Справа № 285/1192/16-ц
провадження № 2/0285/858/16
Іменем України
19.07.2016 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Помогаєва А.В., за участі секретаря судового засідання Музика Н.Ю., та осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
21.04.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем, який був зареєстрований 13.10.2007 року відділом РАЦС Новоград-Волинського МУЮ, актовий запис № 459.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Однак, спільне життя не склалось, мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Перебування в шлюбі та примирення є неможливим і суперечить їх інтересам, оскільки давно втратили один до одного почуття любові та поваги, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Позивач в судове засідання з'явилась, дала суду пояснення по суті позову, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.10.2007 року відділом РАЦС Новоград-Волинського МУЮ, актовий запис № 459, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ТП № 046665 від 10.09.2008 р.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
При розгляді справи суд виходив з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. А тому, враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що сім'я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін, а тому, наявні підстави для розірвання шлюбу.
Оскільки відсутній спір про місце проживання неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачем, суд вважає можливим при розгляді справи вирішити питання про залишення дитини на виховання матері.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 13.10.2007 року відділом РАЦС Новоград-Волинського МУЮ, актовий запис № 459.
Неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити на вихованні матері.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Помогаєв