21 липня 2016 року м. Луцьк
Справа № 803/995/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Ковельське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Ковельське ОУПФ, управління, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» (далі - СТзОВ «Сагайдачного», товариство, відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2016 року в розмірі 45 114, 52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з січня по червень 2016 року в розмірі 45 114, 52 грн.
На підставі вищевикладеного, Ковельське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Волинської області просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» вказану заборгованість.
Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у позовній заяві просить суд розгляд справи провести за відсутності представника управління (а. с. 3, зворот).
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, яка вручена поштою 07 липня 2016 року (а. с. 32).
Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із частиною першою статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
За правилами пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та форми господарювання та інші.
Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті «б» - «з» цієї статті.
Пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» 18 листопада 1992 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 33-34).
Ковельським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Волинської області проведено та направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по пенсіонерах, які перебували в трудових відносинах з відповідачем (а. с. 7-11).
Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 05 червня 2012 року № 21-167а12 та 25 вересня 2012 року № № 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12, 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року № № 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно, 11 лютого 2014 року № 21-471а13.
Як слідує з розрахунку суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по червень 2016 року СТзОВ «Сагайдачного» повинен був відшкодувати Пенсійному фонду заборгованість в розмірі 45 114, 52 грн. (а. с. 4).
Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки, у СТзОВ «Сагайдачного» перед Ковельським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з січня по червень 2016 року в розмірі 45 114, 52 грн., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно відповідачем не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058- IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 21-3122а15.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» (45033, Волинська область, Ковельський район, село Старі Кошари, вулиця Молодіжна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03736888) на користь Ковельського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код юридичної особи 37788984) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2016 року в розмірі 45 114, 52 грн. (сорок п'ять тисяч сто чотирнадцять гривень п'ятдесят дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович