.9-10/.

27.08.2015 року за вих.№2241/10/28-03-47 СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС на ім'я керівника ПАТ «Концерн Стирол» направлено запит про надання документів, в зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 р. по 30.06.215 р. та повідомлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1, п. 79.2 ст.72 Податкового кодексу України з метою з'ясування своєчасності, достовірності,повноти нарахування податку на додану вартість буде проводитися документальна позапланова невиїзна перевірка за вказаний період/том 1 а.с.40-41/.

21.09.2015 року за вих.№309, у відповідь на запит відповідача від 27.08.2015 року № 2241/10/28-03-47 «Щодо надання документів», ПАТ «Концерн Стирол» повідомив податковий орган про те, що враховуючи фактичне місцезнаходження ПАТ «Концерн Стирол», небезпечну ситуацію на території м. Горлівка, визнання м. Голівка тимчасово окупованою територією,посилаючись на Указ Президента України № 405/2014 від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи,щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності»,дотримання та захисту прав та інтересів працівників підприємства, призупинення виробництва продукції на підприємстві, неможливістю виконувати працівниками своїх обов'язків у зв'язку з фактичною відсутністю доступу до робочих місць, первинної документації, відсутністю поштового сполучення, проблем з енергопостачанням та зв'язком, підтвердженням всіх обставин відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати та також враховуючи довго тривалість антитерористичної операції документи будуть надані після усунення вищезазначених обставин. Також, в листі позивача зазначено,що ДФС України з 20.05.215 року неправомірно в односторонньому порядку розірвала договір про визнання електронних документів внаслідок чого ПАТ «Концерн Стирол» позбавлений права реєструвати податкові накладні в електронному вигляді, чим створена додаткова перешкода для формування звітності з ПДВ. Крім того, за рішенням податкового органу, неправомірно анульовано свідоцтво платника ПДВ. Враховуючи все зазначене, ПАТ «Концерн Стирол» не мав змоги надати запрошені документи та запропонував відкласти податкову перевірку до моменту закінчення АТО /том 1 а.с. 42-43/.

27.08.2015 року в.о. Начальника СДПІ з ОВП у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято Наказ № 51 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» з 14.09.2015 р. з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» за період з 01.07.2014 по 3.06.2015 р. тривалістю 15 (п'ятнадцять) робочих днів /том 1 а.с. 45/.

Доказів направлення та належного вручення наказу на проведення перевірки суду не надано. Наказ надійшов на адресу ПАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ» експрес-службою «IT Logistic».

Відповідно до направлень на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та наказу про призначення позапланової перевірки відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.п.20.1.6, п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС в період з 14 вересня 2015 року по 02 жовтня 2015 року (дата закінчення перевірки вказана в акті) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства “Концерн Стирол” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2014 по 30.06.2015.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 09.10.2015р № 153/28-03-47/05761614/том 1 а.с.47-57/.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:

- п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст188 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 062 292 812 грн., тому числі: за липень 2014 року на суму 57 615 418 грн.; за жовтень 2014 року на суму 309 919 197 грн.; за листопад 2014 року на суму 245 731 439 грн.; за січень 2015 року на суму 245 696 659 грн.; за лютий 2015 року на суму 51 289 152 грн.; за березень 2015 року на суму 152 040 947 грн./том 1 а.с.56-57/.

Акт перевірки надійшов на адресу ПАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ» 11.11.2015р., згідно квитанції експрес-служби «IT Logistic»№7097920 від 15.10.2015р/том 1 а.с.58/.

Не погоджуючись з висновками Відповідача, вказаними в ОСОБА_3 перевірки, ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» подано заперечення за вих. № 397 від 12.11.2015 р. до даного акту. (квитанція експрес-служби № 59000143195847 від 16.11.2015р.)/том 1 а.с.59-63/.

Листом за вих. № 5430/10/28-03-47 від 23.11.2015 СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС надано відповідь про відмову у задоволенні заперечень до ОСОБА_3 перевірки, а зазначені в ньому висновки відповідно було залишено без змін (квитанції експрес-служби №7103661 від 23.11.2015р.)/том 1 а.с.64-67/.

