Провадження № 22-ц/774/4242/16 Справа № 175/5136/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А. Доповідач - Варенко О.П.
Категорія 47
18 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи: Підгородненська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод в приватизації земельної ділянки,
У грудні 2015 року позивач звернулась з вищезазначеним позовом до відповідачів,
посилаючись на те, що їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2013 року належить домоволодіння АДРЕСА_2.
Рішенням Підгородненської міської ради за № 2542-ХХХІV/VІ від 02.09.2013 року їй наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки у власність площею 0,1143 га за адресою: АДРЕСА_1.
При підготовці проекту землеустрою, визначенні розмірів та встановлення меж водоохоронної зони та прибережної зони р. Кільчень по АДРЕСА_2 площа земельної ділянки, на яку вона виготовляє технічну документацію для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд зменшилася на 0,0349 га.
Рішенням Підгородненської міської ради за № 3709-LІІ/VІ від 29.01.2015 року були внесені зміни в п.1 рішення сесії за № 2542-ХХХІV/VІ, а саме була змінена площа земельної ділянки шляхом зменшення її до 0,0924 га.
22.02.2015 року виготовлений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 0,0924 га на її ім'я за адресою: АДРЕСА_2.
23.02.2015 року вона звернулася в Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області з заявою про погодження меж земельної ділянки, на яку їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації, з межами Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області згідно кадастрового плану Дніпропетровської області.
27.02.2015 року вона отримала листа за № 1-9/341, яким відмовлено узгодити межу земельної ділянки. В листі було зазначено, що відповідно технічній документації ширина полоси відводу автомобільної дороги Т-04-10 Дншропетровськ-Магдалинівка-Котівка на ділянці км 0+880 - км 0+894 складає 45,0 м (по 22,5 м від осі дороги в обидві сторони).
Представник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області після повторного звернення виїхав на місце, перевірив ширину дороги та при проведенні вимірів було встановлено, що фактично земельна ділянка, на яку їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації, розташована на відстані від осі дороги 19,00 м: 19, 10 м відповідно. Таким чином, відомості, які зазначені в технічній документації по інвентаризації земель, зайнятих дорогами місцевого значення загального користування на території Дніпропетровського району (лінійні графіки смуг відведення доріг), не відповідають фактичним обставинам. Автомобільна дорога згідно технічної документації накладається на земельну ділянку, яка знаходиться в її фактичному користуванні та яку вона має намір приватизувати. Ця земельна ділянка повністю забудована ще її батьками з 1974 року і будівлі від автомобільної дороги фактично знаходяться на значній відстані. При виготовленні технічної документації по інвентаризації земель, зайнятих дорогами місцевого значення загального користування на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний центр Державного земельного кадастру" були допущені помилки при визначенні координат характерних точок меж автомобільних доріг, що призвело до невідповідності фактичної межі тим межам, які були зазначені в технічній документації. Уточнення просторових характеристик земельної ділянки, зайнятої автомобільними дорогами, тягне за собою коригування реєстраційних відомостей про земельну ділянку, а також переоформлення неправильних правовстановлюючих документів, уточнення оціночних показників земельної ділянки під автомобільною дорогою. Служба автомобільних доріг України в Дніпропетровській області не бажає вносити зміни до технічної документації земельної ділянки під автомобільною дорогою. На підставі викладеного просила визнати незаконним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 21 лютого 2002 року № 97-Р в частині надання в постійне користування Службі автомобільних доріг України у Дніпропетровській області 43,8759 га землі; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серія І-ДП № 007785 на ім'я Адміністрації автомобільних доріг України у Дніпропетровській області (правонаступник Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області) виданий 25 березня 2002 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровського району Дніпропетровської області на право постійного користування 43,8759 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для дорожнього господарства (дороги місцевого значення на території Підгородненської міської ради) на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 21 лютого 2002 року за № 97-Р та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 1451; судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, позивач просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2013 року належить домоволодіння АДРЕСА_2.
