1[1]
30 червня 2016 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 3 червня 2016 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один ) рік.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 4 травня 2016 року о 4 годині 45 хвилин, керував автомобілем марки «ЗАЗ Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Маршала Тимошенка в місті Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння. В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову відносно нього в частині накладеного адміністративного стягнення змінити та обрати його у виді штрафу. Вважає, що судом не в повній мірі враховані пом'якшуючі відповідальність обставини, а саме визнання ним вини, його майновий стан, а також те, що право на керування транспортними засобами є однією із ключових вимог для працевлаштування, що суттєво впливає на його подальше життя.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги щодо зміни постанови в частині накладеного адміністративного стягнення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду, є обґрунтованим, підтверджується доказами, зібраними у справі, та ніким не оспорюється.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався загальних засад накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, про що зазначено у постанові суду, в тому числі з врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а також його відношення до вчинено, який в суді вини не визнав.
Посилання ж апелянта на не врахування судом його майнового стану, фактичних даних за його особу, та неможливість працевлаштування за наявного стягнення, не заслуговують на увагу, оскільки є голослівними та нічим не підтвердженні, як і не підтверджена наявність на його утриманні бабусі похилого віку.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про щире розкаяння у вчиненому, то, з огляду на його позицію в суді першої інстанції, відсутності інших обставин, які б ставили під сумнів обґрунтованість накладеного стягнення, вона судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.
Тому, підстав для скасування постанови районного суду та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 3 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В.
Справа: № 33/796/925/2016 Суддя суду першої інстанції: Короткова О.С.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя апеляційного суду: Гладій С.В.