На підставі результатів вказаної перевірки СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС було 26 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000514700/5605/10/28-03-47 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 327 866 015 грн., з яких 1 062 292 812 грн. за основним платежем та 265 573 203 грн. штрафні санкції. Дане повідомлення-рішення надійшло до ПАТ "Концерн Стирол" 22.12.2015р. згідно квитанції експрес-служби № 7103674 від 26.11.2015р./том 1 а.с.68-70/.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про: порушення платником податків п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 062 292 812 грн., тому числі: за липень 2014 року на суму 57 615 418 грн.; за жовтень 2014 року на суму 309 919 197 грн.; за листопад 2014 року на суму 245 731 439 грн.; за січень 2015 року на суму 245 696 659 грн.; за лютий 2015 року на суму 51 289 152 грн.; за березень 2015 року на суму 152 040 947 грн./том 1 а.с. 56-57/.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Правовідносини, що виникли при розгляді даної справи регулюються Податковим кодексом України

Так, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 20.1.6. запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України: про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Доказів вручення належним чином копії наказу позивачу, податковим органом суду надано не було.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з п.п.78.9 ст.78 Податкового Кодексу України . Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки

Так, згідно з п.79.1. ст. 79 зазначеного Кодексу-документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 79.2. передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 79.3 ст.79 визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок , для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; . інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Щодо надання платниками податків документів, визначено наступне: забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, передбачено,що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 85.4 ст.85 Податкового кодексу України визначено,що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пункт 85.6 зазначеної вище статті, визначає, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом 85.8 визначено,що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Акт,щодо ненадання позивачем документів складено не було,суду не надано.

Суд, важає, за необхідне звернути увагу, що згідно з правовою позицією,визначеною Верховним Судом України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Тобто, відповідно до висновків Верховного Суду України зазначено: аналізованими нормами Податкового кодексу, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відносно посилання відповідача, щодо підтвердження господарської діяльності на підставі отриманих та виданих податкових накладних , суд зазначає наступне.

Пунктом 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.49.4.ст. 49 Податкового кодексу України (що діяла на момент виникнення правовідносин) платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 102.6 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Згідно з п.102.7,зазначено,що дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:. платників податків - фізичних осіб;. посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику( п. 102.8 ст.102 ПК України).

Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 р. за N 84/18822, затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України (надалі Порядок №1044)

Відповідно до Наказу № 1044 обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації, здійснюється якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами (пункт 4 наказу № 1044).

Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально (пункт 5.4 наказу № 1044).

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Поняття обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) наведено у п.2 наведеного Порядку. Так, це - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку, за наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків.

За приписами п.п. 8.1 п. 8 Порядку заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

На виконання наведених вище вимог позивач, починаючи з липня 2014 року, щомісяця, звертався з заявами до Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин для продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість та отримував відповідні сертифікати (Висновок) про настання обставин непереборної сили

Листом позивач повідомив відповідача про те, що планує скористатися правом, визначеним пп.102.6.4 п.102.6 ст. 102 ПК України та звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин не переборної сили протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії цих обставин. Зазначений лист був отриманий відповідачем, що також підтверджено в судовому засіданні

Суд, звертає увагу,що відповідно до вимог чинного законодавства наявність у позивача відповідних Сертифікатів про настання обставин непереборної сили (з урахуванням приписів п.102.6 ст.102 ПК України) надає позивачу право на звернення із відповідним запитом (заявою) до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкових декларацій, яке в свою чергу, кореспондується із обов'язком керівника такого контролюючого органу продовжити ці граничні строки.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

На виконання Закону №1669розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Горлівка.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету міністрів України» м. Горлівка Донецької області, за номером 5, віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Статтею 10 Закону №1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме частину першу статті 14 доповнено абзацом другим такого змісту: "У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності".

Відповідно до Постанови ВР України від 17.03.2015 р. № 252-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», м. Горлівка належить до окремих районів Донецької і Луганської областей, де запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування. Постановою ВР України від 17.03.2015 р. № 254-VII ця територія визнана тимчасово окупованою.

Постановою Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій»,постановлено банкам України призупинити здійснення фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та /або їх учасникам призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

Тобто, місто Горлівка входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, що не ставиться під сумнів сторонами при розгляді даної справи.

Черкаською дирекцією УДППЗ “Укрпошта” листом від 07.09.2015 № 06-20-749 повідомлено, що у в'язку з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров'ю працівників поштового зв'язку, блокуванням шляхів проїзду до м. Донецьк та м. Луганськ незаконними озброєними угрупуваннями, відповідно до листа Генеральної дирекції УДППЗ «Укрпошта» з 22.07.2014, призупинено приймання для пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, які контролюються терористами. Перелік цих населених пунктів розміщений на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта» (ukrposhta.ua)/том 1 а.с.101/.