Рішенням Підгородненської міської ради за № 2542-ХХХІV/VІ від 02.09.2013 року позивачу наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки у власність площею 0,1143 га за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Підгородненської міської ради за № 3709-LІІ/УІ від 29.01.2015 року були внесені зміни в п. 1 рішення сесії за № 2542-ХХХІV/VІ, а саме була змінена площа земельної ділянки шляхом зменшення її до 0,0924 га.
22.02.2015 року виготовлений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 0,0924 га ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1, Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області надано у постійне користування для дорожнього господарства (дороги місцевого значення на території Підгородненської міської ради) 43,8759 гектарів землі.
23.02.2015 року позивач звернулася до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області з заявою про погодження меж земельної ділянки, на яку їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації, з межами Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області згідно кадастрового плану Дніпропетровської області.
27.02.2015 року позивач отримала листа за № 1-9/341, яким відмовлено узгодити межу земельної ділянки. В листі було зазначено, що відповідно технічної документації ширина полоси відводу автомобільної дороги Т-04-10 Дніропетровськ-Магдалинівка-Котівка на ділянці км 0+880 - км 0+894 складає 45,0 м (по 22,5 м від осі дороги в обидві сторони).
Згідно листу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області від 16.03.15 № 1-9/417 представник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області після повторного звернення позивача виїхав на місце, перевірив ширину дороги та при проведенні вимірів було встановлено, що фактично земельна ділянка, на яку їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації, розташована на відстані від осі дороги 19,00 м: 19, 10 м відповідно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.71, 116, 118, 198, 103 Земельного кодексу України, ст.21 Цивільного кодексу України, обґрунтовано виходив із того, що державний акт І-ДП № 007783 від 25.03.2002 року виданий у порядку встановленому законодавством в межах повноважень Дніпропетровської райдержадміністрації, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, що підтверджується матеріалами справи, а позивачем не наведено жодного доказу на підтвердження факту порушення її прав чи законних інтересів.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності фактичних меж земельної ділянки, зайнятої автомобільною дорогою місцевого значення, тим межам, які зазначені в технічній документації не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не враховано, що за змістом ст. 71 ЗК України до земель дорожнього господарства відносять не тільки проїзну частину, а й узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви. Технічна документація, де вказана ширина смуги відведення 22,5м від осі дороги включає ці елементи, а отже відповідає вказаній нормі закону.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що Служба автомобільних доріг мала б погодити межі з батьком позивача ОСОБА_3, який був попереднім власником домоволодіння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про невідповідність оскаржуваних розпорядження та державного акту вимогам законодавства та які б свідчили про порушення саме її прав власника житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 розташованого (згідно свідоцтву про право на спадщину за законом від 20 червня 2013 року) на земельній ділянці держфонду (а.с.11).
Відповідно до ч.1,2 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З наданого позивачем архівного витягу з рішення Виконавчого комітету Підгородненської міської Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 21 січня 1987 р. № 17 Про затвердження земельних ділянок до жилих будинків по фактичним обмірам та зміну конфігурації земельних ділянок не вбачається передачі в користування батькові позивача земельної ділянки по АДРЕСА_2
Згідно висновку Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніперопетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.11.2015 року № ДН/0166, вищезазначене управління не погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, і з підстав відсутності довідки із статистичної звітності за формою 6-зем про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (а.с.6).
Відповідно до ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Обгрунтована відмова від погодження проекту землеустрою є підставою виготовлення нового проекту землеустрою або внесення змін до існуючого проекту.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо надання земельної ділянки у розмірі 43.8759 гектарів для дорожнього господарства (дороги місцевого значення на території Підгородненської міської ради) Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області Дніпропетровською райдержадміністрацією у порядку встановленому законом у межах її повноважень не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів, які знаходяться в матеріалах справи, особистого тлумачення заявником норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до норм діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова