АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
14 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 р. у кримінальному провадженні під №12016100100007761, внесеному 21.06.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Києві, українець, з середньою освітою, вдівець, працює у ТОВ “НПФ Далар”, зареєстрований: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; даних про наявність чи відсутність судимостей немає, -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
До підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, строк якого обчислюється з моменту затримання, тобто з 21.06.2016 року.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з із населеного пункту за місцем реєстрації, проживання чи перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або роботи.
Строк дії покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків визначений слідчим суддею терміном шістдесят днів з моменту внесення застави.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкості покарання, що може загрожувати ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яким йому оголошено підозру, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що жодних підстав у органу досудового розслідування та слідчого судді вважати про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 щодо вчинення ним інкримінованого йому злочину та сумніватися у належному виконанні підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків не існує.
Зазначає також, що органом досудового розслідування належним чином не доведено, а судом не вмотивовано, наявність в даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, крім того підозрюваний не має намірів ухилятись від органів досудового розслідування чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні.
Також звертає увагу на те, що слідчим суддею не взято до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності та визначено розмір застави, який є завідомо непомірним для останнього.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №12016100100007761 від 21.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
21.06.2016 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.06.2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
23.06.2016 року слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та існують обгрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
23.06.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, строк якого обчислюється з моменту затримання, тобто з 21.06.2016 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про його особу.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що слідчим і прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки йому оголошено підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, що не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив підозрюваному ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи захисника за змістом апеляційної скарги про недоведеність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 щодо вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, відсутність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також не врахування даних про особу підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні під №12016100100007761, внесеному 21.06.2016 року до ЄРДР, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шістдесят днів, який обчислюється з моменту затримання, тобто з 21 червня 2016 року з одночасним визначенням йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України, а такожпокладено виконання зазначених процесуальних обов'язків, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє на захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ф і м о в а