З пояснень, наданих представником позивача у судовому засіданні з'ясовано, що у зв'язку з небезпечною ситуацією на території м. Горлівка, пов'язаною з неможливістю створення в повному обсязі безпечних умов праці на підприємстві, внаслідок присутності на території заводу воєнізованих формувань та загрози обстрілів, забезпечення безпеки технологічних процесів, а також з метою збереження життя і здоров'я працівників ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ», захисту їхніх законних прав та інтересів керівництвом підприємства було прийняте рішення про часткове призупинення діяльності, у тому числі виробництва готової продукції на підприємстві, наказом №3141/1 з 15.04.2014р. робота підприємства була призупинена, а з 21 липня 2014 року допуск працівників на свої робочі місця було обмежено до повного закінчення антитерористичної операції. Працівники ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» не можуть належним чином виконувати свої посадові обов'язки через повну або часткову відсутність доступу до своїх робочих місць на території виробничих ділянок та офісних приміщень де зберігаються первинні та архівні документи, комп'ютерна техніка та бази даних, за допомогою яких формуються бухгалтерські відомості.

Враховуючи наведене ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» звернулося до Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) з заявами про встановлення та підтвердження дії форс-мажорних обставин, з метою отримання висновку (сертифікату) про підтвердження існування на території м. Горлівка Донецької області обставин непереборної сили (форс-мажору), які унеможливлюють виконання податкових обов'язків/податкових зобов'язань Позивача.

Відповідно до п.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Згідно ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові плати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та відають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Торгово-промисловою палатою України було розглянуто заяви ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» та видано наступні Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили):

Сертифікат (висновок) (вих.2155/05-4 від 04.08.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили з 21 липня 2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, обставини не переборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо / том 9а.с.6-7/.

Сертифікат (висновок) № 2004 про форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили) (вих.5838/05-4 від 09.12.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили з 21 липня 2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які регламентують порядок звернень і подання декларацій, що є підставою для продовження граничних строків для подання податкової звітності та заяв, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Торгово-промислова палата засвідчує, що зазначені податкові обов'язки /податкові зобов'язання за 3 квартал 2014 року, граничний термін по яких настає (спливає) 10 листопада 2014 року, входять до складу періоду, на який розповсюджується дія форс-мажорних обставин (обставини не переборної сили)/ том 9 а.с.4-5/.

Сертифікат №б/н (вих.2927/05-4 від 08.09.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили з 01 серпня 2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, відповідно до пунктів 102.6-102.7 ст.102 Податкового кодексу України, період підтвердження форсу-мажору 01.09.2014р. - строк закінчення встановити неможливо у зв'язку із продовженням дії обставин/ том 1а.с.71-72/.

Сертифікат №799 (вих.3626/05-4 від 07.10.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили з 01 вересня 2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, відповідно до пунктів 102.6-102.7 ст.102 Податкового кодексу України, період підтвердження форсу-мажору 01.09.2014р. - строк закінчення встановити неможливо у зв'язку із продовженням дії обставин/том1 а.с.73-74/.

Сертифікат №1336 (вих.4501/05-4 від 05.11.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили з 01 жовтня 2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, відповідно до пунктів 102.6-102.7 ст.102 Податкового кодексу України, період підтвердження форсу-мажору 01.10.2014р. - строк закінчення встановити неможливо у зв'язку із продовженням дії обставин /том.1 а.с.75-76/.

Сертифікат №2008 (вих.5873/05-4 від 10.12.14р.) засвідчує настання обставин не переборної сили щодо відстрочення грошових зобов'язань згідно з приписами пункту 100.5 статті 100 Податкового кодексу України та продовження граничних строків для подання податкової звітності та заяв згідно з приписами пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України Сертифікат (висновок) № 2004 від 09.12.2014 року та засвідчено наявність дії форс-мажорних обставин у зв'язку з правопорушеннями,які вчиняються під час проведення АТО, починаючи з 21 липня 2014 року, тобто ТПП України засвідчує, що зазначені податкові обов'язки /зобов'язання за жовтень 2014 р., граничний термін по яких настає (спливає) 20.11.2014 р., входять до складу періоду, на який розповсюджується дія форс-мажорних обставин, строк закінчення встановити неможливо у зв'язку із продовженням дії обставин/ том 1 а.с.77-78/.

Сертифікат №2346 (вих.6512/05-4 від 26.12.14р.), засвідчує настання обставин не переборної сили щодо відстрочення грошових зобов'язань згідно з приписами пункту 100.5 статті 100 Податкового кодексу України та продовження граничних строків для подання податкової звітності та заяв згідно з приписами пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України Сертифікат (висновок) № 2004 від 09.12.2014 року та засвідчено наявність дії форс-мажорних обставин у зв'язку з правопорушеннями,які вчиняються під час проведення АТО, починаючи з 21 липня 2014 року, тобто ТПП України засвідчує, що зазначені податкові обов'язки /зобов'язання за листопад 2014 р., граничний термін по яких настає (спливає) 22.12.2014 р., входять до складу періоду, на який розповсюджується дія форс-мажорних обставин, строк закінчення встановити неможливо у зв'язку із продовженням дії обставин /том 1 а.с.79-80/.

