13 липня 2016 року м. Київ К/800/15104/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року
у справі № 2а-6103/12/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби
до Міністерства оборони України
про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 135872,60 грн.
Постановою Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року у задоволені позову було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
28 квітня 2006 року Південне УКБ Міністерства оборони України було зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, як платник податків та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою про взяття на облік платника податків від 05 травня 2009 року № 667 (арк. справи 24, 28-29).
Відповідно до Положення про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, затвердженого Державним секретарем Міністерства оборони України (додаток до наказу Міністерства оборони України від 16 червня 2003 року №21), Південне УКБ Міністерства оборони України є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності (абзац перший пункту 1); є самостійним господарюючим суб'єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції України, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством (пункт 5); веде бухгалтерський і статистичний обліки, складає і у визначені терміни подає в установленому порядку відповідним органам звітність з усіх видів діяльності, несе відповідальність за їх достовірність (пункт 6); є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного Казначейства, розрахунки в банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (пункт 16) (арк. справи 25-26).
Південним УКБ до податкового органу було подано податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік на суму 48652,90 грн., за 2010 рік на суму 51523,43 грн.; податкові розрахунки земельного податку за 2009 рік на суму 17442,76 грн., за 2010 рік на суму 23532,68 грн.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела: камеральну перевірку Південного УКБ податкової декларації з плати за землю код бюджетної класифікації 13050100 за 2011 рік, про що складено акт від 15 серпня 2011 року №2635/153-24980210 (арк. справи 18-19); невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), про складено акт від 07 вересня 2009 року №3369/15-330-24980210 (арк. справи 21); камеральну перевірку Південного УКБ податкової декларації з плати за землю код бюджетної класифікації 13050100 за 2011 рік, про що складено акт від 15 серпня 2011 року № 2634/153-24980210 (арк. справи 12 (зворотна сторона), 13).
На підставі вказаних актів перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23 вересня 2009 року № 0002461503/0 на суму 155,31 грн. та № 0002471503/0 на суму 185,18 грн.; від 10 лютого 2012 року №0000461503 на суму 1,00 грн. та № 0000471503 на суму 1,00 грн. (арк. справи 12, 17, 20), які були отримані Південним УКБ Міністерства оборони України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками про отримання.
У зв'язку з несплатою сказаним підприємством узгодженого податкового зобов'язання, позивачем прийнято першу податкову вимогу від 10 березня 2009 року №1/108 у розмірі 3326,60 грн. та другу податкову вимогу від 30 квітня 2009 року №2/218 у розмірі 7381,01 грн., які були отримані управлінням, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками про вручення (арк. справи 27).
Таким чином, податковий борг Південного УКБ становить 135872,60 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість та даними зворотного боку облікових карток платника податків (арк. справи 42-49).
03 березня 2012 року ДПС у Миколаївській області до Міністерства оборони України було надіслано подання №423/9/24-131 з пропозицією вжити дії, встановлені пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, для погашення боргу Південного УКБ (арк. справи 5).
Листом від 02 квітня 2012 року Південним УКБ за дорученням Міністра оборони України повідомлено, що в зв'язку з виникненням у Державної казначейської служби України кредиторської заборгованості перед Південним УКБ підприємство не має фінансової змоги погасити податковий борг з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб. Після погашення кредиторської заборгованості підприємством буде здійснено оплату податкового боргу в повному обсязі (арк. справи 6).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази сплати Південним УКБ Міністерства оборони України податкового боргу, оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, а тому колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про обґрунтованість доводів податкового органу щодо наявності у вказано підприємства податкового боргу в розмірі 135872,60 грн.
Проте, позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України у нього виник обов'язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство або його майно після отримання від Міністерства оборони України відповіді про відмову у задоволенні його вимог щодо погашення податкового боргу Південного УКБ.
Статтею 96 Податкового кодексу України встановлено порядок погашення податкового боргу лише щодо державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Південне УКБ Міністерства оборони України не включено до переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Також зазначене підприємство не є комунальним, що підтверджується відповідним Положенням (арк. справи 25-26).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС відсутні правові підстави для звернення з поданням до Міністерства оборони України про вжиття встановлених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України заходів щодо погашення податкового боргу Південного УКБ, у свою чергу Міністерство оборони України не має обов'язку зі сплати податкового боргу зазначеного підприємства, а податковий орган не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України податкового боргу Південного УКБ Міністерства оборони України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 15 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна