14 липня 2016 р.Справа № 816/614/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2016р. по справі № 816/614/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), 27.04.2016 року (відповідно до штемпеля на конверті) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив суд зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 , яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
19.05.2016 р. представником відповідача подано до суду заперечення на позов, в яких він просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 19.05.2016 р., а справу направити до суду першої інстанції для її розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Інші учасники адміністративного процесу в судове засідання не з'явились, повідомлялися про дату, час та місце розгляду зазначеної справи.
Від представника відповідача на адресу суду апеляційної інстанції надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її законною та обґрунтованою, а скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), при цьому судом не встановлено обставин для поновлення пропущеного строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (ч. 1 ст. 100 КАС України).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 13.08.2015 року ОСОБА_1 звернувся Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, зокрема, просив: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 50-55).
При цьому, в обґрунтування зазначеного позову позивач посилався на відповідь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_2 від 10.06.2015р. за № 1395 (а.с. 51).
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що вказаний лист відповідача від 10.06.2015р. № 1395 достовірно був отриманий позивачем до 13.08.2015 р., однак за відсутності будь-яких інших відомостей щодо моменту його отримання, перебіг строку звернення до суду розпочинається щонайменше з 13.08.2015 року та спливає не пізніше 14.02.2016 року.
В свою чергу, із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду лише 27.04.2016 р., тобто із пропущенням строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо обґрунтованості поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, наведеним представником позивача в ході розгляду справи, колегія суддів зауважує на таке.
Представник позивача підтвердила, що позивач насправді звертався із цим же позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва в серпні 2015 року, яким відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17015/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2015р. провадження у справі № 826/17015/15 за клопотанням представника позивача зупинено до розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч. 1,4,5 ст. 41 Конституції (а.с. 58).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 р. позовна заява у справі № 826/17015/15 залишена без розгляду у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкликання позовної заяви.
Таким чином, представник позивача, замість виконання обов'язку добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, як то наполягати на розгляді позову, а не заявляти клопотань про зупинення провадження у справі, подавати клопотання про поновлення провадження у випадку незгоди із зупиненням провадження або ж оскаржувати ухвалу суду про зупинення провадження в апеляційному порядку, як це передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України, вчиняє дії, які суперечать поясненням представника в даному судовому засіданні з приводу незгоди із ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва, які винесені останнім на задоволення клопотань представника позивача.
З огляду на викладене, вищевказані дії представника позивача є по суті зловживанням своїми процесуальними правами, що не може бути розцінено як поважність причин пропуску звернення до суду із цим позовом.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що строки подання адміністративного позову пропущені ним внаслідок недостатньої обізнаності його представника, який подавав до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про зупинення провадження та відкликання позовної заяви, які з ним не погоджувались.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що обидва адміністративних позови, які подані до окружних адміністративних судів, та апеляційна скарга підписані ОСОБА_1 особисто та не містять інформації щодо фактів, підстав участі у даній справі будь-яких представників ОСОБА_1 і не дають змоги встановити їх рівень кваліфікації.
Також, ОСОБА_1 не повідомлено про обставини та не надано доказів, яким чином недостатня обізнаність представника позивача перешкоджала ОСОБА_1 у зверненні до суду за захистом своїх прав, та які перешкоди існували у поданні адміністративного позову до закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Окрім того, у випадку подання представником позивача клопотання про відкликання позовної заяви, яке не було погоджене із позивачем, ОСОБА_1 мав право на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без розгляду. Проте, таким правом ОСОБА_1 не скористався.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що відкликання позову не може бути поважною причиною пропуску звернення до суду з аналогічними вимогами.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску звернення позивачем із даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2016р. по справі № 816/614/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 19.07.2016 р.