Сертифікат №2900 (вих.532/05-4 від 05.02.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року , термін настання якого 20.01.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 січня 2015 року, дата закінчення - тривають, дату встановити неможливо/том 1 а.с.81/.

Сертифікат №3431 (вих.937/05-4 від 03.03.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року , термін настання якого 20.02.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 лютого 2015 року, дата закінчення - тривають, дату встановити неможливо/том 1 а.с.82/.

Сертифікат №3778 (вих.1353/05.0-4 від 25.03.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року , термін настання якого 20.03.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 січня 2015 року, дата закінчення - тривають, дату встановити неможливо/ том 1 а.с.83/.

Сертифікат №4378 (вих.2192/05.0-4 від 03.06.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року , термін настання якого 20.04.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 січня 2015 року, дата закінчення - тривають, а 03.06.2015р./ том 1 а.с.84/.

Сертифікат №4323 (вих.2117/05.0-4 від 25.05.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року , термін настання якого 20.05.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 січня 2015 року, дата закінчення - тривають на 25 травня 2015 року /том 1 а.с.85/.

Сертифікат №4614(вих.2362/05.0-4 від 01.07.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року , термін настання якого 22.06.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 травня 2015 року, дата закінчення - тривають на 01 липня 2015 року/том 1 а.с.86/.

Сертифікат №4814 (вих.2606/05.0-4 від 27.07.15р.), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року , термін настання якого 20.07.2015 р. відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1044 «Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014, Інформації Антитерористичного центру при СБУ. Період дії: дата настання з 01 січня 2015 року, дата закінчення - тривають на 27 липня 2015 року /том 1 ар.с.82/.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку, що відсутність у позивача можливостей подати у граничні строки податкові декларації внаслідок обставин непереборної сили, які підтверджена відповідними сертифікатами Торгово-промислової плати України, звільняє позивача від відповідальності за недотримання строків.

Наявність у ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» відповідних Сертифікатів про настання обставин непереборної сили надає безумовне право на звернення із відповідним запитом (заявою) до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкових декларацій, яке в свою чергу покладає на керівника такого контролюючого органу безумовний обов'язок продовжити ці граничні строки.

Даний порядок дій платника податків зазначений в ОСОБА_4 від 07.07.2014р. №16042/7/99-99-19-03-02-17 "Про продовження термінів подання податкових декларацій".

Позивач належним чином виконав вказані вимоги діючого законодавства та надіслав до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС листа № 306 від 14.07.2015 р., в якому, у відповідь на запит відповідача від 09.07.2015 року № 354/10/28-03-47 «Про надання інформації» повідомив про те, що враховуючи фактичне місцезнаходження ПАТ «Концерн Стирол», небезпечну ситуацію на території м. Горлівка, призупинення виробництва продукції на підприємстві з 21.07.2014 р. в зв'язку з неможливістю виконувати працівниками своїх обов'язків у зв'язку з фактичною відсутністю доступу до робочих місць, документації, та неможливістю достовірно розрахувати суми податків і зборів , та подати належним чином заповнені податкові декларації, позивач планує скористатися правом, визначеним пп. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України та звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок триваючою дії обставин непереборної сили, протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії цих обставин.

Вказаний лист був отриманий СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС 21 липня 2015р /том 1 а.с.104/, тобто до прийняття Відповідачем рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, проте не був взятий контролюючим органом до уваги.

Під час проведення перевірок законодавець визначив підстави визначення зобов'язань для платника податків, тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що підставами визначення зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року на підставі податкових накладних, виписаних ПАТ «Концерн Стирол» на суму ПДВ 1 255 126 556 грн. та за результатами аналізу податкової звітності , а саме декларацій з податку на додану вартість з додатками контрагентів підприємства , також встановлено,що підприємства-покупці формували податковий кредит за рахунок податкових накладних , виписаних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідних періодах; та отриманих податкових накладних від постачальників на суму ПДВ 213140231 грн. /том 3-8/.

Так, статтею 185 Податкового кодексу України визначено:. об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Стаття 188 Податкового кодексу України визначає,що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

Відповідно до п .201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.4. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.1 ст.9 закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.

Крім того, в статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено,що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України,а для банків - Національним банком України.

У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Тобто, аналізуючи зазначене вище, суд дійшов висновку,що платник податків виконав всі вимоги, передбачені податковим законодавством, щодо складання податкових накладних.

Щодо зауваження представника відповідача, стосовно надання позивачем звітності з єдиного внеску суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Посилання відповідача на той факт, що у період неможливості надавати податкову звітність з ПДВ, позивачем щомісяця подавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати засобами електронного зв'язку є безпідставними, оскільки у період проведення антитерористичної операції з урахуванням дії Закону №1669-VII та внесеними змінами до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 року, платники єдиного внеску, які знаходять в населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Тобто у період проведення антитерористичної операції надання звітності по сплаті єдиного внеску є правом позивача, якого звільнено від виконання цього обов'язку та жодним чином не стосується даних спірних правовідносин.

Щодо ненадання позивачем до податкового органу заяви про продовження граничних строків подання податкової звітності, суд зазначає, що оскільки звернення з заявою відбувається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, затверджених Сертифікатом ТПП та є правом позивача, обставини непереборної сили на сьогоднішній час тривають, у відповідності до чого позивач має право звернутися з відповідною заявою у будь-який час, але не пізніше тридцяти календарних днів наступних після їх закінчення.

Суд зауважує, що єдиним застереженням в даному випадку є обов'язкова наявність у позивача обставин, передбачених ст.102 ПК України, підтверджена документально, що було встановлено судом під час розгляду справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на офіційному сайті Державної фіскальної служби в розділі «анулювання реєстрації платника ПДВ» була оприлюднена інформація про анулювання платника ПДВ - ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» від 06.08.2015р., причина анулювання «ненадання декларації протягом року», підстава анулювання «анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу» (Рішення №2 від 06.08.2015р. (форма №6-РПДВ) СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС)/том 1 а.с.105-106/.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 року по справі №805/3456/15а задоволено позовні вимоги позивача, в частині визнання протиправним рішення №2 по анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол», прийняте ДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС від 06.08.2015 року з моменту його прийняття /том 1 а.с.94-100/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. у справі № 805/3456/15-а залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. у справі №805/3456/15-а залишено без змін /том 2 а.с.73-78/.

Прийнята судом постанова повністю підтверджує обґрунтованість доводів Позивача що до відсутності з його боку порушень вимог чинного законодавства у зв'язку з неможливістю надання ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» податкових декларацій в умовах впливу виняткових обставин неперевершеної сили (форс-мажору), дія яких засвідчена відповідними сертифікатами ТПП України.

На час розгляду справи рішення суду відповідачем залишається невиконаним тривалий час, що порушує права, приватні та публічні інтереси суб'єкта господарювання.

Щодо відсутності предмету спору, в зв'язку з не направленням належним чином податкового повідомлення - рішення та стосовно заявленої в судовому засіданні позиції представника відповідача,щодо неузгодження податкового повідомлення-рішення в зв'язку з вручення неналежним чином останнього, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 04.10.2001 № 2759-III визначено, що національний оператор поштового зв'язку (національний оператор) - оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв'язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку;

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 10р. від 10.01.2002 р. «Про національного оператора поштового зв'язку» ,функції національного оператора поштового зв'язку виконує Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»

Відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 року №875/2014, Наказу Донецької дирекції УДПЗ «Укрпошта» від 26.11.2014 р. № 7/1-2300, розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких здійснювалася антитерористична операція», УДПЗ «Укрпошта не здійснює пересилання пошти до міста Горлівка.

Відповідно до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу позивача та вручене за допомогою експрес-служби «IT LOGISTIK» 22.12.2015 року.

Відповідно до вимог п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове-повідомлення рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу

Податковим органом не надано як рішення про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і відомостей про відкликання.

Як з'ясовано в судовому засіданні таких рішень податковим органом не приймалось.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України . Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 19 лютого 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору у сумі 19 916 772,22грн. до ухвалення рішення по суті.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Концерн Стирол”, суд стягує з відповідача судові витрати у сумі 19 916 772,22грн., який повинен був сплачений позивачем при поданні позову, на користь державного бюджету.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Концерн Стирол” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015р №0000514700/5605/10/28-03-47 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 26.11.2015р №0000514700/5605/10/28-03-47 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 1 327 866 015 грн., з яких 1 062 292 812 грн. за основним платежем та 265 573 203 грн. штрафні санкції.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС судовий збір у розмірі 19 916 772,22грн. (дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні двадцять дві копійки)грн. на користь Державного бюджету (Слов'янське УК/м. Слов'янськ/22030001, р/р 31214206784075,Банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області,МФО банку: 834016, ЄДРПОУ отримувача : 37803368).

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті у порядку письмового провадження 30 червня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 липня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Троянова О.В.

Судді Галатіна О.О.

ОСОБА_3